Холодна українська зима: вплив на організм

Понеділок, 2 лютого 2026 року

Зима в Україні ніколи не є просто погодою; вона перетворюється на політику, щойно вдаряють по трансформаторній станції. Холод терплячий. Їй не потрібно руйнувати будівлю одним вражаючим вибухом. Їй потрібно лише тримати світло вимкненим достатньо довго, щоб квартири, сходові клітки та підвали повільно нагрілися до температури зовнішнього повітря. Ось чому зимові удари Росії по енергетичній та опалювальній системах України мають наслідки, які є глибокими, медичними та негайними: поле бою переміщується з лінії фронту в тіло.

Наприкінці січня 2026 року синоптики попереджали про падіння температури приблизно до мінус 30°C у деяких частинах України на початку лютого. Водночас Управління ООН з прав людини описало поновлення далекобійних атак, що призвели до аварійних відключень електроенергії та опалення, зокрема тисячі житлових будинків у Києві залишилися без опалення. У таких умовах «переохолоджування» перестає бути абстрактним ризиком. Воно стає передбачуваним ланцюгом фізіологічних збоїв, особливо для людей похилого віку, немовлят, людей із захворюваннями серця або легень та будь-кого, чиє життя вже близьке до межі.

Як тіло втрачає тепло

Людське тіло підтримує вузький діапазон температури ядра, оскільки від неї залежать ферменти, серцевий ритм і функція мозку. Тепло виходить чотирма основними способами:

• Радіація (передача тепла від тіла в холодніше середовище)

• Конвекція (вітер або рухоме повітря, що відводить тепле повітря біля шкіри)

• Провідність (прямий контакт з холодними поверхнями)

• Випаровування (мокра шкіра або вологий одяг відводять тепло, коли волога випаровується)

Навіть у квартирі, яка виглядає «захищеною», відключення електроенергії змінює все. Ліфти зупиняються, тому старші мешканці піднімаються сходами та пітніють. Системи водопостачання дають збій, тому гігієна стає складнішою, а вологість підвищується. Люди скупчуються в одній кімнаті, готують їжу на саморобних пристроях та підвищують вологість. Кожен із цих факторів може прискорити втрату тепла або зменшити здатність організму виробляти тепло.

Перша лінія захисту та її витрати

Коли холодно, організм одразу робить дві речі.

По-перше, кровоносні судини шкіри та кінцівок звужуються. Це зберігає тепло для ядра, але позбавляє пальці рук, ніг, вуха та ніс теплої крові, що підвищує ризик обмороження. У рекомендаціях з охорони праці цей «відтік» крові від кінцівок описується як центральний механізм, що збільшує ризик як переохолодження, так і обмороження.

По-друге, організм збільшує вироблення тепла через тремтіння, яке є швидкою м’язовою активністю. Тремтіння працює, але воно дороге. Воно швидко спалює глюкозу та глікоген, збільшує потребу в кисні та може виснажити людину, яка страждає від недоїдання, недосипання або хвороби. У воєнний час це не виняткові стани; вони звичайні.

Гіпотермія: коли температура тіла падає

Гіпотермія зазвичай визначається як зниження температури тіла нижче 35°C. Часто вона починається тихо, з тремтіння та незграбності. Ця тиша є частиною небезпеки. З подальшим зниженням температури погіршуються судження та координація. Люди роблять неправильний вибір, наприклад, виходять на вулицю погано одягненими «лише на хвилинку», засинають у неопалюваних кімнатах або не помічають, що мокрі шкарпетки стали серйозною загрозою.

У міру прогресування гіпотермії тремтіння може зменшитися або припинитися не тому, що стан людини покращується, а тому, що організм вичерпує метаболічні можливості. Далі з'являються сонливість і сплутаність свідомості. У важкій фазі серцевий ритм стає нестабільним. На практиці саме тому в громадах, що перебувають в умовах затемнення, спостерігається збільшення кількості падінь, інсультів та раптових серцевих захворювань, навіть без будь-яких прямих травм від вибуху.

Холод також створює ширше навантаження на серцево-судинну систему. Медичні організації зазначають, що вплив холоду може впливати на численні органи та створювати додаткове навантаження на серце та кровообіг. Для людей з гіпертонією, ішемічною хворобою серця або серцевою недостатністю поєднання холоду, фізичного навантаження (носіння води, підйому сходами) та психологічного стресу може бути небезпечною тріадою.

Обмороження: місцеве обмороження

Обмороження – це не просто оніміння пальців рук. Це пошкодження тканин, спричинене обмороженням, найчастіше вражаючи ніс, вуха, щоки, підборіддя, пальці рук і ніг. Коли кровотік знижується, температура шкіри швидко падає. У тканинах можуть утворюватися кристали льоду, пошкоджуючи клітини та дрібні судини. Сильне обмороження може призвести до незворотної травми, а в крайніх випадках – до ампутації.

