Корупція в українському військовому обов'язку

Середа, 24 грудня 2025 року

Корупція, що оточує мобілізацію у воєнний час у Україні, ніколи не була єдиною, централізовано керованою схемою. Її краще розуміти як сузір'я перекриваючихся мереж, які монетизують дискреційні повноваження: повноваження класифікувати людину як придатну чи непридатну до служби, правильно зареєструвати чи не зареєструвати її, надавати законну відстрочку або фальсифікувати незаконну, або, в деяких випадках, спрямовувати її до безпечнішого місця призначення подалі від найбільш незахищених ділянок лінії фронту. Ці мережі виявилися стійкими, оскільки вони функціонують на стику чотирьох потужних тисків: екзистенційної війни, що вимагає масової мобілізації, бюрократії, яка досі містить паперові вузькі місця та місцеві дискреційні повноваження, суспільства з нерівномірною інституційною довірою та грошового ринку, створеного страхом, втомою та інстинктом захисту своєї родини.

Далі розглядаються основні шляхи корупції, що виникли під час війни, та контрзаходи, вжиті українською державою для їх подолання. Також розглядається, чому ці практики мають військове значення, а не лише юридичне, формуючи моральний дух, згуртованість та сприйняття справедливості у Збройних Силах.

Мобілізаційні «вартарі» та ціна розсудливості

Територіальні центри набору та адміністративні маніпуляції

Першими та найпомітнішими контролерами в системі мобілізації є територіальні центри набору. Їхні посадовці контролюють низку важливих адміністративних актів: чи належним чином зареєстрована людина, чи викликана вона на службу, чи направлена вона на медичну комісію та чи є в її справі записані законні підстави для відстрочки.

Корупція на цьому рівні рідко буває драматичною. Зазвичай вона проявляється у формі затримки або «втрати» документів, змінених записів або непомітного додавання статусу, який перешкоджає подальшим діям. Повістку до суду можна відкласти на невизначений термін; зареєстрованого можна показати як такого, що вже призначений в іншому місці; відстрочка може з'явитися у файлі без законних підстав. Українські журналісти-розслідувачі та державні слідчі неодноразово визначали військові пункти як постійне місце хабарництва та фальсифікації документів, пов'язаних з ухиленням від призову та незаконним виїздом за кордон.

Медичні винятки, статус інвалідності та монетизація діагнозу

Друга важлива система контролю доступу знаходиться в медицині, де рішення щодо придатності до служби та інвалідності мають юридичну силу. Два інституційні рівні привертають постійну увагу:

• Військово-лікарські комісії, що оцінюють придатність до служби

• Органи оцінки інвалідності цивільного населення, чиї рішення є основою для звільнень або відстрочок

З 2023 року численні розслідування викрили схеми, пов'язані з хибними діагнозами та сфабрикованою інвалідністю. Проблема стала політично вибухонебезпечною у 2024 році, коли великий скандал, пов'язаний з нібито шахрайськими визначеннями інвалідності, призвів до відставки Генерального прокурора. Основні механізми знайомі в будь-якій системі, де медична класифікація надає юридичний привілей: лікар або член комісії ставить діагноз, що не підтверджується клінічною реальністю, який потім одержувач використовує для виходу з мобілізаційного пулу або для обмеження типу служби, яку йому можуть законно призначити.

Однак у воєнний час у Україні наслідки посилюються. Кожне хибне звільнення не лише позбавляє Збройні Сили людських ресурсів, але й ще більше концентрує ризик на тих, хто залишається, часто молодих чоловіках без грошей чи зв'язків.

Кордони, підроблені документи та організована втеча

Оскільки воєнний стан обмежує чоловікам призовного віку виїзд з України, кордон став третьою критичною зоною контролю. Тут корупція варіюється від використання підроблених або шахрайським шляхом отриманих документів на контрольно-пропускних пунктах до таємного перетину кордону, що здійснюється організованими посередниками, іноді за участю корумпованих правоохоронців або прикордонників.

