Пропозиція щодо розповсюдження медичного та захисного обладнання в Україні

Понеділок, 12 січня 2026 року

Траст розвитку України , якому належить видання «Львівський вісник», нещодавно опинився посередником у формі гуманітарної дипломатії, яка є одночасно звичною та дедалі складнішою у воєнній Україні: перерозподіл надлишкового медичного та захисного обладнання, подарованого європейським урядом, де головним викликом є не закупівля, а належне та законне використання.

Через латвійську неурядову організацію, що діє за підтримки Міністерства охорони здоров’я Латвійської Республіки, Україні було надано дуже велику кількість засобів індивідуального захисту для пожертвування. Обладнання, яке включає захисні окуляри, одноразові хірургічні шапочки різних розмірів та одноразові водонепроникні халати, було передано безкоштовно з чітким наміром підтримувати українські благодійні, гуманітарні або волонтерські організації в їхній поточній роботі.

Масштаб пожертвування значний. Інвентар налічує мільйони окремих найменувань, що відображає моделі промислових закупівель європейських систем охорони здоров'я під час пандемії Covid-19. Хоча всі найменування залишаються невикористаними, більшість із них мають термін придатності, зазначений виробником. Цей факт не приховується і не применшується. Навпаки, він формує етичний та правовий контекст, у якому тепер має діяти Траст розвитку України.

В Україні, як і в інших місцях, використання прострочених медичних витратних матеріалів у безпосередній клінічній допомозі суворо регламентується. Однак війна створила величезний вторинний попит на захисне спорядження поза межами традиційних лікарень. Навчальні центри для медиків, добровольців швидкого реагування, груп розмінування, підрозділів цивільної оборони, логістичних центрів та навчальних закладів потребують захисного одягу та спорядження, які не обов'язково повинні відповідати стандартам, необхідним для інвазивних медичних процедур. У цих умовах таке спорядження все ще може забезпечувати реальну захисну цінність, залишаючись при цьому відповідним українському законодавству.

Роль Трасту розвитку України в цьому процесі полягає не в безладному розміщенні обладнання, а у визначенні однієї або кількох українських організацій, які мають інституційний потенціал, правову обізнаність та практичну потребу відповідально використовувати такий обсяг матеріалів. Це включає можливість приймати обладнання на склад в Україні, документувати його стан та походження, а також використовувати його для допустимих немедичних чи навчальних цілей, або ж перерозподіляти його далі в рамках усталеної гуманітарної мережі.

Логістика є центральною частиною цього починання. Транспортування з Латвії до України, митне оформлення, складське зберігання та подальший розподіл вимагають координації та витрат. Хоча саме обладнання надається безкоштовно, перевезення мільйонів одиниць через кордони під час війни ніколи не буває безкоштовним. Завдання Трасту полягає в тому, щоб знайти організації, для яких корисність обладнання явно переважає зусилля, пов'язані з його використанням; логістику та транспортування до України покриватиме латвійська неурядова організація.

Цей епізод ілюструє ширшу структурну проблему в європейській підтримці України. Оскільки запаси на випадок надзвичайних ситуацій, накопичені на попередніх етапах пандемії, досягають кінця свого сертифікованого терміну придатності, уряди дедалі менше бажають знищувати невикористане обладнання, коли воно все ще може мати гуманітарну цінність. Україна, з її величезним неклінічним попитом на захисне спорядження, стає очевидним місцем призначення. Однак без ретельного посередництва такі пожертви ризикують стати символічними, а не практичними.

Шукаючи відповідних українських партнерів, а не просто приймаючи та зберігаючи обладнання на невизначений термін, Фонд розвитку України намагається уникнути цієї пастки. Його підхід відображає зріле розуміння гуманітарної відповідальності: допомога має бути корисною, законною та відповідати контексту, а не просто мати добрі наміри.

Латвійський внесок, наданий через організацію громадянського суспільства, а не через прямий механізм між державами, також підкреслює дедалі важливішу роль неурядових організацій у підтримці стійкості України. Саме в цьому просторі – між щедрістю держави та передовою необхідністю – зараз працюють такі організації, як Ukraine Development Trust, перетворюючи надлишки на підтримку, а логістику – на практичну солідарність.

Для українських організацій, здатних ефективно використовувати та розгортати це обладнання, це значна можливість. Завдання Трасту чітке, але водночас складне: забезпечити узгодження доброї волі, матеріального достатку та правової реальності, щоб допомога не просто надходила в Україну, а й використовувалася там, де вона справді потрібна.

---

Будь-яка українська організація, зацікавлена в отриманні частини або всього цього пожертвування, може звернутися до Українського фонду розвитку за адресою contact@development-foundation.org для отримання додаткової інформації.