З Лондона до Львова: як світові митці підтримують Україну

Ласкаво просимо до Вільної України, Станіслав Лунін (2022)

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року світова мистецька спільнота об'єдналася, щоб висловити солідарність, зібрати кошти та посилити українські голоси. Від концертних залів у Відні до галерей у Токіо, від модних подіумів у Парижі до стін, вкритих графіті у Нью-Йорку, митці з різних жанрів та континентів відповіли творчістю, співчуттям та непокорою. Ця транснаціональна хвиля культурної підтримки не лише підбадьорює — вона стала потужною формою опору, дипломатії та зцілення.

Мистецтво як протест: глобальні виставки та інтервенції

Протягом кількох тижнів після вторгнення галереї та музеї по всьому світу почали організовувати виставки на знак солідарності з Україною. У Лондоні галерея Саатчі провела міждисциплінарну виставку «Україна: короткі оповідання», яка поєднала візуальне мистецтво, поезію та документальні фільми українських та міжнародних творців. Її метою було зробити видимим досвід тих, хто перебував в облозі, був переміщений або боровся за свої права через культуру.

У Берліні митці використали колишній аеропорт Темпельгоф для проведення проекції просто неба під назвою «Світло для України», освітлюючи аеродром свідченнями та малюнками дітей з бомбосховищ. Ці та інші ініціативи не лише сприяли підвищенню обізнаності, а й ставили під сумнів медіа-наратив у країнах, де кремлівська пропаганда все ще має підтримку.

Поїздка британського художника Бенксі до України у 2022 році привернула широку увагу, коли цей невловимий вуличний художник намалював зображення непокори, зокрема балерину, яка танцює на руїнах, на стінах у Києві, Ірпені та Бородянці. Ці роботи, широко поширені в Інтернеті, розмивають межу між мистецтвом та журналістикою, перетворюючи руїни на полотна стійкості.

Музика як мобілізація: концерти та збір коштів

Світова музична спільнота також відгукнулася на заклик. У березні 2022 року на Концерті для України на арені NEC у Бірмінгемі зібралися Ед Ширан, Каміла Кабелло та українські переможці Євробачення – оркестр «Калуш». Концерт транслювався на ITV (відомому британському комерційному телеканалі) та онлайн-платформах, і зібрав мільйони на гуманітарну допомогу.

Оперні театри та класичні музиканти також приєдналися до руху. Метрополітен-опера в Нью-Йорку призупинила будь-яку співпрацю з російськими артистами, пов'язаними з Кремлем, і відкрила свій сезон благодійним виступом «Концерт для України» з виконанням національного гімну України. Тим часом київські ансамблі, такі як Національна філармонія України, продовжують виступати всупереч війні, іноді репетируючи в умовах затемнення або виступаючи в укриттях.

На низовому рівні місцеві музичні школи, хори та громадські театри по всій Європі організовували благодійні концерти, які часто проводили самі українські біженці, надаючи як моральну, так і матеріальну підтримку.

Мода, кіно та сила видимості

Мода виявилася ще одним дивовижним фронтом культурної солідарності. Українські дизайнерки, такі як Світлана Бевза та Ксенія Шнайдер, привернули світову увагу не лише завдяки своїй роботі, а й завдяки своїй активній захисній діяльності. Великі тижні моди в Мілані, Парижі та Нью-Йорку відкривалися хвилинами мовчання або синьо-жовтими мотивами, а дизайнери збирали кошти через лімітовані випуски та благодійні аукціони.

У кінематографі Європейська кіноакадемія та великі фестивалі, такі як Каннський та Берлінале, виділили українських кінематографістів. Документальні фільми, такі як «20 днів у Маріуполі» та «Земля блакитна, як апельсин», охопили широку міжнародну аудиторію, отримавши нагороди та зберігаючи жорстоку правду війни проти кремлівської дезінформації. Ці фільми, часто створені під вогнем критики, слугують одночасно свідченням, художнім досягненням та історичним документом.

Митці у вигнанні, митці вдома

Багато українських митців втекли від війни та знайшли резиденції за кордоном, де продовжують творити та відстоювати свою позицію. Такі міста, як Варшава, Прага та Тбілісі, стали центрами культурного виробництва у вигнанні. Інші ж вирішили залишитися — іноді вступаючи до армії, іноді перетворюючи свої студії на центри допомоги. Київський художній колектив «Відкрита група» документував війну з передової за допомогою експериментальної фотографії та відео, підтримуючи культурний пульс навіть у часи жахів.

Український інститут, головний інструмент культурної дипломатії в Україні, відіграв життєво важливу роль у координації міжнародної співпраці, підтримці переміщених митців та забезпеченні того, щоб культурна ідентичність України не була затьмарена війною.

Мистецтво як зцілення та опір

Окрім протестів та збору коштів, мистецтво також функціонувало як терапія. Для дітей та сімей, травмованих війною, малювання, розповіді історій та театральні майстер-класи стали життєво важливим емоційним виходом. Українські неурядові організації, такі як «Голоси дітей», використовують арт-терапію як частину своєї психосоціальної допомоги, а міжнародні волонтери підтримували аналогічні проекти в громадах біженців.

