Найгірший контрсценарій: як ескалація санкцій США може не зламати Росію

Хоча стратегія агресивних санкцій може викликати фінансову паніку в Росії і, таким чином, змусити припинити війну в Україні, залишається серйозний і недооцінений ризик: стратегія матиме зворотний ефект, затягуватиметься неефективно або навіть посилюватиме внутрішній контроль Москви.

У цьому есе ми досліджуємо, як може розгортатися найгірший контрсценарій, якщо посилення санкцій адміністрацією Трампа спричинить глобальну негативну реакцію, зміцнить внутрішню стійкість Росії та розірве єдність Заходу, продовживши війну та залишивши Україну та Європу у вразливій, тривалій кризі.

Ключові шляхи невиконання санкцій

1. Росія адаптується швидше, ніж очікувалося

За два роки війни Росія продемонструвала надзвичайну стійкість під економічним тиском. Якщо вторинні санкції США будуть погано націленими або поширюватимуться надто повільно, Москва може встигнути:

• Розгорнути Альтернативні системи оплати:

  
  

  Зміцнюйте недоларові торговельні мережі з Китаєм, Індією, Іраном, Туреччиною та країнами АСЕАН, спираючись на двосторонні своп-лінії та цифрові валюти, такі як цифровий юань.

  
  

• Зміна експорту енергії:

  
  

  Більш агресивно перенаправляйте потоки нафти до Індії, Китаю та Африки, навіть за зниженими ставками, забезпечуючи постійний приплив твердої валюти.

  
  

• Економічна мобілізація під час війни:

  
  

  Закріпіть модель командної економіки, віддаючи пріоритет військовому виробництву, нормуючи цивільні товари та підвищуючи націоналістичну мораль через повідомлення про «економічну агресію Заходу».

2. Китай та інші ключові держави протистоять тиску США

Успіх вторинних санкцій значною мірою залежить від нейтралізації доступу Росії до глобальних фінансових посередників. Однак якщо Китай, ОАЕ, Індія, Саудівська Аравія та Туреччина:

• Вважайте санкції США односторонніми та надмірними,

  
  

• Побоювання завдати шкоди власним економічним інтересам, або

  
  

• Політично чинити опір вимогам США щодо відповідності,

тоді застосування санкцій стане неоднорідним, а «сіра економіка» Росії процвітатиме.

зокрема:

• Китайські банки можуть створювати офшорні канали, які важко торкнутися правоохоронним органам США.

  
  

• Індійські нафтопереробники можуть розширити закупівлі російської нафти за зниженими цінами.

  
  

• Країни Перської затоки можуть захистити російське багатство під непрозорими корпоративними структурами.

3. Western Unity Frays

Європа залишається вразливою до російської економічної помсти, особливо енергетичного шантажу. Навіть з аварійним енергетичним плануванням:

• Раптова зупинка російського експорту СПГ може спровокувати стрибки цін на газ у Німеччині, Італії та Франції.

  
  

• Європейські промислові сектори (наприклад, хімічна промисловість і металургія), залежні від дешевих російських ресурсів, можуть серйозно постраждати.

  
  

• Може виникнути політична фрагментація, коли Угорщина, Словаччина та, можливо, Німеччина зволікатимуть із застосуванням вторинних санкцій США.

У міру того, як внутрішні політичні витрати зростають, тріщини між США та ЄС можуть збільшуватися, послаблюючи загальний економічний тиск на Росію.

4. Російські контрзаходи посилюють конфлікт

Якщо Росія буде загнана в кут економічно, вона може відповісти ескалацією гібридної війни:

• Кібератаки на західні фінансові системи, енергетичні мережі чи державні служби.

  
  

• Енергетичний саботаж (наприклад, атаки на трубопроводи, збої в роботі LNG-терміналів).

  
  

• Дестабілізаційні кампанії в Європі: посилення міграційних криз, фінансування політичних екстремістів, підтримка робочих страйків і протестів.

