Кінець секретності: розвідка з відкритими джерелами та демократизація війни
- Matthew Parish
- 12 лип.
- Читати 4 хв

У кожній сучасній війні настає момент, коли традиційна монополія на інформацію порушується. У боротьбі України проти Росії цей момент настав рано — і рішуче. Минули ті часи, коли знання воєнного часу були виключною прерогативою військових еліт, служб безпеки чи урядів. Сьогодні волонтери зі смартфонами, ентузіасти супутникового зв'язку у Твіттері та анонімні аналітики з інструментами з відкритим кодом змінюють те, як збираються, перевіряються та поширюються розвідувальні дані. Це епоха розвідки з відкритих джерел — OSINT — і вона фундаментально змінює те, як війна розуміється, ведеться та політизується.
Тут ми досліджуємо, як OSINT стала центральною силою в обороні України, яку роль вона відіграє в глобальній стратегічній обізнаності, а також ширші наслідки для військової таємниці, підзвітності та балансу сил.
Що таке розвідка з відкритим кодом?
Розвідка з відкритих джерел (OSINT) стосується збору та аналізу інформації з загальнодоступних джерел. До них можуть належати:
Супутникові знімки (комерційні або загальнодоступні)
Публікації, відео та фотографії в соціальних мережах
Цивільні сенсорні мережі та мобільні дані
Державні урядові бази даних або реєстри судноплавства
Дані перехоплення аматорських радіозв'язків або відстеження польотів
На відміну від секретної розвідки, яка залежить від шпигунства, перехоплених повідомлень або супутників, контрольованих державою, OSINT працює відкрито. Його часто проводять цивільні особи — журналісти, дослідники, любителі — які використовують вільнодоступні інструменти для відстеження переміщень військових, перевірки подій на полі бою та викриття злочинів.
Україна як об'єкт OSINT-війни
З першого дня повномасштабного вторгнення Росії OSINT почала прояснювати туман війни. Цивільні слідчі швидко геолокували російські конвої, картографували артилерійські удари та навіть ідентифікували конкретні підрозділи та офіцерів, причетних до воєнних злочинів. Такі інструменти, як Sentinel Hub, супутникові канали Planet Labs та відкриті бази даних, такі як Google Maps, TikTok та VKontakte (російська платформа соціальних мереж), надавали необроблені дані, які українські та міжнародні аналітики інтерпретували з вражаючою швидкістю.
Серед найвідоміших учасників OSINT-розслідувань:
Bellingcat — це розслідувальна група, відома викриттям ролі Росії у збитті MH17, цивільного авіалайнера, збитого підтримуваними Росією силами з окупованої України у 2014 році.
OSINTtechnical, анонімний аналітик соціальних мереж, відомий високоякісними оцінками полів бою.
DeepStateMap — це український проєкт, який щодня відстежує події на передовій, надаючи інформацію від військових та цивільних осіб.
GeoConfirmed, який ретельно геолокує відеозаписи з усього театру воєнних дій.
Такі платформи дозволили пересічним громадянам у всьому світі спостерігати за розвитком битв майже в режимі реального часу, часто швидше, ніж державні розвідувальні служби можуть публікувати звіти. У деяких випадках ці інструменти зрівнялися або перевершили офіційні оцінки, особливо у викритті російських дезінформаційних кампаній.
Стратегічна роль OSINT в обороні України
Для України переваги OSINT виходять далеко за рамки обізнаності громадськості. Вони включають:
Краудсорсингова ситуаційна обізнаність
Українські волонтери використовують Telegram, X (раніше Twitter) та відеозаписи з дронів, щоб сповіщати військових про загрози або переміщення військ. Така децентралізована обізнаність забезпечує швидке тактичне реагування.
Об'єднання цивільної та військової інформації
Збройні Сили України включають дані OSINT до оперативного планування. Цивільні аналітики тісно співпрацюють з військовими частинами, перетворюючи онлайн-відкриття на практичні розвідувальні дані.
Опір дезінформації
OSINT діє як противага російській пропаганді. Твердження про українські «провокації» чи операції під чужим прапором швидко дискредитуються, коли незалежні дослідники геолокують відеодокази або порівнюють метадані.
