Захист українських міст від атак російських дронів

Бомбардування українських міст російськими безпілотниками стало одним із найшкідливіших аспектів нинішньої війни. На відміну від ракетних ударів, вартість та доступність яких обмежені, безпілотники дешеві, численні та здатні переслідувати цивільне населення майже щоночі. Їхній психологічний вплив є глибоким, навіть за умови обмежених фізичних руйнувань. Тому завдання, яке стоїть перед Україною та її західними союзниками, полягає в тому, щоб знайти способи зменшення шкоди, яку безпілотники завдають цивільному населенню, не перевантажуючи при цьому обмежені оборонні ресурси. Можна розглянути кілька додаткових стратегій.

Розширення та диверсифікація протиповітряної оборони

Україна вже стала найдосвідченішим у світі оператором багаторівневої протиповітряної оборони під вогнем. Однак проблема безпілотників відрізняється від проблеми балістичних чи крилатих ракет. Безпілотники летять низько, можуть змінювати напрямок і часто з'являються роями. Батареї Patriot або франко-італійські системи SAMP/T занадто дорогі, щоб витрачати їх на безпілотник Shahed вартістю 20 000 доларів США. Натомість відповідь криється у широкому розгортанні дешевших систем малої дальності. Західні союзники почали постачати німецькі зенітні гармати Gepard, американські платформи Avenger та автоматичні гармати з радіолокаційним наведенням; але масштаби мають зростати. Навіть старіші системи з арсеналів НАТО, модернізовані сучасними датчиками, можна перепрофілювати для оборони від безпілотників. Вітчизняна промисловість України, за технічної допомоги Заходу, вже експериментує з мобільними гарматами та лазерними системами боротьби з безпілотниками, які можна розмістити в містах як наступний етап багаторівневого захисту.

Електронна боротьба та переривання сигналу

Більшість російських безпілотників, зокрема Shahed-136 іранської розробки, керуються за допомогою GPS або простих дистанційних керування. Це робить їх вразливими до глушіння. Україна розробила ефективні комплекси радіоелектронної боротьби, але покриття нерівномірне та часто зосереджене вздовж фронту. Цивільні центри потребують іншої мережі: розосереджених глушилок, встановлених на дахах, та мобільних установок, які можуть заплутати або відвести безпілотники від населених пунктів. Західні технологічні фірми та держави НАТО мають можливість прискорити виробництво такого обладнання, і навіть скромні пожертви можуть трансформувати захист міст. Ефективна радіоелектронна боротьба не тільки знизить точність безпілотників, але й може призвести до їх нешкідливого падіння до досягнення цілей.

Зміцнення цивільної інфраструктури

Жодна оборонна система не може гарантувати ідеальний щит. Тому Україна повинна продовжувати програму посилення цивільної оборони. Це включає посилення електропідстанцій, водоочисних станцій та лікарень від пошкоджень осколками; децентралізацію виробництва енергії за допомогою мобільних генераторів та мікромереж; а також забезпечення великої кількості, опалення та постачання громадських укриттів. Західна фінансова підтримка є важливою для цього цивільного будівництва, яке має менший престиж, ніж передові системи озброєння, але безпосередньо рятує життя. Досвід Ізраїлю зі створенням посилених укриттів та мереж швидкого сповіщення про ракетний обстріл забезпечує відповідну модель, яку можна адаптувати до українських міст.

Розвідка та превентивні дії

Найефективніший захист – це запобігання. Західні союзники можуть розширити надання супутникових знімків у режимі реального часу, електронної розвідки та даних раннього попередження, які відстежують запуски дронів з території Росії та Білорусі. Україна вже створила вражаючу мережу сповіщень на мобільні телефони, які попереджають громадян протягом кількох хвилин. Якщо цю систему об'єднати з розвідкою НАТО та відстеженням за допомогою штучного інтелекту, рівень перехоплення може покращитися, а ризик для цивільного населення – зменшитися. Паралельно, удари України на велику дальність по пускових майданчиках та складах зберігання в окупованому Криму та на півдні Росії можуть зменшити темпи атак російських дронів, хоча ці операції залишаються політично делікатними, враховуючи обмеження, накладені на використання Україною ракет західного постачання.

Прискорення внутрішніх інновацій

Війна перетворила Україну на лабораторію військових інновацій. Українські фірми та університети швидко створюють прототипи систем боротьби з безпілотниками, від зброї спрямованої енергії до безпілотників-перехоплювачів. Західні союзники повинні фінансувати та прискорювати цей інноваційний процес, розглядаючи його не як благодійність, а як інвестицію в майбутнє глобальної безпеки. Уроки, отримані в Україні, вплинуть на оборону європейських міст, якщо війна з використанням безпілотників пошириться за межі цього конфлікту. Спільні підприємства українських інженерів та західних оборонних компаній також можуть скоротити цикли розробки та забезпечити масштабне виробництво нових систем.

Підтримка морального духу цивільного населення

Зрештою, слід визнати, що війна за допомогою безпілотників має таку ж психологічну, як і фізичну природу. Цивільне населення, яке щоночі піддається атакам, страждає від виснаження, тривоги та відчаю. Уряд України та його союзники повинні інвестувати в програми психічного здоров'я, послідовні кампанії з інформування громадськості та видимі символи стійкості. Фестивалі, культурні заходи та місцеві ініціативи самодопомоги не відволікають увагу, а є життєво важливою частиною національної оборони, запобігаючи досягненню російською стратегією терору цільової деморалізації.

На шляху до комплексної системи міської оборони від безпілотників

Російські бомбардування безпілотниками покликані повільно виснажувати Україну, обходячи дорогі засоби протиракетної оборони та сіяти страх серед цивільного населення. Однак Україна та її західні союзники мають свої рішення. Завдяки застосуванню дешевшої протиповітряної оборони, розширенню засобів радіоелектронної боротьби, зміцненню інфраструктури, покращенню розвідки, сприянню внутрішнім інноваціям та підтримці морального духу цивільного населення, шкода, завдана безпілотниками, може бути різко зменшена. Жоден з цих заходів не є панацеєю, але разом вони утворюють стратегію стійкості, яка гарантує, що кампанія російського повітряного терору не досягне своєї мети. Посил чіткий: Україну не підкорять з неба.