top of page

Юдаїзм в Україні: історія, антисемітизм та сучасний ландшафт

  • Фото автора: Matthew Parish
    Matthew Parish
  • 10 трав.
  • Читати 7 хв

ree

Юдаїзм в Україні має довгу та складну історію, сформовану століттями поселень, культурного розквіту, переслідувань та стійкості. Як дім для однієї з найбільших єврейських громад Європи до Другої світової війни, єврейська громада України відіграла значну роль у формуванні як релігійної, так і культурної ідентичності регіону. Однак ця спадщина також була затьмарена епізодами жорстокого антисемітизму, як за царського, так і за радянського режимів, а також у моменти націоналістичного запалу та політичної нестабільності. З моменту здобуття Україною незалежності в 1991 році становище євреїв в українському суспільстві помітно змінилося, і сьогодні країна є свідком як єврейського президента, так і поновлення зусиль щодо збереження єврейської спадщини, навіть посеред напруженої війни та внутрішнього переміщення.


Історичні основи та дорадянські переслідування


Єврейські громади існували на землях сучасної України щонайменше з X століття, процвітаючи в торгівлі, науці та релігійному житті. До XVIII та XIX століть Україна була центром єврейського життя в Російській імперії, зокрема в межах смуги осілості (західний регіон Російської імперії, що існував з 1791 по 1915 рік), зони, де євреям було дозволено законно проживати.


Смуга осілості після третього поділу Польщі (1795)
Смуга осілості після третього поділу Польщі (1795)

Незважаючи на своє глибоке коріння, євреї в Україні стикалися з постійним насильством, дискримінацією та виключенням за часів Російської імперії. Погроми були постійним явищем, зокрема хвиля погромів у 1881–1884 роках та знову в 1903–1906 роках. Ці акти насильства часто схвалювалися або заохочувалися царською владою. Подальші руйнування сталися під час Громадянської війни в Росії (1917–1921), коли різні угруповання, включаючи українських націоналістів, Білу армію та анархістів, вбили десятки тисяч євреїв.


Радянська епоха: репресії та асиміляція


Радянський режим офіційно заборонив антисемітизм і стверджував, що сприяє суспільству, вільному від етнічних упереджень. Однак на практиці єврейське релігійне життя було придушене сталінською політикою. Синагоги були закриті, освіта на івриті заборонена, а єврейську інтелектуальну спільноту витісняли під час кампаній проти так званих «безкорінних космополітів».


Хоча деякі євреї обіймали чільні посади в радянській бюрократії, відкрите вираження єврейської ідентичності не заохочувалося або каралося. Антисемітизм, хоча й більше не проявлявся в погромах, набув форми інституціоналізованої дискримінації — обмежений доступ до вищої освіти, скляні стелі в суспільному житті та обмеження релігійних свобод. Спадщина цієї політики залишила глибокі шрами, сприяючи культурі мовчання та асиміляції.


Незалежність та відродження єврейського життя


З розпадом Радянського Союзу в 1991 році українські євреї зіткнулися як з можливостями, так і з викликами. З одного боку, незалежність України дозволила відродити єврейські релігійні, культурні та освітні установи. Знову відкрилися синагоги, були засновані єврейські школи, а також виникли численні організації для документування історії громади та сприяння культурному обміну. Київ, Дніпро та Одеса знову стали центрами єврейської активності.


Водночас, 1990-ті роки позначилися політичною нестабільністю та економічними труднощами, що спонукало багатьох євреїв емігрувати, переважно до Ізраїлю, Сполучених Штатів та Німеччини. Антисемітська риторика не зникла повністю, деякі націоналістичні угруповання час від часу використовували старовинні стереотипи, але вони здебільшого обмежувалися політичними маргіналами.


Важливо, що незалежна Україна доклала значних зусиль для вшанування пам'яті Голокосту та просвіти громадськості щодо єврейської історії. Наприклад, Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» у Києві має на меті увічнити пам'ять місця, де нацисти вбили понад 33 000 євреїв у 1941 році. Українські шкільні програми тепер включають навчання про Голокост, а урядовці регулярно засуджують антисемітизм.