Мистецтво також допомогло переміщеним українцям підтримувати культурну спадкоємність за кордоном. Виставки, кінопокази та концерти не лише підвищують обізнаність, а й дозволяють вигнанцям відчути свою ідентичність та поділитися нею з приймаючими громадами.

Нова культурна дипломатія

Зрештою, мистецька реакція на війну явила новий вид культурної дипломатії — низову, емоційно резонансну та транснаціональну. Поки політики дебатують, а дипломати ведуть переговори, митці встановлюють зв'язки, що виходять за межі кордонів. Їхня робота зберегла Україну у світовій свідомості не як далеке поле битви, а як живу культуру, яку варто захищати.

Ця солідарність також посилає сигнал авторитарним режимам: мистецтво не можна змусити замовкнути, і що мова правди, краси та опору може сягати далі, ніж ракети.

Від Лондона до Львова, від симфонічних залів до вуличних муралів, митці світу показали, що творчість — це не розкіш миру, а необхідність виживання. Роблячи це, вони стали одними з найкрасномовніших союзників України.

---

Список для читання та перегляду

Книги та академічні статті

1. «Мистецтво та протест у путінській Росії» – авторка Лена Джонсон

   Хоча ця книга зосереджена на Росії, вона також надає важливу інформацію про художній контекст, на тлі якого виникло українське мистецтво опору.

2. «Культурні реакції на окупацію під час війни: опір та ідентичність в Україні» – у Europe-Asia Studies , 2023.

   Академічна стаття, що досліджує, як мистецтво, література та театр стали інструментами опору на окупованих територіях.

3. «Мистецтво і війна: роль культурного опору в Україні» – Журнал українських культурологічних досліджень , 2023.

   Обговорює приклади сучасних українських митців, чия творчість була сформована війною або пов'язана з нею.

4. «Українська культурна дипломатія у часи війни» – видано Українським інститутом (2022).

   Окреслює зусилля Інституту щодо популяризації українського мистецтва та культури за кордоном під час війни.

Статті та звіти

1. The New York Times – «Як митці з усього світу підтримують Україну» (березень 2022 р.)

   nytimes.com (пошук в архіві)

2. «Мистецька газета» – «Українські митці відмовляються мовчати»

   Інтерв'ю та профілі українських митців, які працювали під бомбардуваннями або у вигнанні.

3. The Guardian – «Від Бенксі до балету: світовий світ мистецтва підтримує Україну»

   Висвітлення міжнародних мистецьких резонансів та благодійних заходів.

4. Financial Times – «Чи може культура допомогти Україні вижити?»

   Вдумлива стаття про економічну та психологічну цінність культурної безперервності під час війни.

Виставки та установи

1. Український інститут у Лондоні – www.ukrainianinstitute.org.uk

   Проводить виставки, лекції та покази фільмів, пов'язані з культурою України воєнного часу.

2. «Україна: Короткі оповідання» – Галерея Саатчі, Лондон (2023)

   Представлені роботи візуального мистецтва, письма та цифрові інсталяції українських та міжнародних художників.

3. «Це Україна: Захист свободи» – Венеційська бієнале, 2022

   Велика художня виставка, організована PinchukArtCentre під час Бієнале, щоб висвітлити український опір через мистецтво.

4. Український музей сучасного мистецтва (MOCA), Київ –

   Онлайн-архів мистецтва воєнного часу та віртуальні виставки, доступні для перегляду з усього світу.

Музика та виконання

1. Концерт для України (ITV/Global, 2022)

   Телевізійний благодійний концерт за участю відомих артистів для збору гуманітарної допомоги.

2. Виступ Калуського оркестру на Євробаченні 2022

   Їхня перемога стала одночасно музичним та символічним моментом для України, поєднуючи традиційні українські теми із сучасним виконанням.

3. «Концерт для України» Метрополітен-опера (Нью-Йорк, 2022)

   Збір коштів на тему класичної музики та мистецька позиція проти війни.

Фільми та документальні фільми

1. «20 днів у Маріуполі» – Мстислав Чернов (2023)

   Документальний фільм, що отримав премію «Оскар», що зображує облогу Маріуполя з точки зору журналіста.

2. «Земля блакитна, як апельсин» – Ірина Цілик (2020)

   Зворушливий документальний фільм про українську родину, яка знімає фільми в зоні бойових дій.

3. «Додому» (Євге) – Наріман Алієв (2019)

   Драматичний фільм, що досліджує кримськотатарську ідентичність та травму.

Виконавці, на яких варто підписатися

• Бенксі – @banksy (Інстаграм)

  Задокументував свою подорож Україною за допомогою фотографій та замальовок.

• Саша Курмаз – український фотограф та концептуальний художник

  Досліджує теми ідентичності, мілітаризації та міського опору.

• Жанна Кадирова – українська скульпторка та художниця-інсталяторка

  Відомий роботами з використанням знайдених військових уламків та тем відбудови.

• Колектив «Відкрита група» – мультидисциплінарний український мистецький колектив

  Документування війни та окупації за допомогою перформансу та візуального мистецтва.