Сучасна Молдова: аналіз

Молдова є однією з найбільш геополітично вразливих держав Європи. Її невеликий розмір, слабкі інституції, спірна територія (Придністров'я) та залежність від транзиту енергоносіїв роблять її особливо вразливою до зовнішнього тиску. Росія давно розглядає Молдову як частину своєї сфери «ближнього зарубіжжя»; для Москви вплив на Кишинів є дешевшим і більш сталим, ніж використання відкритої військової сили. Тепер вона зіткнеться з неминучими парламентськими виборами, які відбудуться 28 вересня 2025 року.

З моменту вторгнення Росії в Україну у 2022 році внутрішня орієнтація Молдови — на Європу чи Росію — стала точкою опори в ширшому протистоянні Схід-Захід. Її статус кандидата на вступ до ЄС та енергетичні зв'язки з Росією через Придністровський коридор посилили ставки.

Інструментарій Росії в Молдові є багатогранним:

• Гібридні та дезінформаційні кампанії (включаючи дедалі більше посилених штучним інтелектом повідомлень) для поширення недовіри до інституцій, наративів про крах та посилення внутрішньої поляризації.

• Незаконне або приховане фінансування політичних діячів, неурядових організацій та засобів масової інформації.

  
  

• Енергетичний примус шляхом контролю над постачанням газу (особливо через Придністров'я) або раптових скорочень для поширення громадського невдоволення.

  
  

• Захоплення елітами та олігархічний патронаж — вбудовування проросійських гравців у політичні, економічні чи судові кола для послаблення реформаторів зсередини.

  
  

• Тиск через сепаратистські зони Придністров'я як фізичний плацдарм, так і вектор дестабілізації (контрабанда, зброя, нелегальні суб'єкти).

З огляду на це, боротьба Молдови — це не просто внутрішні реформи проти корупції, а ширше протистояння суверенітету, інституційної стійкості та стратегічної орієнтації.

Останні події: здобутки та гарячі точки

Нижче наведено деякі з найважливіших подій за останній рік або близько того, які ілюструють, як ця боротьба розгортається в реальному часі.

Антиросійські заходи впливу та безпека виборів

1. Арешти, рейди та розслідування відмивання грошей

   
   

   Напередодні парламентських виборів у вересні 2025 року молдовська влада провела масштабні рейди (за повідомленнями, лише в Бєльцях їх було понад 30) та затримала осіб, звинувачених у перекачі незаконних коштів з Росії через криптовалюти та конвертації їх у готівку для використання з метою впливу на виборах. Було вилучено близько 800 000 леїв готівкою та відстежено транзакції на суму 9 мільйонів леїв.

   
   

   Під час попередніх операцій було затримано 74 особи в рамках того, що уряд назвав підтримуваною Росією змовою з метою підбурювання до заворушень, координації навчання учасників протестів за кордоном та відправлення учасників для дестабілізації.

   
   

   Ці заходи свідчать про те, що Кишинів готовий залучити правоохоронні та розвідувальні ресурси для перекриття каналів прихованого фінансування та залякування потенційних порушників порядку. Звичайно, час вибору є політично делікатним, оскільки це відбувається безпосередньо напередодні виборів.

   
   

2. Судові переслідування регіональних діячів, пов'язаних з проросійськими поглядами

   
   

   Випадок Євгенії Гуцул, губернаторки Гагаузії (проросійськи орієнтованого автономного регіону), є показовим. У серпні 2025 року її було засуджено до семи років позбавлення волі за отримання незадекларованих російських коштів на підтримку нині забороненої партії «Шор» (проросійського руху).

   
   

   Її арешт викликав суперечки: критики стверджують, що він, можливо, перевищив правові гарантії або зазіхнув на регіональну автономію, особливо враховуючи політичний час, близький до національних виборів. Гуцул та її прихильники стверджують про політично мотивоване переслідування.

   Однак, готовність суду притягнути до відповідальності високопоставленого регіонального діяча є чітким сигналом про те, що ніхто не стоїть вище закону — якщо процес є справедливим і прозорим.

