Індійський канат: стратегічна автономія та український конфлікт

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року Індія дотримувалася обережного та продуманого дипломатичного шляху. Ґрунтуючись на принципі стратегічної автономії, реакція Індії відображає ретельне балансування між її історичними зв'язками з Росією, зростаючим партнерством із Заходом та її власними національними інтересами як нової світової держави. Хоча Індія не засудила Росію безпосередньо і не приєдналася до західних санкцій, вона також не надала беззастережної підтримки Москві. Натомість Нью-Делі прагнув зберегти простір для маневру, зберегти свою геополітичну гнучкість та позиціонувати себе як міст між конкуруючими блоками. Тут ми досліджуємо обґрунтування, наслідки та глобальне сприйняття позиції Індії щодо українського конфлікту, стверджуючи, що хоча позиція Індії може засмутити як Схід, так і Захід, вона залишається відповідною її давнім традиціям зовнішньої політики та амбіціям великої держави, що розвиваються.

Історичний контекст: індо-російська спадщина

Стратегічні відносини Індії з Росією, колишнім Радянським Союзом, мають глибоке коріння. З 1950-х років Москва була важливим союзником, особливо під час Холодної війни, коли Сполучені Штати підтримували Пакистан, а Китай становив зростаючу загрозу безпеці. Договір про дружбу між Індією та Радянським Союзом (1971), підписаний незадовго до війни Індії з Пакистаном, символізував глибоку згоду між двома державами. Навіть після Холодної війни Росія залишалася найбільшим постачальником зброї для Індії, на яку станом на початок 2020-х років припадало понад 60% індійського військового імпорту.

Ця історична залежність продовжує формувати політику Індії. Незважаючи на зусилля щодо диверсифікації оборонних закупівель в останні роки, зокрема з угодами, підписаними з Францією, Ізраїлем та Сполученими Штатами, Індія все ще покладається на Росію щодо запасних частин, технічного обслуговування та технічної експертизи. Оскільки понад 70% бронетехніки Індії та дві третини її винищувачів постачаються з Росії, будь-яке порушення відносин може суттєво вплинути на обороноздатність Індії, особливо враховуючи постійну напруженість у відносинах з Китаєм та Пакистаном.

Стратегічна автономія в багатополярному світі

Дипломатична відповідь Індії на війну була сформована її доктриною стратегічної автономії, концепцією, що викувалася в горнилі руху неприєднання часів Холодної війни та вдосконалювалася протягом десятиліть після цього. Стратегічна автономія передбачає реалізацію національних інтересів без прив'язки до жодного окремого блоку чи альянсу. Для Індії це означає підтримку добрих відносин зі Сполученими Штатами та Європейським Союзом, поглиблення зв'язків з партнерами в Азії та Африці, а також збереження традиційної дружби з Росією.

Замість того, щоб засудити Росію чи підтримати економічну війну Заходу проти Москви, Індія неодноразово закликала до «діалогу та дипломатії». В Організації Об'єднаних Націй Індія утрималася від ключових резолюцій, зокрема тих, що засуджують російську агресію чи закликають до репарацій. Прем'єр-міністр Нарендра Моді зайняв нюансовану позицію: у вересні 2022 року під час саміту Шанхайської організації співробітництва він сказав президенту Путіну, що «це не епоха війни», – широко цитована заява, яка сигналізувала про несхвалення, не розриваючи зв'язків.

Енергетичні та економічні інтереси

Ще одним важливим фактором, що лежить в основі позиції Індії, є енергетичні розрахунки. З початку війни Індія різко збільшила імпорт російської сирої нафти зі знижкою, ставши одним з найбільших покупців російської енергоносіїв у 2023–2025 роках. Це допомогло Індії захистити свою економіку від глобальних інфляційних потрясінь та субсидувати внутрішні ціни на паливо для своїх 1,4 мільярда громадян.

Критики стверджують, що це підриває режим санкцій Заходу, але Індія трактує це інакше: як прагматичну вправу для підтримки розвитку та енергетичної безпеки. Індійські чиновники постійно зазначають, що Європа також закуповувала значні обсяги російського газу аж до 2022 року, і що країни, що розвиваються, не можна просити нести тягар зростання цін на енергоносії, спричиненого конфліктами, які вони не розпочали.

Геополітичні міркування: китайський фактор

Стратегічну позицію Індії також формують її відносини з Китаєм, з яким вона має напружений та сильно мілітаризований кордон. Після смертельного зіткнення в Галуані 2020 року Індія активізувала військову співпрацю зі Сполученими Штатами, Японією та Австралією в рамках групи «Квад» (форум військового діалогу між чотирма країнами). Вона підписала ключові оборонні угоди зі США та брала участь у спільних військово-морських навчаннях в Індо-Тихоокеанському регіоні. Однак Індія залишається побоюваною стати підлеглим партнером в архітектурі безпеки, що керується Заходом.

З точки зору Нью-Делі, зближення Росії з Китаєм шляхом прямого засудження може порушити делікатний баланс. Росія, хоча й дедалі більше залежить від Пекіна в економічному плані, все ще надає Індії дипломатичні та військові важелі впливу. Підтримка функціональних відносин з Москвою дозволяє Індії захищатися як від китайського експансіонізму, так і від ненадійності Заходу.

Глобальні сприйняття та моральне питання

Позиція Індії викликала як критику, так і захоплення. Західні уряди неочікувано висловлювали своє розчарування, тоді як громадська думка в деяких частинах Європи та США розглядає нейтралітет Індії як опортунізм. Водночас багато країн Глобального Півдня, особливо в Африці, Латинській Америці та Південно-Східній Азії, розглядають підхід Індії як модель незалежної зовнішньої політики.

