Польща та країни Балтії: держави-напершники в новій холодній війні НАТО

Геополітичні контури Європи різко змінилися після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року. Те, що колись було відносно стабільною архітектурою безпеки, зруйнувалося під вагою агресії, реваншизму та пробудження імперських амбіцій. Ніде ця зміна не відчувається так гостро, як у Польщі та країнах Балтії — Литві, Латвії та Естонії — північно-східному кордоні НАТО. У міру того, як альянс перекалібрується до того, що дедалі більше нагадує нову холодну війну, ці країни перетворилися на найбільш відкритих та рішучих захисників НАТО, змінюючи при цьому свої армії, суспільства та політичні погляди.

Стратегічна географія та історична пам'ять

Польща та країни Балтії мають більше спільного, ніж просто географія. Їх об'єднує історична спадщина окупації, розділу та панування російської та радянської влади. Для Польщі спогади про пакт Молотова-Ріббентропа 1939 року та чотири десятиліття комуністичного правління залишаються свіжими. Для країн Балтії травматичний досвід насильницької анексії Радянським Союзом у 1940 році, масові депортації та десятиліття репресій досі впливають на національну ідентичність та політику.

Така історична свідомість спонукала ці держави розглядати війну в Україні не як віддалений регіональний конфлікт, а як потенційну екзистенційну загрозу. Там, де деякі західноєвропейські столиці вагалися, Польща, Естонія, Латвія та Литва були серед перших, хто надіслав зброю Україні, закликав до посилення санкцій проти Москви та тиснув на НАТО щодо більш потужної передової присутності.

Військова трансформація та нарощування оборони

З 2022 року Польща та країни Балтії розпочали безпрецедентне нарощування військової сили:

Польща

• Витрати на оборону: Польща зараз витрачає понад 4% свого ВВП на оборону, що вдвічі перевищує цільовий показник НАТО.

  
  

• Закупівлі: Вона розпочала одну з найбільших закупівель озброєння в Європі, придбавши американські танки M1 Abrams, винищувачі F-35 та ракетні системи HIMARS, а також корейські танки K2 та гаубиці K9.

  
  

• Людська сила: Варшава швидко збільшує чисельність своєї армії, прагнучи до 300 000 військовослужбовців у 2025 році та навіть більше в найближчі роки, включаючи як професійних солдатів, так і добровольців територіальної оборони.

  
  

• Інфраструктура: Польща стала головним логістичним центром НАТО для України, де розташовані величезні склади, навчальні полігони та транзитні коридори.

Балтійські країни

• Усі три країни зобов'язалися збільшити оборонні бюджети — наприклад, Естонія перевищила 3% ВВП.

  
  

• Акцент робився на територіальній обороні, кібервійні та стійкості цивільного населення, зі значною роллю громадянських ополчень та військового призову.

  
  

• Литва та Латвія відновили або розширили військовий обов'язок для створення резерву.

  
  

• Сувалкська ділянка — вразлива 100-кілометрова ділянка території між Білоруссю та російським ексклавом Калінінград (з Литвою з одного боку та Польщею з іншого) — перебуває під пильним контролем та дедалі більше мілітаризована.

Роль НАТО

• Бойові групи розширеної передової присутності (eFP) зросли за розмірами та вогневою міццю, і тепер у відповідь на вимоги країн Балтії еволюціонують до підрозділів бригадного рівня. Британські війська розміщені в Естонії, канадські та скандинавські війська — в Латвії, а німецькі війська — в Литві. Кілька країн НАТО мають війська, розміщені в Польщі.

  
  

• На Вільнюському саміті НАТО (2023) було обіцяно попередньо розміщене обладнання, швидшу ротацію військ та кращу інтеграцію протиповітряної та протиракетної оборони. Реалізація цієї обіцянки триває.

Кіберзагрози, гібридні загрози та дезінформаційні загрози

Окрім звичайних військових загроз, Польща та країни Балтії стикаються з постійним шквалом тактик гібридної війни з боку Росії:

• Кібератаки: Установи в Естонії та Латвії зіткнулися з хвилями DDoS-атак та інших технологічних вторгнень, пов'язаних з російськими розвідувальними службами.

  
  

• Дезінформація: пов'язані з Кремлем ЗМІ та Telegram-канали поширюють наративи про агресію НАТО, сфабриковані інциденти та спроби дестабілізувати підтримку України.

  
  

• Інциденти на кордоні: Білорусь, діючи як посередник, вдалася до використання мігрантів як зброї на польському та литовському кордонах (наприклад, відправлення ув'язнених з в'язниць та психіатричних лікарень для подання позовів про надання притулку) – ще одна форма гібридного примусу.

Ці держави відреагували на це, створивши одні з найпотужніших структур кіберзахисту в Європі, інвестуючи в програми медіаграмотності та впровадивши правову базу для боротьби з ворожим іноземним впливом. Деякі з них були суперечливими, хоча й зрозумілими: наприклад, рішення Польщі 2025 року призупинити право тих, хто прибуває на її кордон з Білоруссю, подавати заяви про надання притулку.

Політична воля та соціальна стійкість

У цій «новій холодній війні» Польщу та країни Балтії відрізняє не лише військова готовність, а й високий ступінь політичної волі та суспільного консенсусу. Незважаючи на партійні лінії, ці країни зберігають сильну підтримку України та НАТО. Опитування громадської думки показують рекордно високу довіру до збройних сил та необхідність інвестицій у національну оборону.

У Литві та Естонії доктрини тотальної оборони інтегрують цивільне населення в національну оборону, наголошуючи на безперервності уряду, стійкості ланцюгів поставок та ролі громадянського суспільства у реагуванні на кризи. Польща також зробила оборону центральним елементом своєї національної ідентичності, глибоко вкорінена в її тривалій боротьбі за суверенітет.

Стратегічне значення та майбутня позиція НАТО

Оскільки війна в Україні затягується, Польща та країни Балтії більше не розглядаються як периферійні члени НАТО — вони є його стратегічним ядром на Сході. Їхня близькість до Калінінграда, Білорусі та лінії фронту України робить їх важливими для будь-якої майбутньої стратегії стримування чи оборони.

Крім того, вступ Фінляндії та Швеції до НАТО змінив стратегічну географію регіону. Балтійське море, колись спірний простір, фактично стає озером НАТО, з посиленою координацією між військовими силами Північної та Балтійської країн та потенціалом для створення інтегрованої регіональної оборонної системи.

Ризики та перспективи на майбутнє

Однак виклики залишаються:

• Ризики ескалації: зі зростанням присутності НАТО зростає і ризик прорахунків або прямої конфронтації з російськими силами.

  
  

• Економічне навантаження: Підтримка 4% витрат на оборону може створювати навантаження на бюджети, особливо в умовах інфляції та соціального тиску.

  
  

• Згуртованість ЄС: Розбіжності між Східною та Західною Європою щодо терміновості російської загрози можуть стати випробуванням єдності.

Тим не менш, траєкторія руху зрозуміла. Польща та країни Балтії — це не просто держави на передовій, вони є авангардом східної трансформації НАТО, що підштовхує альянс до адаптації до нової ери конфронтації з реваншистською Росією.

У новій холодній війні, що розгортається по всій Європі, Польща та країни Балтії стоять на вижимі. Викувані історією, загострені сприйняттям загроз та натхненні демократичною рішучістю, вони стали незамінними опорами трансатлантичного альянсу. Інвестуючи в нові можливості, розвиваючи стійкість суспільства та формуючи стратегію НАТО, ці країни-передовики демонструють, що географія — це не доля, але їхня рішучість протистояти черговому захопленню за радянським зразком може бути такою.