top of page

Міжнародна комісія з питань претензій України

  • Фото автора: Matthew Parish
    Matthew Parish
  • 3 хвилини тому
  • Читати 4 хв
ree

Міжнародна комісія з розгляду претензій України цього тижня перетнула поріг від юридичної концепції до інституційної реальності. Її офіційне створення як органу Ради Європи знаменує собою вирішальний момент у міжнародно-правовій відповіді на повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Те, що раніше існувало як амбіційний механізм, підтримуваний політичними деклараціями та підготовчими рамками, тепер закріплене в одній з найстійкіших багатосторонніх інституцій Європи. Цей розвиток подій перетворює Комісію з ідеї на функціонуючий юридичний орган із обов'язковою договірною основою.


Рішення Ради Європи створити Комісію як незалежний орган відповідно до Конвенції про створення Міжнародної комісії з розгляду претензій щодо України підтверджує не лише політичну підтримку, а й конкретну міжнародно-правову структуру. Конвенція, узгоджена сьогодні та відкрита для підписання в Гаазі, визначає мандат, функції та процедурні рамки Комісії. Вона базується на попередній роботі над Реєстром збитків для України , який сам був створений відповідно до угоди Ради Європи у 2023 році, та створює двоетапний механізм відшкодування збитків, що ґрунтується на міжнародному праві.


Правова основа та мета


Конвенція чітко визнає принцип відповідальності держави за міжнародним правом: держава, яка вчиняє міжнародно-протиправне діяння, зобов'язана повністю відшкодувати завдану шкоду, включаючи збитки, втрати або шкоду. Правова основа спирається на відповідні резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй, включаючи заклики до створення міжнародного механізму компенсації у відповідь на агресію Росії, а також основні принципи права на правовий захист та відшкодування збитків жертвам серйозних порушень міжнародного права прав людини та гуманітарного права.


Заявлена мета Комісії є чіткою: розглядати, оцінювати та приймати рішення щодо заяв про компенсацію, поданих до Реєстру збитків для України, та визначати розмір компенсації, якщо така є, яка належить у кожному випадку. У Конвенції також детально зазначено, що Комісія може слугувати другим компонентом ширшого механізму компенсації, який у майбутньому буде доповнено окремим компенсаційним фондом, переговори щодо якого все ще ведуться.


Юрисдикція та сфера застосування


Конвенція надає Комісії юрисдикцію щодо позовів про відшкодування шкоди, втрат або травм, спричинених міжнародно-протиправними діями, вчиненими Російською Федерацією в Україні або проти України, що виникли 24 лютого 2022 року або пізніше. Вона застосовується до шкоди в межах міжнародно визнаних кордонів України, включаючи її територіальні води, повітряний простір та виключну економічну зону, а також до суден або повітряних суден, зареєстрованих в Україні, що експлуатуються під юрисдикцією України.


На відміну від Реєстру, який лише реєструє заяви та підтверджуючі докази, Комісія має чіткі повноваження розглядати кожну заяву по суті та визначати розмір компенсації. Рішення Комісії є остаточними для сторін згідно з режимом Конвенції та створюють юридично обов'язкове зобов'язання Російської Федерації перед заявниками, які успішно скористалися цими позовами, згідно з міжнародним правом.


Склад, процедури та місце проведення


Конвенція передбачає, що Комісія буде незалежним органом в інституційних рамках Ради Європи, але діятиме на власній правовій основі. Її місцезнаходження буде в Гаазі, Нідерланди, відповідно до місця розташування існуючого Реєстру збитків, який буде передано Комісії після його введення в дію.


Членство в Конвенції не обмежується державами-членами Ради Європи. Це відкрита конвенція, яка дозволяє приєднання будь-якої держави, Європейського Союзу та інших регіональних організацій, що брали участь у резолюції Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй щодо репарацій. Усі сторони Конвенції, незалежно від того, чи є вони членами Ради Європи, чи ні, братимуть участь на рівних умовах.


У Конвенції зазначено, що вона набуде чинності після ратифікації щонайменше 25 державами або регіональними організаціями за умови забезпечення достатніх фінансових зобов'язань для підтримки початкової роботи Комісії. Лише після виконання цих умов Комісія розпочне повноцінну діяльність.


Фінансові та інституційні положення


Конвенція визнає, що робота Комісії спочатку фінансуватиметься за рахунок щорічних внесків членів та добровільних внесків. Якщо Російська Федерація стане стороною Конвенції, текст договору передбачає, що вона нестиме витрати, що належать їй, згідно з встановленими шкалами внесків. Бюджет та фінансові механізми Комісії, хоча наразі є скромними порівняно з масштабом очікуваних вимог, розроблені таким чином, щоб бути прозорими та підлягати нагляду з боку держав-членів через структури управління Конвенції.


Зв'язок з іншими правовими механізмами


Конвенція уточнює, що Комісія діятиме паралельно з іншими міжнародно-правовими процесами, включаючи Європейський суд з прав людини та Спеціальний трибунал з розслідування злочину агресії проти України, але незалежно від них. Рішення Комісії повинні враховувати відповідні рішення або арбітражні рішення судів та трибуналів, створених відповідно до міжнародного права, з процесуальними гарантіями для запобігання подвійній компенсації за ту саму шкоду.


Стратегічне та юридичне значення


Прийняття цього тижня Конвенції про створення Міжнародної комісії з розгляду претензій закріплює правовий механізм, здатний перетворити безпрецедентні масштаби збитків в Україні на вимоги, що підлягають виконанню. Розміщуючи Комісію в Раді Європи — установі з глибоким корінням у традиціях прав людини та верховенства права — міжнародна спільнота дала зрозуміти, що відповідальність та відшкодування збитків не є необов'язковими аспектами постконфліктної реконструкції, а основоположними принципами європейського правового порядку, який відкидає безкарність за агресію.


Однак положення Конвенції також підкреслюють майбутні виклики. Виконання арбітражних рішень залишається складним з юридичної та політичної точки зору; передбачений договором компенсаційний фонд ще не створений; а формулювання тексту відображає реалії триваючого конфлікту, в якому будуть оскаржуватися докази, доступ до активів та юрисдикція.


Тим не менш, договірна основа Комісії, як було погоджено сьогодні, пропонує міцну правову базу, що ґрунтується на міжнародному праві, багатосторонній співпраці та процесуальній ретельності. Вона являє собою значну еволюцію від реєстрації позовів до судового розгляду по суті справи та, можливо, — з часом — компенсації. Чи виконає вона цю обіцянку, залежатиме від стійкої політичної волі, ратифікації широкою коаліцією держав та розвитку механізмів забезпечення виконання, які враховують вагу правових зобов'язань, що зараз сформульовані в Конвенції.

 
 

Примітка від Метью Паріша, головного редактора. «Львівський вісник» – це унікальне та незалежне джерело аналітичної журналістики про війну в Україні та її наслідки, а також про всі геополітичні та дипломатичні наслідки війни, а також про величезний прогрес у військових технологіях, який принесла війна. Щоб досягти цієї незалежності, ми покладаємося виключно на пожертви. Будь ласка, зробіть пожертву, якщо можете, або за допомогою кнопок у верхній частині цієї сторінки, або станьте підписником через www.patreon.com/lvivherald.

Авторське право (c) Львівський вісник 2024-25. Усі права захищено. Акредитовано Збройними Силами України після схвалення Службою безпеки України. Щоб ознайомитися з нашою політикою анонімності авторів, перейдіть на сторінку «Про нас».

bottom of page