Алгоритми на війні: порівняння української ГІС «Арта» та російських бойових систем «Стрілець-М»

У міру того, як війна в Україні переходить на четвертий рік, результат багатьох зіткнень дедалі більше залежить не від вогневої потужності, а від того, яка сторона може бачити, думати та стріляти швидше. Центральним елементом цієї цифрової гонки озброєнь є системи управління полем бою — програмні та апаратні екосистеми, які дозволяють військам на передовій координувати удари, відстежувати переміщення противника та синхронізувати дії з нищівною швидкістю.

ГІС України Арта і російський «Стрілець-М» представляють дві дуже різні моделі таких систем. Хоча обидві спрямовані на інтеграцію командування, управління, зв'язку та цілевказівки в режимі реального часу, їхня філософія проектування, оперативне використання та бойові характеристики відображають глибші відмінності між гнучкою, децентралізованою обороною України та традиційно ієрархічною військовою машиною Росії.

Тут ми порівнюємо ГІС «Арта» та «Стрілець-М», а також інші російські засоби цифрового управління вогнем, досліджуючи їхню архітектуру, ефективність у польових умовах та наслідки для майбутнього цифрової війни, а також розглядаємо, де і як вони формували реальні битви.

ГІС Arta: Швидка, Відкрита, Адаптивна

Розроблена після 2014 року та постійно вдосконалювана з 2022 року, ГІС Арта — це українська геопросторова платформа для поля бою, яка дозволяє координувати артилерію в режимі реального часу на основі численних розвідувальних даних. Вона розроблена для забезпечення швидкості, модульності та інтеграції цивільних технологій, використовуючи дані з дронів, тепловізійних зображень, мобільних додатків з GPS-мітками тощо.

Стрілець-М: Безпечний, структурований, але повільніший

Натомість, «Стрілець-М» є частиною російського комплексу модернізації солдатів «Ратник». Розроблений як міцний планшетний пристрій керування вогнем та зв’язку, він добре функціонує в ідеальних умовах, але виявився менш гнучким у польових умовах, особливо коли порушується зв’язок або руйнуються ланцюги командування.

Польові дослідження

Тематичне дослідження 1: ГІС Арта в Херсонському контрнаступі (осінь 2022 р.)

Восени 2022 року Україна розпочала свій перший великий контрнаступ на півдні, метою якого було повернути собі стратегічне місто Херсон. Кампанія залежала від точних ударів, ефективності артилерії та швидкої координації, особливо через річку Дніпро, де обладнання для мостів було мало, а ворожа логістика була добре закріплена.

Як використовувалася ГІС Arta:

• Команди дронів та розвідники використовували додатки, сумісні з GIS Arta, для завантаження позицій противника в режимі реального часу.

• Артилерійські батареї, розосереджені по Миколаївській та Херсонській областях, могли приймати та обстрілювати скоординовані завдання за лічені хвилини — іноді ще до того, як російські підрозділи закінчували окопатися.

• ГІС «Арта» дозволила українським військам застосовувати тактику «стріляй та тікай», змінюючи позиції після кожної вогневої задачі на основі відповіді противника.

• Дрони для оцінки пошкоджень передали зворотний зв'язок у систему, що дозволило негайно провести перекалібрування.

«ГІС «Арта» дозволила нам випустити менше снарядів з кращими результатами», – розповів один український офіцер виданню Forbes Ukraine. «Це було схоже на власне око, спрямоване в небо, і мозок, що стоїть за ним».

В результаті Україна знищила десятки російських понтонних мостів, складів боєприпасів та радіолокаційних станцій, що змусило Росію повністю вивести війська з Херсона у листопаді 2022 року — першу велику стратегічну перемогу Києва.

Тематичне дослідження 2: Стрілець-М в обороні лінії Сватове-Кремінна (зима 2022–23 рр.)

У Луганській області Росія прагнула захистити ключовий сегмент свого коридору постачання вздовж осі Сватове–Кремінна. Там російські війська використовували планшети «Стрілець-М» для керування вогневими завданнями та координації оборони в лісистій місцевості та на ожеледиці.

Повідомлені спостереження:

• Підрозділи «Стрілець-М» використовувалися передовими артилерійськими спостерігачами для передачі GPS-координат мінометним та гаубичним командам.

