Що роль Північної Кореї у війні в Україні розкриває про її збройні сили

Північнокорейську народну армію (КНА) вже давно називають однією з найбільших регулярних армій світу, яка має понад мільйон активних солдатів та ще мільйони в резерві. Однак її репутація неоднозначна: вона вражає чисельністю, має непрозорі можливості та часто вважається застарілою. Втручання північнокорейських військ, які воюють пліч-о-пліч з російськими силами в Україні, вперше надало певний рівень емпіричних доказів того, як КНА діє в бойових діях за межами Корейського півострова. Уроки, отримані з цього безпрецедентного епізоду, є повчальними як для військових аналітиків, так і для політиків, які враховують ризики, що виникають з боку Північної Кореї.

Політичний та стратегічний жест

Спочатку важливо розглянути розгортання північнокорейських військ у контексті. Рішення Пхеньяна направити війська на підтримку Росії було не лише військовим внеском, але й політичним театром. Для Кім Чен Ина це розгортання військ підтвердило його підтримку Москви перед обличчям міжнародної ізоляції та економічних санкцій. Для Росії цей крок символізував те, що Володимир Путін може спиратися на партнерів за межами Заходу, яким би ізгоєм не був їхній статус.

Тим не менш, прибуття північнокорейських військ на українську землю перетворило абстрактні геополітичні відносини на конкретне випробування військових інституцій Північної Кореї. На відміну від парадів у Пхеньяні чи відрепетованих навчань поблизу демілітаризованої зони, Україна стала полем бою на виснаження, спостереження за допомогою безпілотників, високоточної артилерії та загальновійськових операцій — найзапеклішого конфлікту на європейській землі з 1945 року.

Тактичні спостереження КНА

Згідно з повідомленнями з фронту, північнокорейські підрозділи, розгорнуті Росією, використовувалися для підтримки, а не на передовій великих наступальних дій. Вони часто опинялися приєднаними до російських формувань як підкріплення піхоти, обслуговували оборонні окопи або брали участь у штурмах укріплених українських позицій.

З'явилося кілька спостережень:

• Дисципліна та згуртованість: Північнокорейські війська продемонстрували високий ступінь слухняності та дисципліни, що характерно для військової системи, побудованої на жорсткій ієрархії та ідеологічному нав'язуванні. Їхня готовність без вагань здійснювати напади з великими жертвами нагадує тактику використання людських хвиль, пов'язану з російськими стратегіями.

  
  

• Спорядження та логістика: Північнокорейські солдати часто були погано оснащені порівняно з їхніми російськими колегами. Значна частина їхньої стрілецької зброї та особистого спорядження відображала радянські зразки 1960-х або 1970-х років. Їхній обмежений доступ до сучасних бронежилетів, систем нічного бачення або цифрового зв'язку обмежував їхню ефективність у сучасному загальновійськовому бою.

  
  

• Тактична адаптивність: Українські командири зазначали відносну негнучкость північнокорейських підрозділів. Вони діють у жорстких формуваннях, іноді наступаючи масами, незважаючи на вплив високоточної артилерії та безпілотників. Це свідчить про те, що КНА не засвоїла суттєво уроків маневреної війни або мережевої обізнаності про поле бою, що характеризують сучасні армії.

  
  

• Мораль та втрати: Згідно з повідомленнями, серед північнокорейських контингентів є значні втрати, проте мало ознак заколоту чи краху. Їхній моральний дух, схоже, коріниться не стільки в ентузіазмі, скільки в ідеологічній обробці та страху помсти проти себе чи своїх сімей вдома. Ця стійкість під тиском робить їх корисними ударними військами, хоча й за рахунок надзвичайних людських втрат.

Уроки про північнокорейську доктрину

Дії північнокорейських військ в Україні розкривають кілька важливих істин про КНА.