Сучасна Україна: ідентичність, влада та сприйняття


Сьогодні євреї українського походження помітні майже в кожній сфері суспільного та приватного життя. Президент Володимир Зеленський, обраний у 2019 році переважною більшістю голосів, є євреєм і відкрито говорить про своє походження. Інші євреї обіймали визначні посади в уряді, бізнесі, наукових колах та мистецтві.


Така видимість не призвела до зростання антисемітизму на системному рівні. Численні звіти єврейських наглядових організацій, включаючи Антидифамаційну лігу та Європейський єврейський конгрес, показали, що рівень антисемітських інцидентів в Україні відносно низький порівняно з іншими європейськими країнами. Антисемітські політичні партії не змогли набрати обертів, а антиєврейське насильство залишається рідкістю.


Тим не менш, проблеми залишаються. Російська пропаганда часто намагалася зобразити Україну як осередок фашизму та антисемітизму, посилаючись на історичне шанування суперечливих націоналістичних діячів. Ці наративи часто спрямовані на виправдання російської агресії або посіяння розколу в українському суспільстві. Хоча ультраправі групи існують в Україні, вони є політично маргінальними та широко засуджуються широкою громадськістю.


Ще одним динамічним фактором є переміщення, спричинене триваючим вторгненням Росії. Серед мільйонів внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та біженців є євреї-українські, чиї синагоги, культурні центри чи будинки були зруйновані під час російського вторгнення в Україну. Єврейські організації як в Україні, так і за кордоном мобілізували гуманітарну допомогу, допомогу з переселенням та зусилля для підтримки громадського життя під час війни.


Висновок: Стійка та розвиваючася спільнота


Юдаїзм в Україні сьогодні є свідченням виживання, адаптації та відродження. Після століть переслідувань та репресій українські євреї досягли рівня видимості та інтеграції, який здавався немислимим покоління тому. Хоча пильність щодо антисемітизму залишається необхідною, сучасна Україна продемонструвала відданість плюралізму та пам'яті.


У час екзистенційної кризи для Української держави широке визнання єврейських публічних діячів та захист єврейських культурних інституцій підкреслюють глибшу громадянську ідентичність, що вкорінюється, — таку, що цінує єдність, демократичні цінності та історичне роздуми над етнічними розбіжностями. Це, мабуть, одна з найнадійніших спадщин, що виникає з нації, яка давно страждає від виключення, але тепер прагне до інклюзії.


---


Книги (історія та суспільство)


  1. Євреї України: історія та спадщина єврейської громади в Україні Редактори Чарльза Рівера

    Стислий огляд, що простежує історію євреїв в Україні від раннього заселення до сучасних викликів.

  2. Між відтінками сірого та світлого: Голокост в Україні Рей Брендон та Венді Лоуер (ред.)

    Збірка есеїв, що досліджують унікальні аспекти Голокосту на українських територіях.

  3. Погроми: Витоки європейського геноциду Джон Д. Клієр

    Критичний аналіз погромів у Російській імперії, зокрема в Україні, та їхня роль у формуванні сучасного антисемітизму.

  4. Війна Сталіна проти євреїв Луї Рапопорт

    Досліджує радянський антисемітизм, особливо післявоєнний період, та проводить кампанії проти «безкорінних космополітів».

  5. Український націоналізм в епоху крайнощів: інтелектуальна біографія Дмитра Донцова Тревор Ерлахер

    Пропонує детальний аналіз українського націоналізму, зокрема його складних стосунків з етнічними меншинами.


Спогади та свідчення


  1. Єврейське життя за царів: Автобіографія Хаїма Аронсона, 1825–1888 Хаїм Аронсон

    Рідкісна розповідь від першої особи єврейського винахідника, який жив у Російській імперії, з роздумами, що стосуються України.