Однак моральні питання залишаються. Як демократична країна, яка сама постраждала від територіальної агресії, відмова Індії засудити вторгнення Росії в Україну дехто вважає такою, що не відповідає її демократичним цінностям. Українські чиновники, хоча й обережно намагаються не відчужувати Індію, неодноразово просили про більшу підтримку. Спроби Володимира Зеленського звернутися до парламенту Індії станом на середину 2025 року не були прийняті, що свідчить про небажання Індії займати чиюсь сторону.

Можливості та виклики попереду

Балансування Індії створює як можливості, так і ризики. З одного боку, Індія підвищила свій міжнародний авторитет, позиціонуючи себе як голос поміркованості та налагодження зв'язків. Головування Індії у Великій двадцятці у 2023 році продемонструвало її дипломатичну спритність, навіть коли розбіжності щодо України залишалися невирішеними. З іншого боку, нездатність зайняти чітку позицію може обмежити вплив Індії на формування повоєнного порядку та послабити довіру між західними союзниками.

Амбіції Індії стати постійним членом Ради Безпеки ООН та світовим регулятором можуть зрештою вимагати від неї зайняти більш рішучу позицію. Однак поки що стратегічна невизначеність Індії продовжує служити її інтересам, дозволяючи їй орієнтуватися у фрагментованому та нестабільному міжнародному ландшафті.

Висновок

Реакція Індії на війну в Україні відображає не нерішучість, а обмірковування. Вона є результатом давніх стратегічних традицій, внутрішніх імперативів та глобального порядку, що розвивається, в якому Індія прагне піднятися як провідна держава, не вплутуючись у суперництво великих держав. Чи виявиться ця «ходьба по канату» стійкою в найближчі роки, залежатиме від траєкторії війни, економічної стійкості Індії та майбутньої архітектури світової сили. Наразі Індія залишається відданою своєму власному шляху — прагматичному, автономному та обережно оптимістичному.

---

Список для читання

1. Академічні та аналітичні джерела

• Пант, Харш В. та Джоші, Йогеш.

  Зовнішня політика Індії: ера Моді (Видавництво Манчестерського університету, 2020).

  – Детальний огляд розвитку зовнішньої політики Індії, включаючи стратегічну автономію та відносини з великими державами.

• Мохан, К. Раджа.

  «Індія та війна в Україні: дилема, що формується». Foreign Policy , березень 2022 року.

  – Аналіз нейтралітету Індії та її геополітичної логіки.

• Капур, С. Пол та Гангулі, Шуміт.

  «Зовнішня політика Індії та глобальний Південь». Foreign Affairs , 2023.

  – Обговорює позиціонування Індії серед країн Глобального Півдня в умовах конфлікту в Україні.

• Менон, Шівшанкар.

  Індія та азійська геополітика: минуле, сьогодення (Brookings Institution Press, 2021).

  – Роздуми колишнього радника з національної безпеки про стратегічну автономію в умовах змін у міжнародному порядку.

• Телліс, Ешлі Дж.

  Шлях Індії до влади: стратегія у світі, що занепав (Фонд Карнегі за міжнародний мир, 2022).

  – Розглядає амбіції Індії стати державою, яка формує правила, зберігаючи при цьому автономію.

2. Звіти з питань політики та публікації аналітичних центрів

• Фонд досліджень спостерігачів (ORF), Нью-Делі

  
  

  • «Індія та війна в Україні: енергетика, дипломатія та реальна політика» (2023)

    – Доступно за адресою: www.orfonline.org

  
  

• Карнегі Індія

  
  

  • «Навігація в багатополярному світі: стратегічне хеджування Індії» Раджешварі Піллаї Раджагопалана, 2022

    – Аналіз стратегії балансування Індії після вторгнення в Україну.

  
  

• Інститут Брукінгса

  
  

  • «Реакція Індії на війну в Україні: моральний провал чи реальна політика?» Танві Мадан, 2022

    – Досліджує розрахунки, публічну дипломатію та моральні дилеми Індії.

  
  

• Інститут Лоуї, Австралія

  
  

  • «Індія та Захід: спільні цінності, різні відповіді» (2023)

    – Розмірковує про відхилення Індії від західного консенсусу щодо України.

  
  

Журналістика та коментарі

• Індус

  
  

  • Регулярні звіти про імпорт енергоносіїв до Індії з Росії та дипломатичні зустрічі.

    – Рекомендований журналіст: Сухасіні Хайдар (дипломатичний редактор)

  
  

• Індійський експрес

  
  

  • «Балансування Індії щодо України: що Моді сказав Путіну» (вересень 2022 року та оновлення до 2024 року)

  
  

• Financial Times / Bloomberg / Reuters

  
  

  • Звіти про динаміку торгівлі нафтою, дипломатію Індії у рамках G20 та глобальну реакцію на її позицію щодо України.

  
  

• Аль-Джазіра

  
  

  • «Чому Індія не обере жодної сторони у війні в Україні» (2023) – корисно для порівнянь з країнами Глобального Півдня.

  
  

4. Офіційні урядові джерела та заяви

• Міністерство закордонних справ Індії (MEA)

  
  

  • Офіційні стенограми промов, заяв ООН та брифінгів щодо України:

    https://mea.gov.in

  
  

• Дебати в Лок Сабха та Раджа Сабха

  
  

  • Парламентські дискусії щодо України та зовнішньої політики (2022–2025)