По-перше, Північна Корея все ще покладається на масу та дисципліну, а не на технології чи гнучкість. Ті ж принципи лежать в основі її доктрини конфлікту на Корейському півострові: переважна чисельність, атаки людськими хвилями та інфільтрація легкої піхоти.

По-друге, діяльність КНА підкреслює межі самостійності. Північна Корея пропагувала свою здатність протистояти тиску Заходу через ідеологію чучхе, але на полі бою вона залишається залежною від застарілих радянських моделей організації. Бойові дії в Україні продемонстрували, що це робить її солдатів вразливими перед обличчям супротивників, оснащених безпілотниками, високоточними боєприпасами та інтегрованими командними структурами за зразком НАТО.

По-третє, однак, не слід недооцінювати витривалість Північної Кореї в жорстоких бойових умовах. Корейська народна армія навчена до важких умов і привчена до беззаперечної слухняності. Це робить її війська потенційно ефективними у виснажливій війні, особливо в гірській або міській місцевості, де можуть бути великі втрати заради поступових здобутків.

Порівняння з іншими іноземними бійцями, що служать за Росію

Північнокорейці — не єдині неросійські сили, розгорнуті Москвою в Україні. Їхні дії можна порівняти з діями інших груп, що розкриває як особливості КНА, так і ширше явище залежності Росії від іноземної робочої сили.

• Найманці Вагнера: Сили Групи Вагнера, до їх часткового поглинання Міністерством оборони Росії, забезпечували Росію високомотивованими та загартованими в боях підрозділами. Штурм Вагнера на Бахмут продемонстрував більшу тактичну адаптивність, ніж КНА, використовуючи децентралізоване командування та ініціативу малих підрозділів для дослідження української оборони. На відміну від північнокорейських призовників, бійці Вагнера часто були колишніми солдатами, мотивованими радше зарплатою та помилуванням, ніж ідеологією.

  
  

• Сирійські добровольці: Росія намагалася завербувати сирійських ветеранів громадянської війни, але їхнє розгортання було обмеженим. Сирійські бійці звикли до нерегулярних бойових дій та міських боїв, але менше до інтенсивних артилерійських дуелей та полів битв України, де переважали дрони. Повідомлення свідчать про те, що їхній моральний дух та витривалість були нижчими, ніж у північнокорейців, які мирилися з масовими втратами з меншою кількістю ознак дезертирства чи відмови.

  
  

• Чеченські підрозділи: Сили, вірні Рамзану Кадирову, відігравали важливу пропагандистську роль, часто рекламуючи свою участь у соціальних мережах. На практиці чеченські підрозділи використовувалися більше для патрулювання окупованих територій та залякування, ніж для штурмів на передовій. Вони володіють сучасним обладнанням і користуються привілейованим статусом, але їхня бойова репутація неоднозначна. Порівняно з КНА, чеченці краще озброєні, але менш охоче йдуть на важкі втрати.

На цьому тлі північнокорейці вирізняються надзвичайною дисципліною та стійкістю під вогнем, хоча й з мінімальною тактичною витонченістю. Вони більше нагадують гарматне м'ясо, ніж високоточну зброю, але саме їхня готовність нести втрати відрізняє їх від інших іноземних контингентів.

Іноземні бійці за Україну

Українська сторона також залучила міжнародних добровольців та формування, навчені за кордоном. Контраст між ними та північнокорейськими військами, які воюють на боці Росії, підкреслює відмінності між авторитарними та демократичними моделями іноземної мобілізації.

• Грузинський легіон: Грузинський легіон, що складається переважно з ветеранів з досвідом участі в конфліктах проти Росії на Кавказі, став одним із найшанованіших іноземних формувань в Україні. На відміну від Корейської народної армії, Легіон спирається на ініціативу невеликих підрозділів, адаптивність до бойових дій та сильний корпоративний дух. Його дії підкреслили, як попередній бойовий досвід та ідеологічна мотивація — боротьба зі спільним ворогом — перетворюються на ефективність.

