Прийняття Україною шведського винищувача Gripen

Розрахунки України щодо повітряної сили змінюються. Якщо значні поставки Saab JAS 39 Gripen будуть реалізовані, як це передбачено в новому листі про наміри Стокгольма та Києва щодо 100–150 літаків, перші зразки яких обговорюються у другій половині цього десятиліття, корисність Повітряних сил України (ПЗУ) може змінитися від переважно оборонної, виснажливої позиції до чогось набагато більш маневреного, живучого та економічно вигідного.

Пропозиція операційної цінності

«Грипен» був задуманий для невеликої держави, яка зіткнулася з далекобійними ракетами та масованою авіацією більшого супротивника — відлунням проблеми самої України. Його основні переваги полягають у трьох аспектах: справді розосереджені операції з дорожніх баз; потужні засоби радіоелектронної боротьби та сучасні сенсори; а також низькі експлуатаційні витрати зі швидким ремонтом, що забезпечується невеликими наземними екіпажами. У шведських концепціях військової служби варіант винищувача C/D може літати з ділянок автомагістралі розміром 800×16 метрів з мінімальною підтримкою, що робить його надзвичайно стійким до пошкоджень злітно-посадкової смуги та ракетних нальотів. Для Збройних сил України, стаціонарні бази яких неодноразово зазнавали обстрілів, ця модель базування є радше стратегічною, ніж косметичною.

Живучість та летальність проти російських систем

Проти систем "парасольки" С-300/400 та патрульних Су-35/57, живучість – це поєднання характеристик, тактики та контролю викидів. Серія E додає радар AESA (Leonardo ES-05 Raven), пасивну розвідувальну ракету-носія (Skyward-G) та архітектуру радіоелектронної боротьби сімейства Arexis; разом вони забезпечують безшумний пошук, сигналізацію на великій відстані та складний самозахист. У поєднанні з далекобійними ракетами класу "повітря-повітря", такими як Meteor, це дозволяє вести бойові дії на відстані, мінімізуючи час у зоні загрози. Ці атрибути не є теоретичним маркетингом: вони закладені в конструкцію серії E та вже перебувають на озброєнні Швеції та Бразилії.

Розпорошені операції як відповідь на ударний комплекс Росії

Повторне використання Росією балістичних та крилатих ракет для ураження українських злітно-посадкових смуг свідчить про необхідність створення повітряної зброї, здатної розсіювати, ховатися та відновлюватися. Концепція операцій Gripen — короткі злети, розвороти на автомагістралях, невеликий обсяг технічного обслуговування — безпосередньо знижує ефективність цих ударів. На практиці це означає більше бойових вильотів після нальоту та менше передбачуваних схем, які може використати російська розвідка. Для країни, авіабази якої нанесені на карту ворожими розвідувальними службами з точністю до сантиметра, це вирішальна якість.

Мережева взаємодія та сумісність коаліцій

Дедалі більше мережевий ланцюг знищення в Україні — F-16, Patriot/NASAMS, IRIS-T SLM та Western ISR — вимагає винищувачів, які вільно володіють каналами передачі даних НАТО. Gripen вбудовано підтримує Link-16, безпечну, зашифровану мережу передачі даних, сумісну з НАТО, та передову національну лінію каналів передачі даних, яку Швеція вдосконалювала десятиліттями, надаючи українським пілотам об'єднану картину загроз і цілей і дозволяючи використовувати спільну тактику з F-16 та наземною протиповітряною обороною. Це особливо важливо для чутливого до часу наведення на ціль проти крилатих ракет та авіаносців-планувальників.

Гнучкість озброєння та місій

Що стосується озброєння, цей тип пропонує широту можливостей. Ракета «Метеор» забезпечує можливості повітряного бою з дальністю понад 200 кілометрів; IRIS-T/AMRAAM покриває короткі та середні дистанції; для морських ударів RBS-15 пропонує можливості наземного нападу та боротьби з кораблями на відстані понад 300 км, що корисно для відштовхування Чорноморського флоту від узбережжя України та тиску на логістичні вузли на окупованій території. Об'єднання датчиків літака та радіоелектронна боротьба також сприяють придушенню та обману російських засобів протиповітряної оборони, підтримуючи передові засоби протиповітряної оборони противника (SEAD) разом із безпілотниками та барражуючими боєприпасами.

Сталість і темп

Вирішальне питання воєнного часу полягає не лише в тому, що може зробити винищувач, а й у тому, скільки бойових вильотів він може здійснити стабільно. Gripen неодноразово оцінювався як порівняно недорогий в експлуатації серед західних типів, і він був розроблений для швидкого переозброєння та дозаправки невеликими командами. Для ВПС, які повинні економно використовувати паливо, запасні частини та навчених техніків, одночасно розосереджуючи літаки, ці характеристики безпосередньо перетворюються на вищу швидкість бойових вильотів та більший час бойового патрулювання на літр палива та людино-годину.

Доповнення, а не заміна F-16

F-16 залишаються основою західного винищувального парку України в найближчій перспективі та вже надходять від кількох європейських донорів. Gripen не витіснить ці зусилля, а доповнить їх. Збройні сили УРСР могли б зосередити F-16 на місіях, де їхня велика екосистема сяє — високоточні удари з широким каталогом боєприпасів та тактика «Диких ласок» (сучасні засоби радіоелектронної боротьби для приманки та знищення систем протиповітряної оборони) — водночас використовуючи розосереджені операції та живучість Gripen у сфері радіоелектронної боротьби для патрулювання повітряного простору, перехоплення крилатих ракет та опортуністичної контррозвідки на межі російських ЗРК. Змішані пакети також ускладнюють російську контртактику, змушуючи пілотів та диспетчерів противника керувати двома дуже різними профілями загроз.

