Очі в небі: штучний інтелект та війна безпілотників в Україні

Російсько-українська війна стала полігоном для випробування сучасних військових технологій, і ніде це не проявляється так очевидно, як у сфері застосування безпілотників. Хоча безпілотники відіграють певну роль у збройних конфліктах вже понад два десятиліття, війна в Україні знаменує собою перший випадок, коли штучний інтелект (ШІ), включаючи машинне навчання, комп'ютерний зір та автономне прийняття рішень, був інтегрований у великих масштабах у безпілотні авіаційні системи у високоінтенсивному конфлікті між рівними. Оскільки обидві сторони прагнуть отримати перевагу, безпілотники з покращеним ШІ стали життєво важливими інструментами для спостереження, цілеуказання та навіть незалежних ударних можливостей.

Еволюція війни безпілотників в Україні

До ескалації 2022 року парк дронів України був скромним і складався переважно з квадрокоптерів комерційного класу та невеликої кількості турецьких дронів Bayraktar TB2. Відтоді країна швидко розширила свої можливості, за підтримки іноземної допомоги, внутрішніх інновацій та широкої волонтерської ІТ-спільноти. Росія також розширила свої операції з дронів, все частіше використовуючи дрони Shahed іранського виробництва та власні вітчизняні системи.

Але однієї лише кількості вже недостатньо. Оскільки системи протиповітряної оборони вдосконалюються, а глушіння GPS стає повсюдним, обидві сторони тепер інвестують у дрони, які можуть мислити, адаптуватися та виживати там, де людський внесок у роботу дрона відрізаний від реальності. Штучний інтелект став вирішальним фактором, що забезпечує цей зсув.

Ключові застосування штучного інтелекту в українських операціях з дронів

1. Автономна навігація в складних умовах

   
   

   Українські інженери та стартапи, деякі з яких є ветеранами цивільного технологічного сектору, розробили системи штучного інтелекту, які дозволяють безпілотникам літати без GPS, покладаючись на візуальні підказки в режимі реального часу, інерційну навігацію та розпізнавання місцевості за допомогою штучного інтелекту. Це має вирішальне значення в умовах сильного затору над лінією фронту, де традиційні навігаційні системи можуть бути виведені з ладу російськими засобами радіоелектронної боротьби.

   
   

2. Розпізнавання та відстеження цілей у режимі реального часу

   
   

   Комп'ютерний зір на базі штучного інтелекту використовується для ідентифікації та відстеження ворожої техніки, артилерії та навіть піхоти. Хоча повністю автономне смертоносне цільове призначення залишається суперечливою темою, багато безпілотників зараз мають бортові системи, які допомагають операторам швидко класифікувати та визначати пріоритети загроз, що значно покращує швидкість прийняття рішень та ефективність бою.

   
   

3. Координація рою

   
   

   Поки українські розробники все ще перебувають у експериментальному стані, вони досліджують використання штучного інтелекту для координації роїв дронів. Такі системи дозволять групі дешевих дронів літати у формі, розподілятися для покриття місцевості або атакувати ціль з різних кутів — перевершуючи оборону так, як це не може зробити один дрон. Кожен дрон у рої використовує алгоритми машинного навчання для спілкування зі своїми колегами та адаптації до змін умов на полі бою.

   
   

4. Прогнозне обслуговування та оптимізація експлуатації

   
   

   Машинне навчання також застосовується системами на базах, що запускають дрони. Аналізуючи телеметрію (інформацію, отриману дроном та передану назад на базу) та дані про використання, включаючи їхню ефективність, українські підрозділи можуть краще прогнозувати збої дронів, оптимізувати використання батареї та точно налаштовувати траєкторії польоту. Це дозволяє ефективніше використовувати обмежені ресурси та зменшує ймовірність провалу місії.

   
   

5. Гуманітарні та ISR-застосунки

   
   

   Поза межами прямих бойових дій, дрони з покращеним штучним інтелектом використовувалися для картографування мінних полів, обстеження пошкодженої інфраструктури та проведення місій розвідки, спостереження та рекогносцювання (ISR) у режимі реального часу. Цей аспект подвійного використання підкреслює, як технології дронів на базі штучного інтелекту можна швидко перепрофілювати на користь цивільного населення.

Російська тактика використання штучного інтелекту та дронів та ескалація

Росія аналогічним чином інтегрувала штучний інтелект у свої системи безпілотників, зокрема для автономного наведення та барражування боєприпасів. Використання безпілотників Shahed-131/136, потенційно оснащених системами наведення на основі штучного інтелекту, підкреслило загрозу, яку становлять недорогі напівавтономні платформи, призначені для насичення протиповітряної оборони. Повідомляється, що російські зусилля також включали планування ударів за допомогою штучного інтелекту, використовуючи масштабний аналіз даних для вибору місць запуску безпілотників та траєкторій польоту, оптимізованих для ухилення та ефективних ударів по цільових цілях.

Однак відносна централізація Росії та залежність від імпортних компонентів уповільнили її здатність до ітерацій та адаптації порівняно з інноваційною культурою «знизу вгору» в Україні.

Етичні та стратегічні наслідки

Використання штучного інтелекту у війні за допомогою безпілотників викликає складні питання. Хоча застосування штучного інтелекту в Україні є переважно оборонним та за участю оператора, а не повністю автономним, межа між «людиною в циклі» та «людиною поза циклом» дедалі більше розмивається. Це особливо тривожно в середовищах, де цивільні та військові цілі знаходяться поблизу.

Більше того, залежність від моделей штучного інтелекту з відкритим кодом, багато з яких навчаються на загальнодоступних цивільних даних, викликає занепокоєння щодо прозорості, надійності та маніпуляцій з боку суперників. Оскільки дрони на базі штучного інтелекту стають все більш поширеними, існує ризик їх поширення серед недержавних суб'єктів або ненавмисної ескалації, особливо якщо ці системи почнуть діяти непередбачувано.

Каталізатор довгострокових змін

Інновації українського воєнного часу вже формують майбутнє війни за допомогою дронів. Українські стартапи експортують ноу-хау, програмне та апаратне забезпечення західним оборонним компаніям, а партнери НАТО уважно вивчають українську тактику. У цьому сенсі війна стала лабораторією в реальному часі для штучного інтелекту та автономних систем у конфлікті.

У довгостроковій перспективі інтеграція штучного інтелекту в платформи безпілотників буде не просто мультиплікатором сили, а визначальною характеристикою сучасної війни. Досвід України показує, що навіть за надзвичайних умов, з обмеженими ресурсами, мотивоване та технологічно грамотне суспільство може впроваджувати інновації швидше, ніж традиційні оборонні підрядники.

Висновок

Штучний інтелект докорінно змінив характер війни за допомогою безпілотників в Україні. Він забезпечив більш стійку навігацію, швидше та точніше націлювання, а також відкрив двері для ройових та автономних тактик. Хоча ці інструменти допомогли Україні протистояти більшому та краще фінансованому супротивнику, вони також несуть із собою низку етичних, стратегічних та технічних викликів. З розвитком війни зростатиме й роль ШІ в небі над окопами — передвісника того, як можуть вестися всі майбутні війни.