Масштаби нинішнього нападу Росії на цивільних осіб в Україні за допомогою безпілотників

Останніми тижнями спостерігається різке зростання кількості атак російських дронів:

• 12 липня 2025 року (тобто минулої ночі на момент написання статті) було запущено майже 597 безпілотників класу «Шахед» та 26 ракет, при цьому українські сили протиповітряної оборони перехопили 319 безпілотників, збили 25 ракет та створили глушення близько 258 іншим.

  
  

• Раніше в липні українські міста зазнали потужного нападу з понад 700 дронів під час одного нападу.

  
  

• Загальна кількість запусків дронів Росією у червні досягла тривожного рівня, перевищивши 5400 лише за цей період.

Щотижнева кількість запусків протягом весни та літа 2025 року перевищувала 1100 дронів, що свідчить про здатність часто підтримувати такі наступальні дії.

Можливості та виробництво дронів

Російський арсенал безпілотників включає:

• Безпілотники-камікадзе типу «Шахед» («Геран‑2», «Гарпія»): недорогі односторонні системи, що несуть ~90 кг боєголовки та підтримуються іранським виробництвом.

  
  

• Барражуючі боєприпаси, такі як ZALA Lancet та KUB‑BLA, оптимізовані для високої точності на полі бою.

  
  

• Безпілотні літальні апарати FPV для локалізованого цільового націлювання (головним чином на полі бою).

Показники виробництва включають наступне:

• Внутрішнє виробництво зросло з приблизно 1000 до понад 6000 дронів на місяць, з амбіціями досягти 10 000 щомісяця.

  
  

• Виробництво на заводі постійно зростає. Повідомляється, що один такий завод, Єлабуга в Татарстані, наразі виробляє близько 310 дронів на місяць.

  
  

• Щорічне виробництво може перевищувати 5000–6000 дронів, а компоненти постачатимуться з Ірану, Китаю та Північної Кореї.

Вимоги до перехоплення та протиповітряної оборони

Сучасна протиповітряна оборона України включає:

• Поєднання систем класу "поверхня-повітря", радіоелектронних глушилок, безпілотників-перехоплювачів та обмеженого повітряного прикриття.

  
  

• Повідомляється, що під час штурму 12 липня Україна збила близько 53% безпілотників та заглушила ще 43%, залишивши приблизно 6% безпілотників проникливими.

  
  

• Однак продовження атак на насичення повітряних просторів створює навантаження на ракетні та людські ресурси України.

Щоб зменшити проникнення до керованого рівня (нижче ~5%), Україні потрібно:

• Розширена протиповітряна оборона ближнього та середнього радіусу дії :

  
  

  • Сотні батарей NASAMS, IRIS-T SLM та Patriot для вирішення проблеми перенасичення безпілотників та ракет.

  • Мобільні системи та дрони-перехоплювачі в міських мережах.

  
  

• Посилена електронна боротьба (РЕБ) :

  
  

  • Широкоспектрове глушіння GPS, висхідних каналів та контрольних частот.

  • Корисне навантаження радіоелектронної боротьби на безпілотниках для переривання російських трансляцій.

  
  

• Аерофотозйомка для раннього виявлення :

  
  

  • Розвідувальні безпілотники та платформи типу АВАКС для виявлення та реагування на захисні споруди перед хвилями запуску.

  
  

З фінансової точки зору, розгортання та підтримка цього вимагатиме мільярдів військової допомоги Заходу, що створює дилему розподілу витрат, оскільки бюджет України не може самостійно це покрити.

Альтернативні контрзаходи

1. Глибокі удари по виробничих майданчиках

   
   

   • Україна успішно атакувала заводи з виробництва боєголовок безпілотників на території Росії (наприклад, Сергієв Посад, невелике місто на північний схід від Москви) за допомогою безпілотників далекого радіусу дії.

   • Тривалі удари по об'єктах Єлабуги та Іжевська (на північному сході Татарстану; у Поволжі) можуть знизити виробничі потужності Росії. Кожен удар коштує ~1–3 мільйони доларів; кожен зруйнований завод скорочує щомісячний обсяг виробництва на сотні.

   
   

2. Комплексне глушіння GPS та радіо

   
   

   • Загальнонаціональні глушники GPS можуть змусити покладатися на менш точне наведення INS, знижуючи проникнення та точність.

   • Росія може завдати удару у відповідь за допомогою систем радіоелектронної боротьби та пасток, що вимагатиме технологічної ескалації боротьби з нею.

   
   

3. Дрони-перехоплювачі та технологія боротьби з роєм

   
   

   • Безпілотники-перехоплювачі рою на базі штучного інтелекту — нижча вартість (~5000–10 000 доларів США кожен), багаторазові, придатні для масової оборони.

   • Туреччина, Ізраїль та країни НАТО вивчають такі платформи для багаторівневої міської оборони.

   
   

4. Обман та приманки

   
   

   • Російські безпілотники часто використовують рої приманок. Україна може використовувати хибні теплові/радарні сигнатури, використовуючи приманки цивільної інфраструктури, що призводить до перенаправлення дронів та втрати боєприпасів.

   
   

5. Санкції щодо ланцюгів постачання дронів

   
   

   • Тиск на Іран, Китай, Північну Корею та посередницькі ланцюги поставок з метою обмеження використання компонентів дронів, хоча забезпечення дотримання цих правил є складним та повільним.

   
   

Висновок

Найбільш економічно ефективна стратегія України поєднує цілеспрямовані удари по заводах, посилену радіоелектронну боротьбу та глушіння GPS, а також дешеві рої безпілотників, що діють як перехоплювачі, так і приманки. Це зміщує економічний баланс: Росія вкладає мільйони у знищення на великі відстані; Україна використовує дешевші асиметричні інструменти.

Російська кампанія з використання безпілотників, яка зараз включає сотні запусків на ніч, стала центральним елементом повітряних бомбардувань як основи сучасної війни, яку веде режим-ізгой. Тим не менш, адаптивна оборона України, зосереджена на масштабованих, економічно ефективних технологіях та точних контрударах, пропонує життєздатний шлях до зниження проникнення до допустимого рівня. Однак довгострокова стійкість залежить від подальшої західної допомоги та швидкого розгортання систем перехоплення та радіоелектронної боротьби. Без них атаки насичення можуть залишатися інструментом терору та економічного виснаження, хоча Росія може перенапружитися у військовому та енергетичному плані в цьому процесі.