Прикордонні органи України повідомили про тисячі виявлених випадків підроблених або недійсних документів та сотні кримінальних розслідувань, пов'язаних зі спробами незаконного перетину кордону. Міжнародні та українські ЗМІ описували організовані групи, які стягують великі суми за перевезення чоловіків через кордон, часто використовуючи фальшиві реєстрації інвалідності або фіктивні ролі опікунів, причому арешти іноді включають самих прикордонників.

Юридичні відстрочки як товар, що торгується

Подальший шлях передбачає використання законних механізмів відстрочки. Як і інші держави, що перебувають у стані війни, Україна визнає, що певні цивільні ролі є важливими для виживання нації, від критичної інфраструктури та оборонного виробництва до охорони здоров'я та управління. Студенти є сумнозвісним шляхом відстрочки; тому попит на зарахування до докторантів, часто на фіктивні курси, є високим. Тому держава забезпечує механізми для відстрочки або «резервування» таких працівників.

Там, де існує правова категорія, ринок, як правило, формується навколо доведення належності до неї. Розслідування неодноразово повідомляли про схеми, в яких відстрочки або застереження надавались в обмін на хабарі, підкріплені фіктивними трудовими договорами або сфальсифікованою документацією. Проблема управління тут полягає не в існуванні відстрочок, яких неможливо уникнути, а в вразливості доказової бази до фальсифікації.

Від уникнення обслуговування до уникнення небезпеки

Не вся корупція спрямована на повне усунення чоловіка від військової служби. Значна її частина навпаки прагне зменшити небезпеку після мобілізації.

Тилові публікації та «м’які» завдання

Сучасна війна вимагає величезної кількості особового складу поза окопами: логістика, навчання, інженерія, зв'язок, постачання, технічне обслуговування транспортних засобів, медичні служби, протиповітряна оборона, територіальна оборона та захист інфраструктури. Ці ролі є важливими та часто небезпечними по-своєму, але вони зазвичай сприймаються як безпечніші, ніж служба піхоти на найбільш уразливих ділянках фронту.

Це створює стимул впливати на призначення та відрядження. Платежі можуть здійснюватися посередникам, які мають доступ до кадрових офіцерів або командирів, або ж документація може бути підроблена, щоб показати, що навички призовника є унікальними для виконання функцій тилу. Хоча кількісно оцінити цю форму корупції важче, ніж пряме ухилення від призову, вона відповідає знайомій схемі воєнного часу та широко обговорюється в українському суспільстві та самих Збройних Силах.

Чому ці мережі існують

Три структурні особливості пояснюють збереження корупції, пов'язаної з мобілізацією, попри чітку політичну волю боротися з нею.

По-перше, швидкість. Мобілізація має відбуватися швидко, що збільшує залежність від дискреційних рішень та зменшує можливості для ретельного аудиту.

По-друге, масштаб. Мобілізація охоплює бюро з працевлаштування, лікарні, роботодавців, університети, суди, поліцію та прикордонні пости, створюючи величезну адміністративну площу.

По-третє, адаптивність. Корупційні мережі швидко реагують на тиск з боку правоохоронних органів, перемикаючись з одного механізму на інший, коли канали закриваються.

Контрзаходи українського уряду

Чистка та ротація керівництва з підбору персоналу

Ключовим моментом став серпень 2023 року, коли президент Володимир Зеленський оголосив про звільнення керівників регіональних кадрових структур на тлі побоювань щодо корупції. Цей крок був одночасно практичним і символічним: він порушив усталені місцеві мережі патронажу та сигналізував про те, що кадрові бюро більше не вважатимуться приватними вотчинами.

Розслідування та правоохоронні дії

Проти корупції, пов'язаної з мобілізацією, було задіяно численні правоохоронні органи, зокрема Служба безпеки України, Державне бюро розслідувань та спеціалізовані антикорупційні установи. Ці органи проводили рейди, арешти та вилучення активів, пов'язаних із шахрайськими звільненнями від оподаткування, незаконними схемами подорожей та отриманням хабарів посадовцями.