Документація воєнних злочинів
Різанини в Бучі, Маріуполі та Ізюмі були швидко задокументовані волонтерами, які збирали візуальні докази для міжнародних правових розслідувань. Це створює форму розподіленого, випереджувального правосуддя.
Мораль та національна єдність
Українська громадськість стежить за війною через OSINT-канали, які пропонують детальну та своєчасну інформацію. Така прозорість зміцнює довіру та посилює громадянську участь у воєнних діях.
Руйнування секретності
Для Росії та інших авторитарних режимів OSINT створює унікальну проблему: він підриває здатність держави контролювати наратив. Традиційно автократичні влади покладаються на секретність, щоб приховати оперативні провали та виправдати репресії. Але в епоху OSINT історії, що прикривають, швидко руйнуються:
Відеозаписи російських ракетних пусків можна знайти за лічені хвилини до місця їх стрільби.
Хибні твердження про «провокації» НАТО спростовуються супутниковими знімками з часовими мітками.
Замасковані переміщення військ розпізнають за слідами шин транспортних засобів або відображеннями у вікнах.
Ця прозорість поширилася навіть у сам Кремль. Антикорупційна команда (ймовірно вбитого) російського дисидента Олексія Навального використовувала відкриті реєстри для відстеження розкішної нерухомості російських чиновників. Журналісти розкрили особи агентів ФСБ, вивчивши витік даних та публічні довідники.
Глобальний вплив: OSINT як інструмент демократизації
За межами України, глобалізація OSINT змінює стратегічний ландшафт трьома важливими способами:
Демократизація стратегічного аналізу
Військові оцінки більше не є виключною прерогативою генералів. Громадянське суспільство, академічні установи та навіть підлітки можуть проводити точний та достовірний аналіз розвідувальних даних. Це зрівнює умови гри між державами та недержавними суб'єктами.
Притягнення влади до відповідальності
OSINT викриває не лише дії ворога, а й рішення власного уряду. У демократичних країнах це додає рівень прозорості до прийняття рішень під час війни. В автократіях це діє як контроль над пропагандою.
Прискорення ескалації або стримування
Публічне поширення розвідувальних даних, яке колись було жорстко контрольованим, тепер може впливати на терміни дипломатичних переговорів. Супутникові знімки нарощування військ або злочинів можуть тиснути на уряди, щоб вони діяли швидко або принаймні пояснювали свою бездіяльність. Зворотне також вірне: зокрема, держави-ізгої можуть вагатися діяти, якщо бояться негайного публічного розкриття оперативних деталей.
Ризики та обмеження
OSINT не позбавлений своїх небезпек:
Інформаційне перевантаження може створювати плутанину, а не ясність, особливо коли поширюються неправдиві зачіпки або маніпульовані відео.
Компрометація операційних даних є ризиком, коли громадяни з добрими намірами публікують дані про місцезнаходження військ або логістику.
Дезінформація, маскована під OSINT, стає все більш поширеною. Російські оперативники використовують формати, подібні до OSINT, для поширення неправдивої інформації, що виглядає правдоподібно.
Етичні межі не завжди чіткі. Межа між суспільним інтересом та вуайєризмом може розмитися, особливо коли зображення загиблих або поранених поширюються без розбору.
Уряди почали адаптуватися. Деякі західні агентства тепер публікують вибрані супутникові знімки або розвідувальні брифінги, щоб сформувати громадське розуміння. Інші зберігають обережне мовчання, побоюючись забруднення потоків розвідувальних даних. Баланс між секретністю та прозорістю постійно змінюється.
Війна в епоху видимості
В Україні сила OSINT досягла критичного порогу. Вона вже не просто підтримує військові операції, а визначає їх. У війні, де сама правда є предметом суперечок, здатність бачити, перевіряти та поширювати інформацію стає зброєю. Це не повне скасування секретності, а її радикальне зменшення. Армії все ще зберігатимуть таємниці, але тепер вони повинні діяти з припущенням, що кожну дію можуть побачити, зафіксувати та проаналізувати цивільні особи.
Довгостроковим наслідком є новий вид війни — такий, у якому публічні знання та приватні операції переплітаються, де правда поширюється швидше, ніж цензори, і де демократичний контроль над війною є не просто конституційним принципом, а технологічною реальністю.
В Україні майбутнє війни настало не лише з дронів та алгоритмів, а й з мовчазною силою мільйонів пильних очей.




