Зауваження Путіна про поросят

П'ятниця, 19 грудня 2025 року

Фраза Путіна про «поросят», вимовлена на публічних військових зборах у Москві 17 грудня, виконує одночасно дві функції: у перекладі це груба образа, а російською мовою — більш конкретна метафора.

Що він насправді сказав, і звідки походить слово «маленькі поросята»

У більшості англомовних висвітлень Путін називав європейських лідерів «маленькими поросятами» напередодні саміту в Брюсселі. Цей переклад, схоже, є спробою перекладача передати російський термін, який у російськомовних висвітленнях позначався як « подсвинки » або «підсвинки» (множина від «подсвинок»).

У сучасній російській мові слово «подсвинок» не є милим зменшувальним словом у казковому сенсі. Стандартні словникові визначення описують його як молоде порося, яке вже не є сосунцем, зазвичай це підліток (часто вказано приблизно від 4 до 8–10 місяців). Структура слова також сигналізує про ієрархію: «свин-» (свиня) з префіксом «під-», який часто має значення підлеглого, нижчого, другосортного або «нижчого» статусу в російському словотворі (не завжди буквально «під», але часто має на увазі нижчий ранг).

Ось чому слово «little pigs» (маленькі поросята) може дещо вводити англійських читачів в оману. Англійською мовою воно може викликати асоціації з «Трьома поросятами» та випадковою примхою. Російською мовою цей термін ближче до «underlings» (підлеглі) з презирством до баранини, з додатковим натяком на те, що вас утримує, годує та керує хтось більший.

Цільова аудиторія

Безпосередня аудиторія — це внутрішня та симпатична аудиторія: така мова розрахована на відтворення на російському телебаченні та в соціальних мережах як сигнал домінування. Вона зображує Європу як:

• підпорядковані Вашингтону, не маючи стратегічної автономії, підкоряючись «великій свині» (Сполученим Штатам), а не діючи як суверенні лідери; та

• лицемірні або жадібні в тому сенсі (часто використовується в кремлівських посланнях), що європейці хочуть отримати прибуток від слабкості Росії або захоплення російських активів, а не діяти з принципу.

Існує також вторинна, зовнішня аудиторія: європейська громадськість та невпевнені європейські політики. Обираючи приземлений, принизливий термін, Кремль не намагається переконати Брюссель. Він намагається висміяти саму єдність, перетворити європейську політику на видовище та заохотити фаталізм, який Європа зрештою фрагментує.

Наскільки це доречно, враховуючи угоду на 90 мільярдів євро?

Фактично, образа виглядає стратегічно невчасною.

Лідери Європейського Союзу справді погодилися надати Україні 90 мільярдів євро кредитів на 2026–2027 роки вже наступного дня, 18 грудня, залучених за рахунок запозичень ЄС та підтриманих бюджетом ЄС, після кількох годин переговорів. Угода також зберегла заморожені російські суверенні активи іммобілізованими до виплати репарацій, хоча лідери не досягли консенсусу щодо використання цих активів безпосередньо для гарантування фінансування наразі. (Цей варіант залишається відкритим на пізніший термін, за допомогою Міжнародної комісії з претензій України, створеної на початку цього тижня.)

Тож, якщо метою «маленьких поросят» є зображення європейських лідерів як нездатних до колективних дій, це суперечить реальності: вони створили великий, політично складний, чутливий до одностайності пакет фінансування, навіть зі звичними спойлерами та винятками.

Тим не менш, ця фраза не має на меті точно описати Європу. Вона спрямована на формування історії, яку росіяни чують про Європу. У цьому наративі навіть пакет у розмірі 90 мільярдів євро можна переосмислити як:

• примус (Європа «наказала» підкоритися)

• егоїстичний (Європа «годує» Україну для власних цілей)

• і, що найважливіше, крихка (саме публічні суперечки щодо заморожених активів використовуються як доказ того, що Європа розділена)

Іншими словами, образа риторично «доречна» для інформаційної стратегії Путіна, але описово недоречна для продемонстрованої здатності європейських лідерів досягати згоди, коли ставки високі.