Найновіші санкції ЄС проти Росії: огляд

Що входить до 19-го пакету санкцій

19 вересня 2025 року Європейська Комісія запропонувала свій 19 -й комплексний пакет санкцій проти Росії після війни в Україні. Основні елементи включають:

• Енергетичний сектор та викопне паливо

  
  

  • Повна заборона на імпорт російського скрапленого природного газу (ЗПГ), яка має бути запроваджена до 1 січня 2027 року, перенесена на раніший термін, ніж попередні терміни.

    
    

  • Внесення до списку та внесення санкцій до додаткових суден тіньового флоту Росії , які використовуються для обходу ембарго. Кількість таких суден, що входять до списку, збільшиться на 118 згідно з цим пакетом заходів.

    
    

  • Скасування винятків для великих російських нафтових компаній, таких як «Роснефть» та «Газпромнефть» , які раніше були захищені або частково звільнені від певних санкцій.

  
  

• Фінансові та банківські заходи

  
  

  • Ширша заборона на транзакції для більшої кількості російських банків, включаючи ті, що працюють у третіх країнах.

    
    

  • Санкції, спрямовані проти криптовалютних платформ та сервісів, які допомагають громадянам або організаціям Росії обходити попередні санкції.

    
    

  • Обмеження на платіжні системи Росії, включаючи MIR (її внутрішню мережу карток) та SBP, ймовірно, обмежать можливості Росії обробляти фінансові транзакції в санкційних зонах.

  
  

• Експортний контроль та товари подвійного використання / військового значення

  
  

  • Жорсткіший експортний контроль за компаніями (російськими та з третіх країн), які сприяють постачанню товарів подвійного використання, штучного інтелекту, геопросторових послуг, високопродуктивних обчислень, а також деяких металів і хімічних речовин.

    
    

  • Санкції проти суб'єктів господарювання у спеціальних економічних зонах Росії, що використовуються для військової підтримки.

  
  

• Тіньовий флот та транспортні заходи

  
  

  • До списку тіньового флоту буде додано більше суден; заборона на страхування/перестрахування для суден, що входять до списку; нагляд за портами та логістичними центрами, що використовуються для ухилення від сплати податків.

  
  

• Цільові або пов'язані з правами людини заходи

  
  

  • Санкції проти осіб, причетних до викрадення, депортації або індоктринації українських дітей.

    
    

  • Заборони на поїздки, заморожування активів та інші індивідуальні заходи залишаються частиною пакету.

  
  

Що змінилося, що прискорилося

Порівняно з попередніми раундами санкцій:

• Заборона на імпорт ЗПГ з Росії переноситься на наступний термін. Попередні терміни ЄС передбачали поетапне скасування до ще пізніших дат; тепер це 2027 рік (деякі заходи мають бути ще пришвидшені).

  
  

• Спостерігаються більш агресивні дії проти тіньових флотів, обхідних шляхів третіх країн та організацій за межами Росії, які допомагають російській економіці або військовому потенціалу. ЄС посилює мережу санкцій, щоб ускладнити їх ухилення.

  
  

• Санкції розширюються не лише за сферою застосування (більше організацій, більше секторів), але й за типами інструментів: криптовалюта, експортний контроль над високотехнологічним та подвійним обладнанням/програмним забезпеченням тощо.

Чому ці санкції запроваджуються зараз

Існує кілька мотивацій, які часто перетинаються між собою, що рухають цими останніми заходами:

1. Тиск у відповідь на продовження агресії

   
   

   Росія продовжує війну в Україні, включаючи ракетні атаки та атаки безпілотників, порушення повітряного простору тощо. Лідери ЄС зазначають необхідність посилення економічного тиску на дії Росії.

   
   

2. Усунення лазівок та боротьба з ухиленням від сплати податків

   
   

   Попередні пакети мали частковий ефект, але Росія та її партнери (включаючи організації в третіх країнах) знайшли способи обійти обмеження — тіньові флоти, судна третіх країн, перестрахування тощо. Ці останні санкції спрямовані на посилення правозастосування та зменшення можливостей для ухилення від сплати податків.