• Однак, згідно з перехопленими російськими повідомленнями, залежність від централізованого схвалення вогню уповільнювала реагування — іноді затримуючи контрбатарейний вогонь на 10–15 хвилин.

• Українські групи РЕБ (електронної боротьби) успішно глушили сигнали ГЛОНАСС (російської системи супутникової навігації, російської альтернативи GPS), що робило установки «Стрілець-М» неефективними, якщо вони не супроводжувалися лазерами прямої видимості або традиційними далекомірами.

• Було знайдено кілька захоплених російських планшетів із застарілими картами та без сигналу, що свідчить про погану логістику оновлення та відключення від центральних серверів під час мобільних операцій.

Хоча «Стрілець-М» забезпечував структуру та ситуаційну обізнаність на укріплених позиціях, він виявився менш придатним для мобільної війни, і підрозділи часто поверталися до голосового радіо або візуальних сигналів, коли цифрові системи виходили з ладу.

Тематичне дослідження 3: ГІС-системи Arta та дрони FPV в оборонній службі Бахмута (весна 2023 р.)

Під час виснажливої оборони Бахмута українські війська використовували ГІС «Арта» разом із безпілотниками-камікадзе з оглядом від першої особи (FPV), створюючи швидкодіючу систему для ураження невеликих російських формувань.

Деталі інтеграції:

• Спостерігачі знаходили ворожі загони або транспортні засоби за допомогою дронів.

• ГІС Arta дозволяла миттєво приймати рішення щодо вогню не лише для артилерії, але й для призначення операторів дронів FPV поблизу.

• Дронам було призначено вектор на основі даних ГІС-карт у реальному часі, і вони могли вражати визначені цілі, перш ніж вони переміщувалися.

• Бекенд GIS Arta також реєстрував підтвердження влучань, які надходили назад до бази даних цільової оцінки за допомогою штучного інтелекту.

Це дозволило українським захисникам «замкнути коло» (тобто організувати точні удари по виявлених російських позиціях) менш ніж за п'ять хвилин, випередивши російські контрзаходи та суттєво обмеживши пересування російських військ на ключових шляхах підходу.

Тематичне дослідження 4: Провали цифрової координації з боку Росії в запорізькому секторі (літо 2023 р.)

Під час невдалого російського наступу поблизу Оріхова, на схід від Запоріжжя, українські підрозділи радіоелектронної боротьби повідомили про захоплення кількох планшетів «Стрілець-М» та перехоплення комунікацій, що свідчить про логістичну плутанину.

• Російським частинам бракувало синхронізованих карт, а деякі стрілецькі планшети, як повідомляється, використовувалися як розширені блокноти.

• Російська артилерійська підтримка затримувалася через відсутність супутникового зв'язку та неефективне розподілення вогню.

• Згідно з українськими джерелами радіоелектронної розвідки, російським підрозділам часто доводилося чекати на дозвіл на вогонь від старших офіцерів, які не були присутні на місці, незважаючи на наявність спостерігачів, екіпірованих «Стрільцями».

Негнучкість "Стрілець-М" під тиском різко контрастувала зі спеціальними, але функціональними українськими наборами планшетів та Starlink.

Висновок: Системи, що відображають доктрину

Досвід бойових дій показує, що адаптивність, децентралізація та інтеграція GIS Arta з цифровою мережею волонтерів України дають їй перевагу в бойових діях у реальному часі. Її здатність «навчатися на ходу» та адаптуватися до динамічної лінії фронту відповідає ширшій доктрині ведення бойових дій України: мобільність, краудсорсинг та швидкість.

«Стрілець-М», хоча й є прогресивною на папері, відображає перевагу російських військових до централізованого контролю та формальних процедур. Вона ефективна в статичних умовах з високою структурною складовою, але менш ефективна, коли підрозділи ізольовані, мобільні або перебувають під електронним тиском.

Зі зростанням розвитку технологій на полі бою, різниця між ГІС «Арта» та «Стрілець-М» не лише технічна, а й філософська. Одна — це мережа користувачів, що живлять живу систему. Інша — це машина, яка очікує інструкцій.

І у війні, де швидкість вбиває, а дані рятують життя, ця різниця є вирішальною.