NoName057(16): Російська сила цифрових спойлерів в Україні та за її межами

У тіньовому світі російської кібервійни одне ім'я з'являється все частіше після повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року: NoName057(16). Хоча NoName057(16) не така легендарна чи технічно складна, як деякі з відоміших російських кібергруп, таких як Fancy Bear (APT28) або Cozy Bear (APT29), вона зробила собі ім'я завдяки безперервним, гучним та політично цілеспрямованим атакам типу «відмова в обслуговуванні». Її операції ілюструють еволюцію гібридної війни в цифрову епоху: руйнівна, заперечувальна та виконувана як для видовищності, так і для стратегічного ефекту.

Тут ми простежуємо історію NoName057(16), досліджуємо її ймовірні зв'язки та цілі, розглядаємо типи атак, які вона здійснила, особливо в Україні та державах НАТО, та оцінюємо загрозу, яку вона становить у контексті ширших російських інформаційних та кібероперацій.

Походження та ідентичність

NoName057(16) вперше з'явився у березні 2022 року, лише за кілька тижнів після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Його схема найменування — загадкова, незграбна та нагадує попередні хактивістські субкультури — передбачає гібридну ідентичність: частково патріотична добровольча бригада, частково посередник інформаційної війни. Його Telegram-канали, де він регулярно публікує оновлення про свої атаки, справляють враження слабо організованої групи ідеологічно мотивованих осіб, пов'язаних з інтересами російської держави.

Незважаючи на цю видимість незалежності, серед експертів з кібербезпеки зростає консенсус щодо того, що NoName057(16) функціонує як державно-орієнтований гравець, якщо не під прямим контролем російської розвідки. Його операції послідовно відображають пріоритети російської зовнішньої політики, спрямовані на країни, які підтримують Україну військово чи дипломатично. Тим часом його інфраструктура перетинається з відомими російськими кіберможливостями, а його діяльність ніколи не спрямована проти російських структур.

Більшість спостерігачів оцінюють, що вона тісно співпрацює з Федеральною службою безпеки (ФСБ) або Головним управлінням Генерального штабу (ГРУ) — головними службами безпеки та військової розвідки Росії. Однак вона також може отримувати мовчазну підтримку від Міністерства цифрового розвитку Росії, яке з 2022 року дедалі більше сприяє кібер-«патріотичним» ініціативам.

Методи та тактика

На відміну від більш складних груп постійних загроз (APT), які спеціалізуються на шпигунстві або довгостроковому проникненні, NoName057(16) зосереджується переважно на розподілених атаках типу «відмова в обслуговуванні» (DDoS). Вони передбачають перевантаження веб-сайтів або онлайн-сервісів шкідливим трафіком, що призводить до їх збоїв або недоступності. Основними цілями групи є урядові портали, новинні видання, транспортні системи та банківські платформи.

Ключові аспекти його методології включають:

• DDoS-атаки : Використовуючи орендовані ботнети або самостійно розроблені платформи, NoName057(16) завалює веб-сайти трафіком. Його улюбленим інструментом є «DDOSIA» – публічно розповсюджений інструментарій, який дозволяє волонтерам брати участь в атаках. Це створює децентралізовану, напівкраудсорсингову операцію, що підвищує правдоподібність заперечення.

  
  

• Пропаганда в Telegram : Після початку атак група публікує скріншоти та глузливі повідомлення на своїх Telegram-каналах, часто з націоналістичною риторикою, антинатівською мовою та мемами. Тон грубий та театральний — більше схожий на інтернет-троля, ніж на дисциплінований шпигунський підрозділ, але все ж здатний спричинити дезорієнтацію.

  
  

• Вибір цілей: Атаки групи тісно пов'язані з подіями або рішеннями, які є політично незручними для Москви. Наприклад, вона атакувала урядові та медійні вебсайти Польщі, Чехії, Словаччини, Фінляндії, Литви та України, часто невдовзі після того, як ці країни оголосили про нові постачання зброї до Києва або ухвалили законодавство про санкції проти Росії.

  
  

• Операції з переслідування: У деяких випадках група намагалася проводити елементарні фішингові або дезінформаційні кампанії, хоча це не є її основним видом діяльності. На відміну від більш професійних державних підрозділів, вона зазвичай не намагається викрадати дані або здійснювати приховані довгострокові вторгнення.

Гучні кампанії

Серед найвизначніших операцій NoName057(16):

• Атаки на українські ЗМІ (2022–2024) : У періоди інтенсивних боїв група часто атакувала онлайн-платформи українських газет, мовників і навіть екстрених служб. Хоча ці атаки рідко завдавали довгострокової шкоди, вони були спрямовані на створення плутанини, уповільнення поширення інформації та зниження довіри до онлайн-інфраструктури.

