Роботи на передовій: українські безпілотні наземні транспортні засоби трансформують наземну війну
- Matthew Parish
- 17 лип.
- Читати 3 хв
Україна стала світовим лідером у впровадженні безпілотних наземних транспортних засобів (БНТ) у бойові дії на передовій. Через необхідність на тлі нестачі людських ресурсів та значної втрати персоналу, Київ розгорнув різноманітні дистанційно керовані роботизовані системи — від наземних дронів, начинених вибухівкою, до механізованих турелей — часто з результатами на полі бою, які ще кілька років тому були б немислимими.
Спеціалізовані сили бездоганних транспортних засобів
У лютому 2024 року Україна офіційно оголосила про створення своїх Безпілотних системних сил (БПС) – першого у своєму роді роду військ, повністю присвяченого застосуванню безпілотників та робототехніки. До початку 2025 року цей род військ зріс приблизно до 5000 осіб, організованих у спеціалізовані бригади та батальйони, оснащені повітряними, морськими та наземними безпілотниками.
Це інституційне зобов'язання відображає як успіх на полі бою, так і довгострокову стратегію компенсації обмежень у людських ресурсах та використання технологічної асиметрії.
Роботизований арсенал: від турелей до транспортних засобів-камікадзе
Українська промисловість модернізації та вітчизняна промисловість, очолювана інноваційними центрами, такими як веб-портал BRAVE1, який дозволяє розробникам передових військових технологій реєструватися та отримувати підтримку й відгуки; а також приватними вітчизняними фірмами, такими як Roboneers, випустила кілька бойових роботів:
Шабля: дистанційно керована гарматна башта (7,62–12,7 мм), встановлена на безпілотних транспортних засобах (БПЛА) для вогневої підтримки; розгортається з 2023 року та зараховується до знищення понад 100 ворожих військ щомісяця під час важких боїв.
Ironclad, Camel, Rys, Rys Pro: Важчі гусеничні або колісні безпілотні транспортні засоби (БНП) для штурму, поповнення запасів, логістики, мінування та евакуації ранених — корисним навантаженням від 150 до 350 кг.
Наземні безпілотники-камікадзе: одноразові безпілотні літальні апарати, що перевозять 20–30 кг тротилу або протитанкових мін, дистанційно вбиваються у ворожі укріплення та мають летальну ефективність.
FPV-дрони: оснащені камерами дрони-смертники, що використовуються разом із наземними роботами для розвідки, нанесення ударів та психологічного тиску на ворожі підрозділи.
Історична перша подія: капітуляція перед роботами
На початку липня 2025 року 3-тя штурмова бригада України, що діяла на північ від Харкова, досягла переломного моменту: російські солдати здалися — не піхоті, а безпілотним бойовим системам. У скоординованому штурмі використовувалися дрони FPV та лафети протитанкових мін, доставлені на безпілотних транспортних засобах-камікадзе. Коли останній бункер обвалився, російські війська, що вціліли, підняли знак «Ми хочемо здатися» — і пішли за дроном до безпечної капітуляції. Це був перший зафіксований випадок захоплення в полон виключно роботами в бою.
Тактичний вплив та переваги на полі бою
Ці роботизовані системи мають кілька переваг:
Зменшення ризиків: Солдати діють з безпечної відстані, що зменшує кількість жертв.
Летальність: наземні дрони можуть перевозити 30 кг вибухівки порівняно з 10 кг у повітряних дронах, що посилює ударну силу.
Психологічний вплив: Спостереження за роботами, які штурмують бункери, підриває моральний дух ворога, що часто призводить до капітуляції.
Універсальність: Здатний мінувати, евакуювати поранених, спостережити та вести прямий навідний вогонь — все на одній платформі.
Адаптація на льоту: українські інженери та конструктори вносять ітерації в конструкції безпілотних транспортних засобів (БПЛА) на основі відгуків з передової, створюючи вдосконалення, специфічні для умов бою.
Стратегічні наслідки для майбутньої війни
Розгортання Україною безпілотних транспортних засобів (БПЛА) сигналізує про трансформацію наземної війни:
Витіснення людського ризику: Роботи виконуватимуть високоризикові прориви, штурми та розвідку, резервуючи людські війська для координації та консолідації.
Масове розгортання: Зі зниженням витрат взводи безпілотних транспортних засобів (БПЛА) можуть замінити традиційних піхотних розвідників або саперних груп.
Автономність та інтеграція штучного інтелекту: Майбутні системи можуть автономно виявляти та вражати цілі за допомогою вбудованого штучного інтелекту, що ще більше зменшить навантаження на оператора.
Оборонні контрзаходи: Росія вже розробляє системи радіоелектронної боротьби та боротьби з роботами. Гонка озброєнь безпілотними космічними апаратами наростає з обох сторін.
Глобальний вплив: Реальний досвід України з використанням безпілотних транспортних засобів (БНК) — від захоплення без участі людини до евакуації поранених — ретельно вивчається НАТО та основними виробниками зброї.
Проблеми та обмеження
Незважаючи на свої обіцянки, безпілотні транспортні засоби стикаються з перешкодами:
Обмеження місцевості: подолання бруду, сміття та щебеню може обмежити ефективність безпілотних транспортних засобів.
Вразливості контролю: Залежать від радіо/оптичного зв'язку, тому вони вразливі до глушіння або злому.
Вартість та логістика: Виробництво, обслуговування та живлення безпілотних транспортних засобів (НПЗ), особливо при масовому розгортанні, залишаються ресурсоємними.
Поле битви завтрашнього дня
Новаторське використання Україною безпілотних наземних систем, що завершилося історичним захопленням під керівництвом роботів, знаменує собою поворотний момент у сучасній війні. Ці інновації не лише зберігають життя українців сьогодні, але й можуть змінити військову доктрину завтра: від формування передової, тактичного планування, пріоритетів озброєння до оборонно-промислової стратегії.
У довгостроковій перспективі, бойова робототехніка може переосмислити лінію фронту — не як зону впливу людини, а як мережу автономних та дистанційних платформ, що забезпечують точність, витривалість та вирішальну вогневу міць.
Це не наукова фантастика. Це сьогодення — наземна війна України, побачена очима роботів. І весь світ уважно спостерігає за цим.
