Інтерв'ю з Юлією Совіст, львівською музиканткою

Це Метью Паріш з «Львівського вісника», і я радий можливості взяти інтерв'ю у Юлії Совіст, музикантки, яка виступає наживо у Львові, щоб підтримати Збройні сили України та зібрати гроші на їхні нагальні потреби, зокрема на безпілотники, ліки та форму: необхідні речі, які українські солдати на передовій потребують щодня. Вітаємо, Юліє.

Щиро дякую.

Як вас звати, яку музику ви граєте та як ви себе рекламуєте?

Мене звати Юля Совість. Переважно на публіці я граю кавери у своєму гурті. Проте я також дуже люблю джемити й іноді вигадую щось своє.

Загалом я не рекламую себе активно. Мені подобається, коли мене уважно слухають на виступах і самі зацікавлюються. Плюс — сарафанне радіо.

Львів'яни добре знають вас як людину, яка дає концерти живої музики на підтримку Збройних Сил України. Чи можете ви розповісти нам щось про вашу мотивацію для цього?

Моєю мотивацією, очевидно, є бажання закінчити війну і дати військовим те, чого вони наразі потребують. Я волонтерю у той спосіб, який мені вдається найкраще.

Звідки ви родом з України, і що б ви хотіли розповісти нам про своє минуле?

Я народилася і все життя прожила у Львові, за що щодня дякую Всесвіту. Отже, моє минуле проминуло саме тут :)

Чи є у вас друзі чи родина, які воюють у війні в Україні, або були вбиті чи поранені під час війни чи в Україні? Чи можете ви описати свої емоції щодо цих подій?

Безпосередньо з втратами близьких людей я не стикалася, але у мене є знайомі, які воюють. Авжеж, я переживаю за них. Загалом це дуже дивне відчуття, бо ці хлопці — мої однолітки (або трохи старші), і нещодавно ми разом проводили час, спілкувалися, слухали/робили музику, курили… Словом, робили те, що роблять молоді люди всюди. Це творчі люди. Найбільше я бажаю їм не втратити себе…

Чому, на вашу думку, почалося друге вторгнення Росії в Україну? Чому ви підтримуєте зусилля Збройних Сил України протистояти російським загарбникам?

Основною причиною повномасштабного вторгнення, на мою думку, є імперські амбіції Росії, які вона несе протягом більшої частини свого існування. Росія прагнула «дестабілізувати» Україну у 2014 році для досягнення своїх загарбницьких цілей, однак, як ми знаємо, зруйнувати українську державність їй тоді не вдалося.

Я підтримую ЗСУ, бо вони відстоюють мій дім. Українці не обирали цю війну, тож — або ми, або нас.

Що ви думаєте про російський уряд на цей час?

Нічого хорошого точно не думаю, м’яко кажучи. Я їх не розумію як людей. Та і не роблю спроб зрозуміти, бо людьми їх і назвати важко.

Що ви думаєте про російських солдатів, які були призвані або пішли добровольцями воювати проти українських захисників? Які ваші щирі почуття щодо цих людей?

Очевидно, моє ставлення до них є негативним. Я не толерую участі жодної людини в агресії проти суверенної держави. Кожна людина, що чинить насильство або призводить до того, щоб чинилось насильство, має нести відповідальність. Авжеж, між добровольцями, контрактниками та мобілізованими персонами є різниця, але аргументи на кшталт: «Нас змусили» / «Ми цього не хотіли» тощо для мене не є переконливими. Як мінімум тому, що є російські солдати, які перейшли на бік України або просто склали зброю, відмовившись убивати мирних жителів. Їх небагато, але в них усе ж є вибір.

Наскільки оптимістично ви ставитеся до війни? Чи маєте ви думку або бажання щодо кінцевого результату? Як довго, на вашу думку, вона триватиме?

Звичайно, хочеться вірити, що війна закінчиться сьогодні або завтра. Можливо, станеться диво, і ми зможемо швидко оговтатися від втрат, вилікувати травми і знову будувати плани, будучи більш упевненими щодо майбутнього. Важко передбачити, як буде, але сподівання, звісно, найкращі…

На якій музиці ви спеціалізуєтеся, і в яких містах України ви із задоволенням граєте музику?

Як я вже зазначала, найчастіше я граю кавери. Мені подобається слухати й виконувати різноманітні жанри, адаптувати їх під себе. Зараз я найбільше люблю слухати класичний / психоделічний рок.

В Україні я публічно виконувала музику лише у Львові, і загалом мені тут подобається. Тут багато творчих людей, і мені не так важко знайти свою аудиторію. Хоча популярні українські пісні тут користуються значно вищим попитом.

Як молода людина в Україні, які ваші надії та амбіції щодо майбутнього України та для себе?

Я б хотіла жити й розвиватися в Україні. Дуже не хочеться думати, що, можливо, колись мені доведеться покинути свій дім у пошуках кращого життя або навіть для його порятунку. Тож я бажаю Україні стати простором, де кожен матиме змогу реалізуватися в безпеці й комфорті.

Якщо наші читачі хочуть зв'язатися з вами, як їм слід з вами зв'язатися?

Ось мої контакти:

Instagram / Telegram: s0vistb

+380665343549

myznkat11@gmail.com

Слава Україні!

Героям Слава!