   
   

3. Виключення та заборони для проросійських політичних діячів

   
   

   Молдова заборонила кілька проросійських партій, зокрема об’єднала членство в заборонених партіях, таких як «Шор» та «Перемога», що перешкоджає їм брати участь у майбутніх виборах.

   
   

   Зовсім недавно Польща заборонила Ірині Влах, проросійській молдовській політиці, в'їзд на свою територію на п'ять років, посилаючись на причетність до сприяння втручанню Росії у вибори в Молдові.

   
   

4. Повернення олігарха-втікача

   
   

   У результаті драматичного кроку Володимир Плахотнюк, суперечливий олігарх, якого давно звинувачують у корупції та певною мірою у сприянні російському впливу, був екстрадований з Греції та прибув до Молдови, де його негайно взяли під арешт.

   
   

   Ця подія має символічну вагу: вона відображає здатність держави поширювати вплив за кордоном і ставить ще одного ймовірного авторитета корупційних мереж у юридичну невизначеність. Чи зможе судова система довести справу до справжньої відповідальності, ще належить побачити.

   
   

5. Енергетична криза та шоки постачання

   
   

   Оскільки Росія дозволила закінчити термін дії своєї угоди про транзит газу з Україною, Придністров'я, яке було каналом постачання газу та електроенергії, було відключено, що спричинило енергетичну кризу в Молдові.

   
   

   Критики вважають це навмисним кроком Росії з дестабілізації населення та дискредитації уряду напередодні виборів — перетворенням енергетики на зброю.

   
   

   Уряд намагався імпортувати газ альтернативними маршрутами (через Румунію та Україну) та зміцнювати внутрішнє виробництво електроенергії.

   
   

   Криза спричинила справжні труднощі — деякі села втратили доступ, тарифи зросли, а громадське невдоволення зросло, що дало супротивникам риторичні аргументи.

   
   

6. Дезінформація та операції впливу за допомогою штучного інтелекту

   
   

   Напередодні виборів молдовани зіткнулися зі сплеском дезінформації, пов'язаної з Росією, включаючи контент, створений штучним інтелектом, спрямований на те, щоб посіяти плутанину, підірвати довіру та поляризувати громадськість.

   Ймовірно, мережу, пов'язану з олігархом Іланом Шором, причетно до координації пропаганди, використання соціальних мереж та фінансування оперативників для поширення проросійських наративів.

   
   

   Деякі з цих операцій спрямовані на делегітимацію самого виборчого процесу, звинувачуючи уряд у фальсифікації виборів або порушенні свобод.

   
   

7. Жорстка виборча конкуренція

   
   

   Опитування показують майже однакову кількість голосів між проєвропейською ПДС (Партією дії та солідарності) та проросійським Патріотичним блоком. Одне з нещодавніх опитувань показало, що ПДС набирає 24,9%, а Патріотичний блок — 24,7%, при цьому понад чверть виборців не визначилися.

   
   

   Вибори зображуються як роздоріжжя: продовження траєкторії ЄС чи повернення в тінь Росії.

   
   

   Конкуренція посилює тиск на такі інституції, як виборча комісія, судова система та ЗМІ, випробовуючи їхню неупередженість.

Верховенство права: прогрес та ризики

Ефективність зусиль Молдови щодо протидії впливу зрештою залежить від того, чи дотримуються вони верховенства права, а не підривають його. Ось ключові лінії розломів.

Досягнення та позитивні ознаки

• Юридична відповідальність відомих осіб: той факт, що олігархів та регіональних лідерів з проросійськими зв'язками переслідують, свідчить про формальну готовність протистояти вкоріненим інтересам. Екстрадиція Плахотнюка є яскравим прикладом цього.

  
  

• Нагляд за виборами та забезпечення дотримання законодавства: Передвиборчі рейди та заходи боротьби з незаконним фінансуванням свідчать про те, що Кишинів намагається контролювати чесність виборчого процесу, не лише риторично.