Такі кроки можуть відвернути увагу західних урядів, розділити громадську думку та політично ускладнити підтримку жорсткого режиму санкцій.

Хронологія невдалої кампанії санкцій

місяць	Подія
0–2	Оголошення санкцій викликає фінансове обмеження Росії, але не крах. Рубль трохи слабшає, але стабілізується.
2–4	Китай, Індія, Туреччина тихо відмовляються від повного вторинного застосування санкцій; Росія переорієнтовує експорт.
3–6	Європа спостерігає зростання інфляції та енергетичної невизначеності; посилюється політичний тиск на лідерів, щоб послабити протистояння.
4–8	Ескалація російських кібератак і гібридних атак; зростає суспільне невдоволення в Європі; У великих містах спалахують протести проти «санкційного болю».
6–9	США стикаються зі зростаючими глобальними скаргами на те, що санкції погіршують гуманітарні кризи; заклики до послаблення санкцій або активізації переговорів.
9–12	Росія економічно стабілізується в режимі «воєнної економіки»; Імпульс поля бою на українських фронтах повільно схиляється в бік Росії, оскільки українські постачання скорочуються.

Стратегічні наслідки невдачі

1. Тривала війна в Україні

Без достатніх поставок і зіткнувшись з більш забезпеченою російською армією, Україна може бути відкинута на оборонні позиції до кінця 2025 року. Бойовий дух постраждає; військове виснаження зростатиме.

2. Розмивання глобального впливу США

Якщо союзники вважатимуть санкції США дестабілізуючими та неефективними, довіра до Америки як світового лідера може впасти, особливо на Глобальному Півдні, де скептицизм щодо намірів Заходу вже глибокий.

3. Посилення російського внутрішнього контролю

Економічні труднощі могли б парадоксальним чином підсилити наратив Путіна про Росію в облозі, виправдовуючи жорсткіші внутрішні репресії та продовжуючи його правління.

4. Посилення китайсько-російської осі

Нездатність економічно ізолювати Росію може підштовхнути Москву глибше в орбіту Пекіна, зміцнивши антизахідний блок авторитарних держав.

5. Удар у відповідь проти західних економік

Вищі витрати на енергоносії, порушення ланцюгів постачання та політичні розбіжності можуть послабити європейську економіку саме тоді, коли вони стикаються з внутрішньополітичною кризою.

Уроки та альтернативи

Щоб уникнути найгіршого контрсценарію, будь-яка санкційна кампанія повинна:

• Нанесіть швидкий і масштабний удар, щоб не дати Росії адаптуватися.

  
  

• Збережіть залізну єдність з Європою через фінансову підтримку та управління енергією.

  
  

• Взаємодіяти дипломатично з ключовими коливаючимися державами (Китай, Індія, країни Перської затоки) для забезпечення дотримання вимог, не відчужуючи їх.

  
  

• Підготувати оборонні заходи проти російської гібридної відплати.

  
  

• Чітко прив’яжіть санкції до конкретних, досяжних політичних цілей (наприклад, припинення вогню, відхід із певних територій), щоб запобігти нескінченній ескалації.

Розумна стратегія санкцій має бути скальпелем, а не кувалдою: точною, руйнівною в потрібних місцях і ретельно захищеною від побічної шкоди.

Висновок: Палиця з двома кінцями

Санкції є надзвичайно потужним інструментом, але також і палкою з двома кінцями.

Якщо адміністрація Трампа буде діяти надто повільно, ставить занадто широкі цілі або не зможе заручитися міжнародною підтримкою, передбачуваний фінансовий шок може натомість зміцнити економіку та політичну систему Росії під час війни, продовживши як війну, так і глобальну нестабільність.

Зрештою, успіх чи поразка залежатиме не стільки від того, наскільки суворими є заходи, скільки від того, наскільки швидко, стратегічно та злагоджено вони будуть застосовані.