   
   

3. Енергетична незалежність та зменшення залежності

   
   

   Енергетична безпека Європи залишається вразливою. Завдяки ЗПГ та газу Європа працює над зменшенням залежності від російської енергії. Ці санкції є інструментом не лише військової дипломатії, а й енергетичної політики: для примусу до диверсифікації та позбавлення Росії важелів впливу.

   
   

4. Внутрішній та зовнішній політичний тиск

   
   

   • Зсередини: Деякі держави-члени ЄС (особливо ті, що більше залежать від російської енергетики) чинили опір або шукали винятків. Щоб отримати одностайне схвалення, Комісії та Раді необхідно збалансувати компроміси (наприклад, Угорщині пропонуються кошти або поступки).

     
     

   • Зовнішні гравці: США та різні союзники тиснуть на ЄС щодо посилення санкцій. Крім того, дипломатія та заходи у відповідь Росії змушують ЄС підтримувати імпульс.

   
   

5. Проблеми прав людини та воєнних злочинів

   
   

   Включення індивідуальних санкцій за викрадення дітей показує, що ЄС також прагне підірвати дії Росії з точки зору міжнародного права та громадської думки. Такі заходи допомагають розглядати конфлікт з моральної та юридичної точки зору, а не виключно стратегічної.

Наслідки та можливі наслідки

Для Росії

• Економічне навантаження: Ці санкції ще більше обмежують джерела доходів (експорт енергоносіїв, фінансові операції, криптовалюта тощо), збільшуючи витрати на уникнення санкцій, логістику, страхування тощо. З часом це може погіршити здатність Росії фінансувати масштабні операції.

  
  

• Посилення ізоляції: Здійснюючи акції проти організацій третіх країн, які допомагають Росії, ЄС прагне зменшити здатність Росії покладатися на посередників. Це може зменшити її гнучкість у ланцюгах поставок (військових та цивільних товарів).

  
  

• Тиск на адаптацію: Росія може спробувати перейти до самозабезпечення, використовувати альтернативні торговельні шляхи та покладатися на незахідних партнерів. Але це пов'язано з неефективністю та вищими витратами.

Для ЄС

• Ризики, пов'язані з вартістю енергії та безпекою: деякі країни все ще залежать від російського газу або СПГ; прискорення поступової відмови може призвести до короткострокових шоків попиту/пропозиції, волатильності цін або політичного опору, особливо в державах, які більше залежать від імпорту енергоносіїв.

  
  

• Проблеми політичної єдності: санкції ЄС вимагають консенсусу. Такі держави, як Угорщина та Словаччина, висловили опір, особливо щодо енергетичної залежності та національних економічних витрат. Забезпечення одностайності часто означає компроміси (фінансова допомога, винятки тощо).

  
  

• Ризик правозастосування та розповсюдження: Санкції ефективні лише за умови однакового застосування. Тіньові флоти, суб'єкти третіх країн, канали сірого ринку (криптовалюта, перестрахування тощо) все ще залишаються слабкими місцями. ЄС потребуватиме ретельного моніторингу.

Для глобального ландшафту

• Посилені санкції ЄС можуть вплинути на політику інших країн: деякі можуть наслідувати цей приклад, інші можуть спробувати скористатися лазівками.

  
  

• Компанії за межами Росії (у Китаї, Індії, інших країнах), які займаються торгівлею або обслуговують Росію, можуть зіткнутися з вторинними санкціями або репутаційними ризиками.

  
  

• Світовий енергетичний ринок може ще більше змінитися: попит на неросійські джерела ЗПГ або газ може зрости, що змінить торговельні потоки та, можливо, ціни на енергоносії.

Виклики та ризики

• Політичний опір та розбіжні інтереси всередині ЄС: енергетична залежність, національні галузі промисловості, різні громадські думки створюють напруженість. Держави-члени, які більше залежать від російської енергії або більш вразливі до перебоїв у постачанні, чинитимуть опір.