  
  

• Інституційна стійкість під тиском: Незважаючи на політичну поляризацію та дезінформацію, основні інституції (наприклад, суди, антикорупційні органи, прокуратура) зберігають свою помітну роль. Це не є тривіальним, враховуючи тиск, з яким вони стикаються.

  
  

• Міжнародна підтримка та контроль: ЄС та західні гравці приділяють пильну увагу; їхня підтримка забезпечує як стимули, так і зовнішній нагляд, що може сприяти внутрішнім реформам.

Ключові виклики та тривожні сигнали

• Сприйняття політизації

  
  

  Оскільки багато з цих заходів — арешти, заборони, судові переслідування — відбуваються безпосередньо перед виборами та часто спрямовані проти опозиційних діячів, критики (особливо проросійські елементи) звинувачують уряд у вибірковому правосудді або використанні закону як зброї. Наприклад, прихильники Гуцул стверджують, що її судове переслідування є політично мотивованим.

  Якщо громадськість сприйматиме правові інструменти як партійні інструменти, довіра до інституцій може підірватися.

  
  

• Належна правова процедура, стандарти обвинувачення та незалежність судової влади

  
  

  Переслідування з високими ставками, особливо в поляризованому середовищі, має відповідати суворим стандартам: прозорі процедури, повне право на захист, відсутність неналежного політичного впливу, захист суддів. Будь-які спрощення чи зловживання стануть приводом для звинувачень в авторитарному схилі.

  
  

• Автономія регіонів та чутливість меншин

  
  

  Гагаузія, хоча й перебуває під суверенітетом Молдови, має сильні проросійські уподобання та чітку ідентичність. Жорстке застосування сил у цьому регіоні ризикує розпалити регіональні невдоволення, підірвати соціальну згуртованість та надати Росії можливості для пропаганди. Справа Гуцула саме на цьому перетині.

  
  

• Обмеження інституційного потенціалу

  
  

  Молдовські інституції залишаються відносно слабкими. Боротьба зі складними фінансовими злочинами, відмиванням грошей через кордон, кібервпливом та маніпуляціями в енергетиці є вимогливою. Здатність держави підтримувати довгострокові розслідування та захищати рішення у вищих судах має значення.

  
  

• Енергетичні вразливості як політична зброя

  
  

  Перебої в енергетичному секторі – це зовнішній важіль, над яким Молдова не має повного контролю. Навіть якщо правові інституції функціонують добре, економічні чи інфраструктурні потрясіння можуть різко змінити громадську думку швидше, ніж суди встигають відреагувати.

  
  

• Дезінформація та ерозія сірої зони

  
  

  Правові інституції погано підходять для боротьби з потоком брехні в соціальних мережах, ботів, мемів-штормів та стратегічних наративів. Протидія цьому вимагає кращої медіаграмотності, надійного регулювання, незалежних ЗМІ та цифрової стійкості — сфер, де прогрес Молдови є нерівномірним.

Перспективи та стратегічні імперативи

Молдова переживає переломний момент. Парламентські вибори у вересні 2025 року можуть стати вирішальним фактором, навколо якого її стратегічна орієнтація та інституційна траєкторія або консолідуються, або регресують. Ось деякі прогнози та рекомендації.

1. Якщо проєвропейські сили переможуть, імпульс може посилитися

   
   

   Продовження ПАС або союзних проєвропейських коаліцій, ймовірно, підтримає зусилля щодо реформ, посилить співпрацю з ЄС (зокрема, щодо умов верховенства права) та ще більше захистить інституції від захоплення. Символічна вага відштовхування російського впливу активізує підтримку як на внутрішньому, так і на міжнародному рівнях.

   
   

2. Якщо проросійський блок здобуде вплив, тиск на інституції може посилюватися

   
   

   Навіть якщо сильніша проросійська коаліція не прийде до влади безпосередньо, вона, ймовірно, прагнутиме згорнути реформи, замінити ключових прокурорів чи суддів та послабити антикорупційні органи. Ризик полягає в поступовому розмиванні системи стримувань і противаг під маскою легітимності виборів.