Промислові та часові реалії

Корисність обмежена термінами поставок та підтримки. У публічних заявах зараз описується довгостроковий пакет зі 100–150 літаків, при цьому офіційні особи називають приблизно трирічний горизонт для перших поставок Gripen-E, а деякі українські заяви згадують 2026 рік як амбіційний рік. Saab заявляє, що може збільшити виробництво і навіть розглядає варіанти складання за кордоном, якщо буде укладено угоду з Україною, що пом'якшить, але не усуне, обмеження щодо термінів виконання та потужностей. Реалістично вплив Gripen зростатиме протягом кількох років, причому початкова корисність буде зосереджена на навчанні пілотів, розробці тактики та початкових оперативних загонах, поки логістика та запаси озброєння накопичуються.

Поетапний план інтеграції сил

Щоб ефективно реалізувати потенціал літака, Україні знадобиться поетапний план інтеграції, що охоплює чотири етапи, що перетинаються:

1. Конверсія пілотів та техніків (2025–2026)

Пропозиція Швеції включає навчання кадрів на авіабазі F7 Såtenäs та потенційні передові загони в Центральній Європі. Ядро з приблизно 20 українських пілотів та 100 техніків проходитиме ротацію за шведськими програмами, набуваючи досвіду не лише в польотах, але й в унікальній доктрині розосередженого обслуговування. Ці кадри стануть основою національних навчальних шкіл після прибуття літаків.

2. Розподілена інфраструктура та підготовка автомагістралей (2025–2027)

Україна повинна адаптувати частини своєї національної дорожньої мережі за допомогою аерофініцій, паливозаправників та мобільних укриттів, дотримуючись шведської концепції «Bas 90». Початкові інвестиції, які оцінюються в кілька десятків мільйонів доларів, дають асиметричну оборонну перевагу, перетворюючи десятки ділянок автомагістралей на життєздатні злітно-посадкові смуги, стійкі до точкових поломок.

3. Початкова експлуатаційна спроможність (ПОС) з 12–18 літаками (2026–2027)

Перша ескадрилья зосередиться на патрулюванні повітряного простору, перехопленні крилатих ракет та об'єднанні датчиків із західними мережами протиповітряної оборони. Арсенали Meteor та IRIS-T будуть поступово інтегровані, а на ранніх місіях збиратимуться бойові дані для уточнення доктрини.

4. Повноцінна зайнятість та промислова стійкість (з 2027 року)

З поставкою 60–80 літаків та їх розосередженим базуванням, Збройні сили Украни могли б одночасно здійснювати контрповітряне патрулювання, морські перехоплення та місії радіоелектронної атаки. Запропоноване партнерство Saab щодо місцевого складання або технічного обслуговування в Україні дозволило б країні наростити стійкість до запасних частин і згодом реекспортувати послуги з технічного обслуговування іншим операторам Gripen у Європі.

Обмеження та ризики

Однак існують нетривіальні обмеження. По-перше, серія E є новою та користується великим попитом у Швеції та Бразилії, тому найближчі планери можуть бути обмежені, якщо тільки C/D не будуть випущені або взяті в лізинг як проміжний крок. По-друге, така зброя, як Meteor та RBS-15, потребує експортних дозволів та запасів; узгодження їх з потребами України вимагатиме дипломатії та коштів. По-третє, впровадження другого західного типу винищувача додає складності навчанню та технічному обслуговуванню, навіть якщо це пом'якшується низькою вартістю години Gripen та моделлю компактного наземного екіпажу. Нарешті, Росія адаптується; розосереджене базування ускладнює цільове призначення, але збільшує навантаження на логістику та пікети ППО України, які повинні захищати численні тимчасові смуги.

Стратегічна вигода

Якщо заявлений масштаб поставок буде реалізовано, Gripen запропонує Україні винищувач воєнного часу, оптимізований для виживання під ракетним тиском, боротьби з сучасними сенсорами та засобами радіоелектронної боротьби, а також підтримки високого темпу за прийнятною ціною. У найближчій перспективі це посилить патрулювання повітряного простору, оборону від крилатих ракет та вибіркові можливості протидії повітряним силам; у середньостроковій перспективі, зі зростанням чисельності та боєприпасів, це розширить можливості Збройних сил України кидати виклик російським винищувачам та відштовхувати Чорноморський флот далі від узбережжя України. Найголовніше, що його модель розосереджених операцій допомагає «зламати карту», яку Росія використовує для планування ударів, перетворюючи кожну автомагістраль на потенційну злітно-посадкову смугу, а кожен удар по бетонній базі – на марно витрачену ракету. Як доповнення до нового парку F-16, а не його заміна, Gripen може виявитися помітно потужним доповненням до портфеля повітряних сил України.

Дати та контекст : лист про наміри Швеції та України щодо 100–150 винищувачів Gripen було оголошено 22–23 жовтня 2025 року; шведські та українські офіційні особи говорили про перші поставки приблизно протягом трьох років, а деякі українські заяви вказували на 2026 рік як на прагнення. Saab заявляє, що може подвоїти обсяги виробництва, якщо це буде необхідно. Ці терміни вказують на те, коли можуть почати проявлятися наслідки бойових дій.