На інституційному рівні розслідування мали відчутні наслідки, зокрема у скандалі зі звільненням від інвалідності, який призвів до відставки Генерального прокурора. На оперативному рівні продовжуються арешти організованих груп, причетних до підробки документів та перетину кордону, зокрема у справах, пов'язаних з чинними посадовцями.

Правова реформа та цифровізація

Структурна реформа супроводжувала забезпечення виконання закону. Поправки до закону про мобілізацію та реєстрацію у 2024 році мали на меті посилити процедури, розширити доступ держави до достовірних даних та зменшити кількість чоловіків, які лише частково фігурують в офіційних записах.

Оцифрування стало ще одним стовпом реформи. Відходячи від паперових сертифікатів та фрагментованих місцевих реєстрів, держава прагне зменшити можливості для тихої фальсифікації та забезпечити виявлення аномалій. Оцифрування не усуває корупцію, але змінює її економіку, роблячи масштабні маніпуляції складнішими та ризикованішими.

Перевірка медичних рішень та рішень щодо інвалідності

Після скандалів з інвалідністю посилені перевірки медичних висновків стали неминучими. Правоохоронні органи зосередилися не лише на окремих хабарниках, а й на виявленні мереж клієнтів та повторюваних схем, намагаючись ліквідувати цілі системи шахрайських медичних рішень, а не окремі випадки.

Згуртованість на полі бою, моральний дух та ціна нерівних жертв

Військові наслідки корупції під час мобілізації виходять далеко за рамки чисельності. Підрозділи – це соціальні організми. Вони залежать від довіри, спільного ризику та переконання, що жертви розподіляються відповідно до закону та необхідності, а не від багатства чи зв'язків.

Коли солдати вважають, що інші купили собі шлях до звільнення зі служби або переходу на безпечніші посади, зростає обурення. Це обурення може не одразу проявлятися як відкритий спротив, але з часом воно роз'їдає єдність. Передові війська стають більш цинічними щодо наказів тилових установ; чутки про пільгове ставлення швидко поширюються; дисципліну стає важче підтримувати в середовищі, яке вже й так напружене виснаженням та втратами.

Нерівномірний розподіл ризиків також впливає на бойові якості. Підрозділи з непропорційною часткою чоловіків, які не змогли уникнути мобілізації, часто включають більше недосвідчених або соціально маргіналізованих солдатів. Це може призвести до вищих втрат, зниження ініціативи та більшої вразливості до паніки під вогнем. У крайніх випадках сприйняття несправедливості сприяє дезертирству або відмові повертатися на відкриті позиції після періодів відпочинку.

Для держави, яка веде тривалу війну, цей моральний вимір є стратегічним. Корупція під час мобілізації не просто послаблює законність; вона послаблює легітимність. Солдати, які вважають систему фундаментально несправедливою, менш схильні терпіти тривалі труднощі, незалежно від того, наскільки сильна їхня патріотична відданість на початку.

Як виглядає успіх

Повна ліквідація корупції під час мобілізації є нереальною в умовах тривалої війни. Успіх краще вимірювати змінами в стимулах та ймовірностях:

• Шахрайські звільнення стає важко отримати у великих масштабах через аудитовані медичні системи

• Підроблені документи легше виявляти завдяки стандартизованим цифровим записам

• Корупція на кордоні стає більш ризикованою та дорожчою для організаторів через цілеспрямоване переслідування

• Розміщення посад та переведення стають прозорішими, що зменшує можливості для платного впливу

Україна просунулася в усіх цих напрямках завдяки політичному втручанню, постійним розслідуванням та правовій реформі. Зараз викликом є витривалість. Війна, що вимірюється роками, поглинає не лише боєприпаси та людські ресурси, а й суспільну довіру. Корупція під час мобілізації — один із найшвидших способів розтратити цю довіру, оскільки вона перетворює національну оборону на ринок грошей та зв'язків. Тому зусилля щодо ліквідації цих мереж — це не просто юридичне чи адміністративне завдання. Це центральний елемент підтримки морального договору між тими, хто воює, та суспільством, яке вимагає від них цього.