  
  

• Економічні витрати та труднощі переходу: Для європейських підприємств та споживачів швидка відмова від російської енергетики може означати вищі витрати в короткостроковій перспективі, інвестиції в інфраструктуру або коригування ланцюга поставок.

  
  

• Втома від санкцій та їх ухилення: З часом їх виконання стає складнішим, особливо коли йдеться про партнерів поза межами ЄС. Росія неодноразово демонструвала здатність змінювати тактику: використовуючи тіньові флоти, альтернативні методи оплати та дипломатичні відносини в Азії та інших країнах.

  
  

• Юридична та дипломатична реакція: Росія вже назвала дії ЄС «крадіжкою» у випадку заморожених активів тощо. Завжди існує ризик ескалації, контрсанкцій або юридичних оскаржень.

Реакції з Росії

Реакція Росії на 19-й пакет санкцій ЄС була швидкою та мстивою, як і очікувалося.

• Звинувачення у крадіжці та нелегітимності: Москва рішуче засудила такі пропозиції щодо заходів, як використання заморожених російських активів для підтримки України. Росія називає такі кроки «крадіжкою» та попередила причетні держави ЄС про можливість помсти.

  
  

• Претензії щодо відступу: Кремль неодноразово стверджував, що санкції ЄС є незаконними, матимуть зворотний ефект і завдадуть більше шкоди Європі, ніж Росії. У попередніх раундах санкцій російські чиновники, включаючи президента Володимира Путіна та речника Дмитра Пєскова, стверджували, що витрати на ці санкції більше несуть ті, хто їх запроваджує, — особливо енергетично залежні країни ЄС.

  
  

• Риторика стійкості та адаптації: Росія також наполягає на розвитку стійкості: перенаправлення експорту, розвиток альтернативних покупців, використання «тіньових флотів» та експлуатація лазівок. Наратив Москви полягає в тому, що санкції, хоч і болючі, є керованими, і що довгострокові наслідки пом'якшуються стратегічними коригуваннями. Це неявно передбачає готовність продовжувати конфлікт, а не відступати під економічним тиском.

Економічний та енергетичний вплив на ЄС та Україну

Останні санкції ЄС (повна заборона російського ЗПГ до 2027 року, посилення контролю за експортом, заходи проти тіньових флотів) матимуть хвильовий ефект — як навмисний, так і побічний — по всій Європі, і особливо для України.

Для ЄС

• Витрати на перехід енергії та постачання

  
  

  Прагнення заборонити імпорт російського ЗПГ до 2027 року (раніше, ніж деякі попередні графіки) прискорить диверсифікацію енергопостачання ЄС. Це може означати збільшення імпорту від альтернативних постачальників ЗПГ, збільшення інвестицій у відновлювані джерела енергії та потенційно збільшення витрат на інфраструктуру (термінали ЗПГ, інтерконектори). Однак у найближчій перспективі переходи до інших постачальників часто супроводжуються вищими витратами, потенційними перешкодами та впливом цінової волатильності.

  
  

• Інфляція, галузева напруга та нерівномірний вплив

  
  

  Країни, які більше залежать від Росії за енергетикою або мають менше альтернатив, відчують сильніший вплив. Ціни на енергоносії впливають на структуру витрат у промисловості, транспорті, опаленні — усіх основних товарах. Домогосподарства, які вже стикаються з вищими витратами на енергоносії, продукти харчування та послуги, можуть зіткнутися з продовженням інфляції. Країни Центральної та Східної Європи, як правило, особливо вразливі.

  
  

• Політичні та геополітичні тертя

  
  

  Не всі держави-члени ЄС мають однакову енергетичну залежність або політичну готовність. Угорщина та Словаччина, наприклад, чинили опір швидкому поступовому відмовленню від російського імпорту без компенсації чи спеціального режиму. Повідомляється, що ЄС намагається виділити Угорщині 550 мільйонів євро, щоб забезпечити її підтримку пакету санкцій.

