Падіння Андрія Єрмака
- Matthew Parish
- 1 хвилину тому
- Читати 3 хв

28 листопада 2025 року слідчі Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) провели санкціоновані судом обшуки, зокрема в резиденції та офісах Андрія Єрмака, керівника Офісу президента за часів Володимира Зеленського.
Пізніше того ж дня Офіс президента оголосив, що Єрмак подав заяву про відставку.
Єрмак, який підтвердив обшуки та пообіцяв повну співпрацю зі слідством, йде у відставку в момент гострої політичної кризи, оскільки розслідування порушень в енергетичному секторі поширилося на найвищі ешелони українського уряду.
Цей драматичний поворот подій знаменує собою переломний момент у тому, що стало наймасштабнішим корупційним скандалом з початку повномасштабного вторгнення Росії: розслідуванні ймовірних відкатів, пов'язаних з державними енергетичними контрактами.
Хто такий Андрій Єрмак
Єрмак обіймав посаду керівника Офісу Президента — фактично керівника апарату президента Зеленського — і його довго називали однією з найвпливовіших фігур у Києві, часто розглядаючи як головного помічника Президента.
Він має юридичну освіту, а також кіно- та медіавиробництво: до вступу на державну службу він працював у медіа-компаніях Зеленського.
З моменту обіймання посади президента Зеленським, Єрмак поступово нарощував вплив на зовнішню політику, мирні переговори (особливо ті, що стосуються Росії та міжнародних партнерів), а також координацію діяльності Офісу президента з іншими державними установами та відомствами, що дало йому неформальний, але суттєвий вплив на призначення та нагляд за державними підприємствами.
Що таке корупційний скандал в енергетиці
Поточне розслідування зосереджене на ймовірній корупції в державній атомній енергетичній компанії «Енергоатом». За даними слідства, мережа підрядників та посадовців нібито отримувала відкати у розмірі 10–15 відсотків від вартості контрактів.
Це розслідування широко вважається найбільшою антикорупційною справою у воєнній Україні. Громадське обурення через скандал підживлюється тим фактом, що енергетичний сектор має вирішальне значення для цивільного постачання — електроенергії та опалення — особливо з огляду на російські атаки на інфраструктуру.
Раніше скандал вже коштував посад високопосадовців: наприклад, попередні міністр енергетики та міністр юстиції подали у відставку раніше в листопаді під тиском.
Чому важлива участь (або близькість) Єрмака
Хоча Єрмаку ще не висунули офіційних звинувачень, слідчі, схоже, вважають, що між ним та корупційною мережею може бути зв'язок, або принаймні, що докази, знайдені в приміщеннях, пов'язаних з ним, можуть пролити світло на ширшу схему.
З огляду на його інституційну роль — фактично вартового Офісу Президента, який має вплив на призначення, комунікації між Президентом та державними компаніями (такими як Енергоатом) та координацію управління у воєнний час — багато спостерігачів стверджують, що важко уявити собі таку масштабну операцію з відкату, яка функціонує принаймні без його відома, якщо не мовчазного схвалення.
Той факт, що слідчі, попри це, продовжили обшук його будинку та офісів, свідчить про те, що, на їхню думку, є докази — можливо, документи, журнали зв'язку або фінансові записи — які можуть безпосередньо вказати на нього або допомогти відстежити потік незаконних коштів.
Таким чином, його відставка усуває ключову фігуру з керівництва, що сигналізує про потенційно серйозну зміну в підході адміністрації до корупційного скандалу — чи то ізоляція політичного керівництва, чи дозвіл на проведення розслідувань без втручання, чи то запобігання негативній реакції громадськості.
Чому це важливо — для внутрішньої політики України, її воєнних зусиль та міжнародного становища
Відставка такої відомої постаті, як Єрмак, знаменує собою поворотний момент: вона руйнує уявлення про безкарність, яке створювало керівництво України воєнного часу. Це може заспокоїти громадськість та західних партнерів України, стурбованих хабарництвом та інституційною корупцією.
Однак це також викликає серйозні сумніви щодо чесності закупівель у воєнний час, управління енергетичним сектором та управління на найвищих рівнях — у той час, коли енергопостачання має вирішальне значення для життя цивільного населення взимку, а Росія продовжує атакувати інфраструктуру.
У політичному плані криза може послабити вплив президента та внутрішню узгодженість адміністрації. Вона може надихнути критиків — як в Україні, так і за кордоном — вимагати глибших структурних реформ.
У дипломатичному плані, враховуючи триваючі мирні переговори, цей скандал — і особливо участь у ньому головного переговірника — може бути використаний супротивниками для підриву громадської довіри або як важіль впливу у зовнішніх переговорах.