   
   

3. Безвихідь або фрагментований парламент можуть призвести до глухого кута — або ледь помітного відступу назад

   
   

   У ситуації без домінуючої більшості можуть виникнути неформальні угоди про розподіл влади, а інституційне захоплення може відбуватися через непрямі канали. Ризик менш помітний, але більш згубний: повільне скорочення кадрів.

Для успішного проходження Молдові слід дотримуватися наступного:

• Чітко гарантувати незалежність судової влади

  
  

  Мають бути запроваджені механізми для захисту суддів та прокурорів від політичного втручання, погроз чи помсти. Чітка безпека судової системи є надзвичайно важливою.

  
  

• Зміцнення технічного потенціалу у сфері фінансових злочинів та кіберкриміналістики

  
  

  Оскільки супротивники використовують складні інструменти, Молдова повинна інвестувати в судово-бухгалтерську експертизу, цифрове відстеження, транскордонне співробітництво та спеціалізованих прокурорів.

  
  

• Підвищити стійкість до дезінформації

  
  

  Це не лише регуляторне завдання, а й соціальне: незалежні ЗМІ, кампанії з підвищення обізнаності громадськості, громадянська освіта, мережі перевірки фактів та прозорість на платформах соціальних мереж – все це складові захисту.

  
  

• Забезпечити альтернативні енергетичні маршрути та диверсифікувати постачання

  
  

  Зменшення залежності від інфраструктури, що контролюється або перебуває під загрозою з боку російських інструментів, є життєво важливим. Інвестиції Молдови у взаємозв'язок з Румунією, відновлювану енергетику та альтернативні газові маршрути є важливими стратегічними кроками.

  
  

• Забезпечувати прозорість процедур навіть у правоохоронних діях

  
  

  Особливо коли гучні арешти відбуваються неподалік від виборів, прозорість (наприклад, чітко задокументовані ордери, право на апеляцію, незалежний нагляд) може зменшити звинувачення у політизації.

  
  

• Використовуйте міжнародні партнерства

  
  

  ЄС, США, НАТО та союзні держави повинні продовжувати надавати технічну, правову та фінансову підтримку, але також наполягати на дотриманні стандартів верховенства права як умови співпраці.

  
  

• Вдумливо залучайте регіональних та меншинних зацікавлених сторін

  
  

  У таких регіонах, як Гагаузія, жорсткий підхід може мати зворотний ефект. Врахування регіональних голосів, повага до норм автономії та уникнення повальної стигматизації можуть допомогти зберегти легітимність та зменшити поляризацію.

Висновок

Молдова опинилася на переломному етапі. З одного боку, держава продемонструвала набагато рішучішу позицію проти російського втручання, ніж у попередні епохи — мобілізуючи правоохоронні органи, переслідуючи впливових осіб, затримуючи ймовірних таємних фінансистів та посилюючи заходи стійкості. Це значний прогрес у складних умовах.

Однак самі інструменти, необхідні для захисту демократії та суверенітету — правоохоронні повноваження, судове переслідування, заборони, регуляторне втручання — ризикують бути сприйнятими (або перетвореними) на інструменти політичного примусу. Успіх стратегії контрвпливу Молдови залежить не лише від подолання незаконного тиску з боку Росії, а й від того, чи робити це відповідно до верховенства права. Якщо реакція держави підриває ті самі правові норми, які вона прагне захищати, довгострокова легітимність інституцій може бути порожньою.

У найближчі місяці та роки Молдова зіткнеться з труднощами: бути твердою, проактивною та стійкою, але водночас скрупульозною, прозорою та справедливою. Якщо їй це вдасться, Молдова може стати взірцем для інших малих держав, які стикаються з гібридною війною. Якщо ж вона спіткнеться, здобутки минулих років можуть виявитися крихкими.