  З часом стає все складніше знаходити баланс між солідарністю та національними інтересами. Деякі держави вимагатимуть більшої фінансової допомоги, більше часу або винятків.

Для України

• Ризики енергетичної безпеки

  
  

  Енергетична інфраструктура України, особливо газова та електроенергетична системи, зазнала нападів. Ці санкції посилюють нагальність забезпечення зимових поставок палива. Україні, можливо, доведеться імпортувати більше енергії (газу, ймовірно, через канали ЄС або зі зрідженого природного газу, якщо він є) та платити преміальні ціни, якщо альтернативи менш доступні. Дестабілізація інфраструктури внаслідок нападів збільшує витрати.

  
  

• Фінансові ресурси та потік допомоги

  
  

  Якщо ЄС справді використовуватиме заморожені російські активи для фінансування підтримки України, це може принести нові ресурси. З іншого боку, вищі ціни на енергоносії в ЄС або внутрішня політична реакція можуть зменшити бажання або здатність підтримувати великі потоки допомоги. Стабілізація бюджету Києва, підтримка реконструкції та збереження оборонних витрат продовжуватимуть залежати як від іноземної допомоги, так і від здатності України керувати своєю внутрішньою економікою в умовах стресу.

Для Росії

Хоча ЄС прагне знищити або принаймні серйозно погіршити воєнну економіку Росії, реальність є більш неоднозначною:

• Доходи від викопного палива залишаються значними

  
  

  Навіть з урахуванням санкцій, звіти показують, що Росія все ще заробляє сотні мільярдів доларів на експорті викопного палива по всьому світу. Багато з цих коштів йдуть на незахідні ринки.

  
  

• Уникнення лазівок – дороге, але ефективне завдання

  
  

  Тіньовий танкерний флот продовжує транспортувати нафту поза обмеженнями. Альтернативні покупці, використання третіх країн, зміна маршрутів та дисконтування допомагають зменшити втрати, хоча й ціною зниження маржі або додаткового логістичного ризику.

Загальна оцінка та що подивитися

19-й пакет санкцій ЄС посилює тиск на Росію, особливо на її енергетичний сектор, і агресивніше, ніж багато попередніх раундів, спрямований на механізми ухилення. Він сигналізує як про наміри, так і про терміновість.

Однак:

• Затримки та проблеми впровадження: Багато заходів (таких як заборона імпорту ЗПГ або закриття певних фінансових каналів) залежать від одностайної згоди держав ЄС, правової та логістичної готовності, а також здатності до забезпечення дотримання. Затримки або часткове впровадження знижують ефективність.

  
  

• Стійкість та адаптація: Росія продемонструвала, що навіть за санкцій вона може переорієнтувати експорт, покладатися на альтернативні ринки та поглинати економічні втрати (принаймні у короткостроковій та середньостроковій перспективі).

  
  

• Витрати для союзників та внутрішній тиск: Зростання цін на енергоносії, інфляція, труднощі в домогосподарствах, політичний опір у деяких країнах ЄС є реальними обмеженнями щодо того, наскільки далеко та швидко можуть поширюватися санкції без внутрішніх наслідків.

Суть

19-й пакет санкцій ЄС проти Росії знаменує собою поглиблення та розширення тиску. Він відображає рішучість — політичну та економічну — зменшити залежність від російських енергоносіїв, перекрити шляхи втечі від санкцій та притягнути Росію до відповідальності не лише за військову агресію, а й за порушення міжнародних норм.

Водночас, успіх цих заходів значною мірою залежить від внутрішнього консенсусу в ЄС, здатності застосовувати санкції та протидіяти ухиленню від сплати податків, а також від управління витратами для європейських держав та споживачів. Якщо ці санкції будуть впроваджені належним чином, вони можуть ще більше погіршити здатність Росії підтримувати свої військові зусилля, змінити енергетичні ринки та послати сигнал про те, що рішучість Європи зберігається. Однак, якщо їх неправильно впровадити, вони ризикують призвести до політичних розбратів, економічних негативних наслідків та зменшення впливу.