  
  

• Західні добровольці та Міжнародний легіон: З Північної Америки, Європи, а тепер і зі значною латиноамериканською більшістю, добровольці з попередньою службою в арміях по всьому світу та без неї вступили до лав України. Ці бійці часто приносять знання загальновійськової тактики, використання сучасних систем озброєння та знайомство із західною доктриною; але іноді вони приносять не більше ніж знання стрільби зі зброї. Коли їх використовують у найкращих умовах, вони не є гарматним м'ясом, а множниками сили, навчаються та інтегруються з українськими бригадами. Їхня менша кількість компенсується вищим середнім рівнем кваліфікації.

  
  

• Польські та балтійські спеціальні загони (неофіційно): Хоча офіційно це не визнається урядами, надходили повідомлення про польські або балтійські спецпідрозділи, що дискретно діють в Україні, часто в навчальних або дорадчих ролях. Такі підрозділи уособлюють собою контраст з Корейською наційною армією: технологічно розвинені, тактично гнучкі та політично стримані, їхня цінність полягає не в людських ресурсах, а в точності та передачі знань.

Іноземні бійці на боці України втілюють модель якості, а не кількості, здебільшого поєднуючи мотивацію, сучасну підготовку та тактичну спритність. Це протилежність внеску Північної Кореї в Росію: масована людська сила, погано оснащена та прагне витривалості, а не інновацій.

Стратегічні наслідки

Участь північнокорейських військ в Україні підтверджує, що Пхеньян готовий експортувати людські ресурси як товар, доповнюючи виснажений резерв піхоти Росії. Це поглиблює військову співпрацю між Пхеньяном і Москвою, потенційно виходячи за рамки військ, включаючи передачу зброї, ракетні технології та дипломатичне співробітництво на багатосторонніх форумах.

Для Південної Кореї та Сполучених Штатів цей урок є вагомим. Конфлікт на Корейському півострові протиставить Північну Корею не статичному супротивнику, а технологічно розвиненим силам із сильною перевагою в повітрі та на морі. Досвід України показує, що хоча КНА може завзято боротися, вона зазнає катастрофічних втрат проти сучасних систем. Однак її величезні розміри та байдужість до втрат все одно становитимуть серйозні ризики, особливо на початкових етапах війни.

Для України та Європи урок інший. Північнокорейська присутність підкреслює глобалізацію конфлікту. Вона показує, як ізольовані режими можуть служити резервуарами людських ресурсів для Росії, продовжуючи війну на виснаження. Натомість, іноземні бойовики України підкреслюють солідарність демократичних держав та ефективність добровільних, мотивованих формувань.

Висновки щодо північнокорейської армії

Внесок Північної Кореї у війну Росії в Україні висвітлив давно приховувані аспекти Корейської народної армії. КНА залишається великою, дисциплінованою та стійкою, але технологічно відсталою та тактично негнучою. Її солдати витримують надзвичайні труднощі, воюють злагоджено та зазнають жахливих втрат, не потерпаючи від поразки — якість, яка робить їх одночасно грізними та трагічно витратними.

У порівнянні з найманцями Вагнера, сирійськими добровольцями та чеченськими формуваннями, КНА виглядає одночасно більш примітивною та більш стійкою. У порівнянні з українським Грузинським легіоном, західними добровольцями та неофіційними загонами, навченими НАТО, відмінності ще разючіші. КНА є взірцем людської сили без сучасності; партнери України є взірцем сучасності без масовості.

Уроки України підтверджують, що тоталітарні режими все ще можуть виставляти війська, які воюють із запеклою завзятістю, навіть якщо вони погано підготовлені до сучасних полів битв. Але вони також підтверджують, що якість, адаптивність та вільна воля добровольців є вирішальними факторами у війні двадцять першого століття. Чисельність, ідеологічна обробка та безжальність можуть затягнути конфлікт; вони не можуть гарантувати перемогу над супротивниками, які поєднують майстерність, технології та свободу ініціативи.