  
  

• Націлювання на держави НАТО (2023–2025) : Група розпочала скоординовані хвилі DDoS-атаок проти офіційних вебсайтів парламентів, міністерств та аеропортів у таких країнах, як Данія, Латвія, Естонія та Німеччина. Під час самітів НАТО, особливо у Вільнюсі (2023) та Вашингтоні (2024), група активізувала свою діяльність, щоб вона збігалася з обговореннями альянсу.

  
  

• Антипарламентські атаки (2023) : Після резолюції Європейського парламенту, яка оголосила Росію державою-спонсором тероризму, NoName057(16) здійснив атаку на вебсайт Парламенту та кількох держав-членів ЄС, стверджуючи про помсту.

  
  

• Втручання в банківські та транспортні системи : Наприкінці 2024 року група тимчасово порушила роботу регіональних систем продажу залізничних квитків у Чехії та Словаччині. Вона також атакувала портали онлайн-банкінгу в Польщі та Фінляндії, прагнучи посіяти паніку або підірвати довіру споживачів.

Шкода та стратегічний вплив

Технічна шкода, завдана NoName057(16), була незначною за традиційними стандартами кібервійни. DDoS-атаки рідко бувають тривалими та зазвичай їх можна пом'якшити за допомогою стандартних протоколів кібербезпеки. Схоже, що група не має можливості порушувати високозахищені системи або завдавати фізичної шкоди критичній інфраструктурі, на відміну від найнебезпечніших кіберпідрозділів Росії, таких як Sandworm (частина Fancy Bear).

Однак психологічні та політичні наслідки операцій NoName057(16) є значними. Її неодноразові напади на західні інституції є частиною ширшої російської кампанії гібридної війни: метою якої є заплутати, залякати та виснажити демократичні суспільства. Переслідуючи ЗМІ та публічні урядові вебсайти, група намагається підірвати довіру громадськості та створити атмосферу нестабільності.

Більше того, помітність групи — її фанфари в Telegram, націоналістичні образи та мова, що переповнена мемами — свідчать про те, що її місія полягає як в інформаційній, так і в кібервійні. Вона служить подвійній меті: зовні вона дратує супротивників Росії; внутрішньо вона проектує ілюзію патріотичного цифрового активізму, підживлюючи наратив про російський опір західній «агресії».

Державний виконавець чи довірена особа?

Центральне питання навколо NoName057(16) полягає в тому, чи є вона справді незалежною «хактивістською» організацією, чи посередником російських державних кіберслужб. Загалом, останнє видається більш імовірним. Її точність цільового призначення, відповідність державним інтересам та оперативний темп свідчать про координацію з розвідувальними службами.

Однак, група також виконує корисну для Кремля функцію правдоподібного заперечення. Працюючи через Telegram та передаючи завдання волонтерам, NoName057(16) дозволяє Росії стверджувати, що такі атаки є спонтанними відповідями приватних осіб, а не державною політикою.

Ця неоднозначність відображає ширшу російську доктрину «нелінійної війни » , в якій приватники, найманці та неофіційні актори просувають державні цілі під прикриттям можливості заперечення — підхід, що відображається у використанні найманців Вагнера та пропагандистських медіа-діячів.

Оборонні заходи

Західні держави дедалі частіше визнають NoName057(16) частиною ширшого російського кіберапарату. Центр передового досвіду спільної кіберзахисту НАТО включив цю групу до численних оцінок загроз, а приватні фірми з кібербезпеки (такі як Sekoia, Mandiant та Recorded Future) регулярно відстежують її кампанії.

До ефективних захисних заходів належать:

• Надійні інструменти для запобігання DDoS-атакам, особливо для вебсайтів державного сектору.

  
  

• Інформаційні кампанії для навчання громадян дезінформації та надійності інфраструктури.

  
  

• Проактивний моніторинг Telegram та інших платформ соціальних мереж, де оголошуються операції.

  
  

• Правовий та дипломатичний тиск на сервіси, що розміщують ботнети або атакуючу інфраструктуру.

Хоча NoName057(16) не є загрозою найвищого рівня, вона відображає постійну небезпеку з потенціалом для ескалації. Якщо їй надати доступ до складніших інструментів або поглинути її більшими APT-таборами, її можливості можуть зрости.

Цифровий фронт руйнувань

NoName057(16) – це новий тип загрози: не прихована команда кібершпигунів, а зухвале, ідеологічно кероване цифрове ополчення, що діє під захисною парасолькою російської держави. Його шкода рідко буває глибоко технічною, але символічно потужною. У новій геополітиці гібридної війни такі групи не є другорядними – вони є частиною основного дійства.

Для України та її союзників протистояння цій загрозі вимагає не лише технічної стійкості, а й наративного контролю. Оскільки Росія продовжує розмивати межу між державною та приватною агресією, видимість та пильність залишаються ключовою зброєю. У тумані кібервійни знання обличчя, що стоїть за псевдонімом, може мати вирішальне значення.