  2. Бабин Яр: документ у формі роману Анатолій Кузнецов

    Моторошний, напівдокументальний роман про нацистське вбивство євреїв у Києві, таємно вивезений з СРСР та опублікований на Заході.

  3. З краю: Мемуари Девід А. Гарріс

    Включає роздуми про сучасне єврейське життя у Східній Європі, зокрема в Україні, від лідера єврейського руху за захист єврейської культури.


Сучасний аналіз та звіти


  1. Антидифамаційна ліга (ADL):

    Звіти ADL щодо України містять актуальні оцінки антисемітизму та безпеки євреїв в Україні.

  2. Публікації Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр»

    https://babynyar.org – Освітні ресурси, свідчення тих, хто вижив, та дослідницькі публікації з історії євреїв в Україні.

  3. Звіти Європейського єврейського конгресу

    Регулярні оновлення щодо єврейського життя, статистики антисемітизму та стійкості громад в Україні та Східній Європі.


Українська єврейська література


  1. Тев'є-молочник та залізничні оповідання Шолом-Алейхем

    Мабуть, найвідоміший єврейсько-український письменник, Алейхем черпав натхнення з штетлового життя (життя в маленьких єврейських містечках і селах) у центральній Україні. Ці історії надихнули його на створення «Скрипаля на даху» .

  2. Зельменяни: сімейна сага Мойше Кульбак

    Модерністський роман на їдиш, що описує занепад єврейської розширеної родини за радянської влади, в якому поєднуються гумор і трагедія.

  3. Подорож українсько-єврейською зустріччю: від античності до 1914 року UJE (Українсько-єврейська зустріч)

    Багатий двомовний ресурс (друкований та онлайн), що досліджує культурні, літературні та історичні взаємозв'язки.

  4. Суботні дні моєї матері Хаїм Грейд

    Хоча Ґрейде є литовським євреєм, його роздуми про довоєнне життя східноєвропейських євреїв також відлунюють в культурному контексті України.


Фільми та документальні фільми


  1. Бабин Яр. Контекст (2021) – Режисер Сергій Лозниця

    Моторошний документальний фільм, що використовує архівні кадри для реконструкції подій, пов'язаних із різаниною в Бабиному Яру в Києві.

  2. «Містер Джонс» (2019) – режисерка Агнешка Голланд

    Хоча цей фільм не виключно про євреїв, він розглядає Голодомор та середовище радянських репресій, які також вплинули на єврейські громади.

  3. «Пронумеровані» (2012) – режисери Дана Дорон та Уріель Сінай

    Вражаюче дослідження людей, які пережили Голокост, багато з яких з України, через їхні татуювання в концентраційних таборах.

  4. Шолом-Алейхем: Сміх у темряві (2011) – режисер Джозеф Дорман

    Документальний фільм про життя та літературну спадщину автора, що пише мовою їдиш, що ґрунтується на досвіді українського єврея.


Ресурси для навчання про Голокост


  1. Архів Яд Вашему, пов'язаний з Україною

    https://www.yadvashem.org

    Пропонує свідчення тих, хто вижив, навчальні матеріали та архівні документи про Голокост на українських територіях.

  2. Архів візуальної історії Фонду Шоа USC

    https://vha.usc.edu

    Тисячі свідчень українських євреїв, які пережили Голокост, з можливістю пошуку за регіоном та темою.

  3. Меморіальний музей Голокосту США (USHMM)

    https://www.ushmm.org

    Спеціальні колекції та виставки, присвячені українським євреям, Голокосту від куль та масовим вбивствам айнзацгруп (нацистських штурмовиків).


Основні меморіали та місця пам'яті жертв Голокосту


  1. Бабин Яр (Київ)


    • Місце різанини 1941 року, де нацистські війська вбили понад 33 000 євреїв за два дні.

    • Сьогодні Меморіальний центр Голокосту Бабин Яр перебуває на стадії будівництва, але на території є кілька пам'ятників, зокрема меморіал у формі менори та інсталяції українських та міжнародних художників.