В українських умовах ризик обмороження зростає не лише через екстремальні температури на вулиці, а й тому, що люди проводять більше часу в перехідних просторах: на сходових клітках, у чергах, на автобусних зупинках та в неопалюваних робочих місцях. Квартира може бути «в приміщенні», але якщо температура в ній протягом кількох днів тримається на рівні 5°C, ця різниця втрачає сенс.

Невідморожені холодові травми: волога, тривалий вплив

Не всі травми від холоду потребують негативних температур. Тривалий вплив холоду та вологи може пошкодити шкіру та нерви, спричиняючи проблеми, які часто відносять до «травм від холоду, що не пов’язані з обмороженням», такі як траншейна стопа. У професійній інструкції підкреслюється, що вологе переживання в поєднанні з холодом збільшує такі ризики.

Це важливо в містах, де опалення працює з перебоями. Люди довше носять одні й ті ж шкарпетки та чоботи, менш ефективно сушать одяг і переміщуються між теплим і холодним середовищем. Особливо страждають ноги.

Холод, пізнання та моральний дух

Холод погіршує мислення ще до того, як він проявить себе різко. Мозок чутливий до температури, оскільки він залежить від постійного кровотоку та метаболічної функції. Коли люди охолоджуються, вони стають повільнішими, менш координованими, більш дратівливими та більш схильними до ризику. Для цивільного населення, яке зазнає страйків, це стає проблемою громадської безпеки: більше аварій з генераторами та плитами, більше падінь на крижаних сходах, більше дорожньо-транспортних пригод, більше побутових пожеж.

Росія це розуміє. Атаки на енергетичну інфраструктуру стосуються не лише промислових потужностей чи військової логістики. Вони спрямовані на погіршення функціонування цивільного населення день у день, перетворюючи основні завдання на виснажливу працю. У нещодавніх звітах повідомлялося, що перебої з електроенергією та водою в Києві тривали значно довше, ніж попередніми зимами після ударів по енергетичній системі. Мета — не просто темрява; це накопичена втома.

Воєнний поворот: холод як множник сили

Холод в Україні набуває стратегічного значення, оскільки енергетичні системи є мостом між погодою та виживанням. Централізоване опалення, водяні насоси, ліфти, лікарняне обладнання, аптеки, електронні платежі та зв'язок — все це залежить від електроенергії. Коли цей міст неодноразово порушується, похолодання стає ризиком масових жертв без жодної додаткової ракети.

Ось чому міжнародні організації різко відреагували на поновлення страйків, які призводять до відключень опалення. Саме тому навіть короткі перерви в атаках, якщо вони трапляються, розглядаються з гуманітарної точки зору під час екстремальних холодів. Тиждень може бути різницею між замерзанням труб і їх відсутності, між виживанням літнього сусіда і його відсутності.

Що допомагає на практиці

Фізіологія холоду вказує на кілька заходів, які мають непропорційно велике значення, коли електроенергія та опалення ненадійні. Жоден з них не є гламурним, але кожен перериває перехід від дискомфорту до небезпеки.

• Тримайте шкіру сухою та зменште втрати тепла: вологий одяг є тепловідвідником. Міняйте шкарпетки, коли це можливо, та надавайте перевагу ізоляційним шарам, а не одному важкому одягу.

• Зберігайте тепло тіла: головні убори та рукавички важливі, оскільки організм обмежує кровотік до кінцівок на холоді, що збільшує ризик обмороження.

• Їжте та пийте регулярно: тремтіння швидко спалює енергію. Тепла, калорійна їжа підтримує вироблення тепла.

• Тепло в зонах: одна опалювальна кімната краща, ніж спроба обігріти всю квартиру. Спільні центри обігріву, якщо такі є, – це не розкіш, а медичне втручання.

• Зверніть увагу на ранні ознаки: неконтрольоване тремтіння, незграбність, сплутаність свідомості та незвичайна втома можуть свідчити про зниження температури тіла. Гіпотермія починається ще до того, як вона виглядає драматично.

Протягом наступних зим Україна стала більш вправною в імпровізації стійкості: ремонтні бригади, генератори та пункти обігріву населення. Однак фізіологія вперта. За екстремальних холодів межа помилок звужується, і кожна додаткова година без опалення непропорційно шкодить тим, хто вже й так вразливий.

У цьому сенсі вплив екстремального холоду на організм – це не лише розділ невідкладної медицини. Це частина граматики сучасної війни. Коли держава атакує енергетичну систему взимку, вона не просто атакує інфраструктуру. Вона опосередковано, але свідомо, атакує кровообіг, дихання, судження та крихку хімічну стабільність, яка підтримує життя людей.