Сьогоднішня зустріч європейських військових: захистити Україну

Європейські військові лідери з 30 країн збираються сьогодні в Лондоні, щоб обговорити кілька важливих питань європейської безпеки, зосередивши головну увагу на триваючому конфлікті в Україні та зміцненні обороноздатності континенту. Очікується, що переговори триватимуть до пізньої ночі. На Європейській раді в Брюсселі відбуваються паралельні переговори між політичними лідерами.

Доцільність проведення миротворчої операції в Україні

Центральна тема обговорення – можливе введення в Україну міжнародних миротворчих сил. Сполучене Королівство та Франція виступають ініціаторами цієї ініціативи, пропонуючи контингент приблизно від 10 000 до 30 000 військових для забезпечення виконання майбутньої мирної угоди між Україною та Росією. В українських ЗМІ повідомлялося, що британському спецназу наказано готуватися до мобілізації в Україні, а прем’єр-міністр Великобританії сер Кейр Стармер заявив, що планування миротворчої діяльності в Україні перейшло в «оперативну фазу». Однак зобов’язання інших країн залишаються невизначеними, а деталі припинення вогню все ще обговорюються.

Загальна кількість миротворців, які будуть ефективно захищати всю лінію фронту в Україні, швидше за все, буде близько 100 000. Тож роботи багато.

Доцільність розгортання таких сил залежить від кількох факторів:

• Згода з боку Росії: Росія прямо виступає проти присутності західних сил в Україні, особливо пов'язаних з НАТО. Така позиція ускладнює розгортання миротворчої місії без згоди Росії. Росія пригрозила обстрілом миротворців; але чи справді вона так зробить? Безсумнівно, це більше позерство з боку Росії. Тим часом Росія відклала подальші переговори зі Сполученими Штатами до понеділка, продемонструвавши подальшу готовність розтягнути переговорний процес і перевірити рішучість Сполучених Штатів чинити на них тиск.

Тим часом російські та українські бої тривають, оскільки перемир’я за посередництва США, у якому кожна сторона пропонувала різні види припинення вогню, не мало жодного впливу на землю.

• Участь країн, що не входять до НАТО: щоб пом’якшити напруженість, розглядається можливість залучення військ з країн, які Росія сприймає як нейтральні або менш провокаційні. Однак зібрання та координація такої коаліції представляє значні проблеми, включаючи фінансові та дипломатичні проблеми, а також виклики ланцюжка командування.

• Оперативні ризики: розгортання миротворців без надійного та обов’язкового припинення вогню може наражати сили на активні бойові дії, викликаючи занепокоєння щодо їх безпеки та загальної ефективності місії. Тим не менш, регіон за лінією фронту в Україні є відносно безпечним, і там уже дислокуються як цивільні, так і військові в досить безпечному середовищі. Здається, немає причин, чому європейські миротворчі сили не могли б бути розгорнуті там в односторонньому порядку як початкова одностороння ініціатива.

• Технічне завдання. Один з рекламованих планів, який передбачав залучення до регіону 20 000 військових (імовірно, головним чином з Великої Британії та Франції, хоча інші можуть приєднатися пізніше) – це так звані «сили заспокоєння», умовно названі як «Багатонаціональні сили Україна». Імовірно, ці сили будуть розміщені в ключових місцях безпосередньо за лінією фронту, щоб стримувати російські атаки на інфраструктуру.

Європейська ініціатива Sky Shield

Іншим ключовим пунктом порядку денного є Європейська ініціатива «Небесний щит» (ESSI), проект під керівництвом Німеччини, спрямований на розробку інтегрованої європейської системи протиповітряної та протиракетної оборони. Запущений у 2022 році у відповідь на підвищені загрози безпеці, ESSI прагне зміцнити оборонні можливості Європи проти загроз з повітря та балістичних ракет.

Станом на лютий 2025 року ESSI охопила 23 європейські країни, що відображає широку відданість колективній безпеці. Ініціатива наголошує на спільній закупівлі систем ППО, зокрема:

• Системи малої дальності: Skyranger 30 (Швейцарія)

• Системи середньої дальності: IRIS-T SLM (Німеччина, Італія, Греція, Швеція, Норвегія, Іспанія)

• Системи великої дальності: MIM-104 Patriot (США)

• Системи дуже далекої дії: Arrow 3 (Ізраїль та США)

Інтеграція цих систем спрямована на створення багаторівневої оборонної архітектури, здатної протистояти різноманітним повітряним загрозам.

Посилення координації європейської безпеки та оборони

Дискусії також охоплюють ширші питання, що стосуються європейської безпеки, зокрема необхідність укріплення кордонів проти потенційної російської агресії та посилення механізмів протиповітряної оборони. ESSI є значним кроком на шляху до цих цілей, сприяючи співпраці та спільному використанню ресурсів між країнами-учасницями.

Тема цих переговорів, яка постійно повторюється, — це необхідність єдиної європейської архітектури управління обороною. Встановлення єдиного ланцюга командування оптимізує процеси прийняття рішень, підвищить оперативну ефективність і забезпечить узгоджену відповідь на загрози безпеці. Така інтеграція є надзвичайно важливою для ефективного розгортання таких ініціатив, як ESSI та потенційних миротворчих операцій. Власні збройні сили України, наразі найбільші в Європі та більші за збройні сили Сполучених Штатів, також можуть бути навчені та включені до європейських сил під єдиним командним ланцюгом.

Підтримка України та президента Зеленського

Асамблея європейських військових лідерів підкреслює непохитну підтримку континентом України та її президента Володимира Зеленського. Окрім вивчення варіантів миротворчої діяльності, ведуться спільні зусилля щодо зміцнення обороноздатності України. Глава зовнішньополітичного відомства Європейського Союзу закликав країни-члени виділити 5 мільярдів євро на артилерійські снаряди, щоб зміцнити позицію України в поточних мирних переговорах. Прем'єр-міністр Фінляндії поставив амбітну мету приєднання України до Європейського Союзу не пізніше 2030 року.

Висновок

Зближення європейських військових лідерів цього тижня означає ключовий момент у вирішенні багатогранних викликів безпеці, з якими стикається континент. Через обговорення миротворчих операцій, удосконалення систем протиповітряної оборони, таких як ESSI, і прагнення до єдиної оборонної стратегії, Європа прагне зміцнити свою позицію колективної безпеки, одночасно непохитно підтримуючи Україну в її прагненні до суверенітету та миру.

Зараз є загальне європейське розуміння того, що Росія представляє найбільшу загрозу для європейського континенту і, ймовірно, залишатиметься такою ще деякий час. Тому за відсутності гарантованої американської архітектури безпеки НАТО, оскільки Сполучені Штати стають більш ізоляціоністськими у своїй зовнішній політиці, ця інтеграція європейських сил безпеки та оборони в єдину структуру є важливою для підтримки колективної самооборони Європи від Росії.