    • Вебсайт: https://babynyar.org


  2. Дрогобицький і Самбірський меморіали (Львівська область)


    • Місця масштабних нацистських знищень, зараз позначені скромними меморіалами, часто підтримуваними місцевими та міжнародними фондами єврейської спадщини.


  3. Меморіал жертв Голокосту у Львові (Янівський цвинтар та руїни синагоги «Золота Роза»)


    • Єврейська громада Львова була однією з найбільших у Європі до Голокосту. Сучасні меморіали включають пам'ятні дошки, єврейський цвинтар та залишки колись жвавого релігійного життя.


  4. Дніпровський меморіальний центр Голокосту «Ткума»


    • Провідний дослідницький та освітній центр з питань Голокосту та єврейської історії в Україні.

    • Вебсайт: https://tkuma.dp.ua/en


  5. Меморіальний парк Добрицький Яр


    • Яр за межами Харкова, де нацисти влаштували масові вбивства євреїв у період з жовтня по грудень 1941 року.

    • Меморіал був пошкоджений на початку другого російського вторгнення в Україну внаслідок російських обстрілів, а музей закритий через близькість до лінії фронту, але його все ще можна відвідати на таксі або особистому автомобілі.

    • Вебсайт: https://www.dobrytskyyar.org


    Добрицький Яр, Харків
    Добрицький Яр, Харків

Історичні єврейські квартали та культурні пам'ятки


  1. Броди (Львівська область)


    • Місце народження єврейського філософа Мартіна Бубера, із залишками великої синагоги та єврейського кладовища. Колись важливий центр єврейської освіти та хасидизму.


  2. Одеса


    • Історично космополітичне місто з яскравою єврейською громадою. Відвідайте Єврейський музей Одеси та досі діючу Одеську синагогу.


  3. Умань (Черкаська область)


    • Місце могили рабина Нахмана з Бреслова, засновника бреслівського хасидського руху та відомого письменника, що щорічно приваблює тисячі хасидських паломників. Умань є давнім центром хасидської духовності.


  4. Подільський район Києва


    • Тут розташовані історичні синагоги (наприклад, синагога Бродського ) та місця, пов'язані з єврейськими купцями та інтелектуалами. Ця місцевість відображає століття єврейського громадянського та релігійного життя.


Віртуальні тури та цифрові архіви


  1. Центр єврейського мистецтва (Єврейський університет Єрусалиму)


    • Цифрові реконструкції та фотографії синагог, надгробків та єврейського мистецтва по всій Україні.

    • Вебсайт: https://cja.huji.ac.il


  2. Проект «Центропа Україна»


  • Мультимедійний історичний проєкт, що включає інтерв'ю, цифрові екскурсії та освітні ресурси, присвячені єврейському життю в Україні у 20-му столітті.

  • Вебсайт: https://www.centropa.org


Мапа, що показує деякі з головних місць пам'яті євреїв по всій вільній Україні


ree

Щоб отримати більше інформації про ці сайти, звертайтеся до «Львівського вісника» за адресою lvivherald@gmail.com.


 
 

Примітка від Метью Паріша, головного редактора. «Львівський вісник» – це унікальне та незалежне джерело аналітичної журналістики про війну в Україні та її наслідки, а також про всі геополітичні та дипломатичні наслідки війни, а також про величезний прогрес у військових технологіях, який принесла війна. Щоб досягти цієї незалежності, ми покладаємося виключно на пожертви. Будь ласка, зробіть пожертву, якщо можете, або за допомогою кнопок у верхній частині цієї сторінки, або станьте підписником через www.patreon.com/lvivherald.

Авторське право (c) Львівський вісник 2024-25. Усі права захищено. Акредитовано Збройними Силами України після схвалення Службою безпеки України. Щоб ознайомитися з нашою політикою анонімності авторів, перейдіть на сторінку «Про нас».

bottom of page