Чи заслужить Дональд Трамп на Нобелівську премію миру, якщо він покладе край війні в Україні?

Питання про те, чи заслуговує президент Сполучених Штатів Дональд Трамп на Нобелівську премію миру, або чи може він бути присуджений, у випадку, якщо йому вдасться зупинити війну в Україні, є делікатним і суперечливим. Воно стосується історії та мети Нобелівської премії, геополітики російсько-українського конфлікту та репутації самого Трампа.

Нобелівська премія миру: критерії та прецеденти

Нобелівська премія миру, заснована в 1901 році, присуджується окремим особам або установам, які зробили «найбільшу або найкращу роботу для братерства між народами, для скасування або скорочення постійних армій, а також для проведення та сприяння мирним конгресам». Її історія показує як традиційних лауреатів, таких як державні діячі, які посередничали в укладанні мирних договорів, так і більш суперечливі вибори. Наприклад, Генрі Кіссінджер був удостоєний премії в 1973 році, незважаючи на продовження конфлікту в Індокитаї, тоді як Барак Обама отримав її в 2009 році переважно за надії, які він вселив, а не за конкретні досягнення.

Нобелівський комітет часто балансував між прагненням винагородити мирні ініціативи та політичними питаннями моменту, а іноді його рішення критикували як передчасні або політично наївні. Цей контекст свідчить про те, що критерієм для розгляду кандидатури Трампа є не абсолютний успіх, а демонстрація вагомої ролі у започаткуванні або забезпеченні миру.

Потенційна роль Трампа у припиненні війни

Якби Трамп виступив посередником у досягненні угоди між Україною та Росією, його роль була б історично значною. Війна триває понад десять років з моменту першого втручання Росії у 2014 році та переросла в найбільший збройний конфлікт у Європі з 1945 року. Врегулювання врятувало б життя, зупинило б руйнування та зменшило б ризик ширшої європейської війни. Будь-який державний діяч, який зміг би помиритися між Росією та Україною, неминуче привернув би увагу всього світу.

Часто наводять прецедент зближення Річарда Ніксона з Китаєм: несподіваний посередник, чий прагматизм і готовність ігнорувати традиційні дипломатичні норми досягли того, що інші вважали неможливим. Непередбачуваний стиль Трампа та його заяви про міцні особисті стосунки з Володимиром Путіним, як не парадоксально, можуть позиціонувати його як фігуру, здатну домогтися поступок там, де більш традиційні дипломати не можуть.

Аргументи на користь отримання премії Трампом

1. Відчутне досягнення: Якби мир було досягнуто, результат переважив би сумніви щодо методів. Припинення воєнних дій та досягнення тривалого врегулювання відповідало б Нобелівському критерію братерства між народами.

   
   

2. Глобальний вплив: Закінчення війни принесе користь не лише Україні та Росії, але й світовій економіці, міжнародній безпеці та ланцюгам постачання продовольства, які були різко порушені конфліктом.

   
   

3. Історичне визнання: Серед минулих лауреатів Нобелівської премії були суперечливі постаті, проте їхні досягнення оцінювалися за результатами. Успіх Трампа в цій справі перегукується з виправданням, яке надається преміям видатним лідерам, які привели ворожі сторони за стіл переговорів.

Аргументи проти

1. Репутація Трампа: Його суперечливі виступи всередині країни, конфронтаційна риторика та попередні суперечки можуть змусити Нобелівський комітет неохоче називати його символом миру.

   
   

2. Характер миру: Якби врегулювання розглядалося як несприятливе для України, що рівносильне вимушеним поступкам Росії, критики стверджували б, що така угода є радше заспокоєнням, ніж справжнім миром. У такому випадку нагородження Трампа може розглядатися як винагорода за несправедливість.

   
   

3. Політична інструменталізація: Нобелівський комітет усвідомлює глобальне сприйняття. Вшанування Трампа можна розглядати як політизацію премії, пов'язуючи її з популістським лідером, чия зовнішньополітична спадщина залишається предметом дискусій, а внутрішня та міжнародна спадщина є глибоко невизначеною.

Ймовірність отримання призу

Нобелівський комітет є незалежним, але не захищеним від міжнародної думки. Якщо Трамп контролюватиме перемир'я або договір, який має широку міжнародну легітимність, особливо якщо він має згоду України та гарантує безпеку в Європі, він буде серйозним претендентом. Однак, якщо мир буде крихким, примусовим або розглядатиметься як капітуляція, Комітет може утриматися від визнання, щоб уникнути підриву довіри до премії.

Результати проти легітимності

Чи може Дональд Трамп отримати Нобелівську премію миру за припинення війни в Україні, залежить від двох речей: змісту досягнутого миру та сприйняття його ролі в ньому. Історія показує, що суперечливі постаті вже отримували нагороди, і якби Трамп зупинив кровопролиття в найруйнівнішій війні Європи двадцять першого століття, це досягнення було б незаперечним.

Однак Нобелівський комітет має зважити результати з урахуванням легітимності. Справжній, сталий мир може зробити Трампа лауреатом; недосконале або нав'язане врегулювання може зробити таке визнання неправдоподібним. Самі дебати відображають як незмінну силу Нобелівської премії, так і поляризуючий характер глобального іміджу Трампа.