Куп'янськ і Покровськ, Зимові битви 2025/26
- Matthew Parish
- 2 години тому
- Читати 6 хв

Як Куп'янськ, так і Покровськ залишаються ключовими на східному театрі військових дій. Їхнє захоплення (або успішна оборона) впливає не лише на імпульс та логістику, але й на моральний дух, медіа-повідомлення та подальші дипломатичні наслідки. Нападником у кожному випадку залишається Російська Федерація (Росія), яка прагне оперативної переваги; захисником залишається Україна, яка прагне утримувати та/або контратакувати.
Куп'янськ
Розташований у Харківській області на західному березі річки Оскіл, Куп'янськ є ключовим залізничним/автомобільним вузлом і є об'єктом боротьби з весною 2025 року, після попереднього звільнення Україною у 2022 році. Контроль над містом та сусідніми логістичними вузлами дозволить Росії загрожувати глибшому проникненню в Харківську область та перекривати потоки українських поставок та підкріплень.
Покровськ
Покровськ, що на заході Донецької області, розташований на перетині автомагістралей та шляхів постачання для української оборони в Донецьку. Його падіння відкриє більше простору для маневру Росії, загрожуватиме іншим центрам, таким як Часів Яр, та завдасть символічного та матеріального удару по промисловій базі України (наприклад, коксівному вугільному шахті в Покровську).
Таким чином, обидві битви мають високе стратегічне значення: Куп'янськ — для північного Харківського фронту та потенційних українських контрнаступів; Покровськ — для Донецького фронту та мети Росії послабити оборонну систему та економіку України.
Оцінка: Куп'янськ
Поточна ситуація (станом на 5 листопада 2025 року)
Згідно з останньою оцінкою Інституту вивчення війни (ІВВ) станом на 4 листопада 2025 року, російські війська продовжують наступальні операції на Куп'янському напрямку, але останнім часом не надходило жодних підтверджених просувань на нові важливі території. Українські джерела повідомляють, що 4 листопада 2025 року на Куп'янському напрямку відбулося п'ять ворожих штурмових дій поблизу населених пунктів Піщане, Борівська, Андріївка та Петропавлівка, які українські захисники відбили. Більше того, тисячам мирних жителів навколо Куп'янська було наказано евакуюватися в середині жовтня через погіршення безпекової ситуації.
Росія продовжує тиснути на Куп'янськ, чинячи постійний тиск, але станом на початок листопада ще не оголосила про оперативний прорив і не досягла його. Оборонні сили України залишаються незмінними, хоча й під напругою.
Ключові детермінанти
Логістика та рельєф місцевості: річка Оскіл залишається природною перешкодою; Росія створила та утримує плацдарми на захід від Оскілу, але підтримка постачання через річку за допомогою української артилерії та безпілотників залишається складною.
Чисельність та виснаження сил: російські підрозділи продовжують тиснути, але відсутність підтверджених територіальних здобутків свідчить про уповільнення їхнього виснаження. Україна, схоже, здатна до локальної оборони та відбиття атак у цільових секторах.
Українська контроборона: Україна продовжує утримувати ключові населені пункти на захід від річки Оскіл та відбила ворожі атаки 4 листопада (див. вище). Це свідчить про те, що Україна зберігає достатню глибину оборони та підкріплення, щоб наразі запобігти колапсу.
Мораль та населення: Накази про евакуацію вказують на зменшення присутності цивільного населення, що зменшує обмеження на вогні оборони України, але також сигналізує про підвищений ризик.
Ймовірні результати та часові рамки
Короткостроковий (наступні 1–3 місяці: листопад 2025 р. – січень 2026 р.)
З огляду на поточні дані, залишається ймовірним, що Росія продовжуватиме посилювати свої позиції на околицях Куп'янська та ключових вузлах (наприклад, залізниця Куп'янськ-Вузловий). Однак повні претензії Росії на місто до січня 2026 року зараз видаються менш певними, ніж пропонували попередні моделі. Зараз ми оцінюємо помірно-високу ймовірність (~60–70%) того, що Росія контролюватиме значну частину міської території Куп'янська до березня 2026 року, але ймовірність повного контролю до січня знизилася.
Середньостроковий (3–9 місяців: лютий–серпень 2026 р.)
Якщо припустити, що місто або його основні частини впадуть, Росія може спробувати використати Куп'янськ як плацдарм на захід. Але повний оперативний прорив у Харківську область залишається малоймовірним без поразки України або перенаправлення великих українських військ в інші місця. Бої навколо Куп'янська можуть стабілізуватися з важкими виснажливими боями до кінця 2026 року.
Довгостроковий (9–18 місяців: вересень 2026 р. – квітень 2027 р.)
Якщо Росія утримуватиме Куп'янськ, стратегічний виграш залежатиме від того, наскільки ефективно вона зможе використати цей вузловий вузол. Ймовірна позиція України полягатиме в укріпленні наступних рубежів та використанні безпілотників/далекого вогню, щоб зробити подальше просування Росії дуже дорогим. За нинішніх тенденцій ймовірним є тривалий глухий кут до 2026 року та на початку 2027 року.
Оцінка ймовірності
Повне захоплення міста Куп'янськ Росією до березня 2026 року: від помірного до високого (~65–75 %)
Використання Росією Куп'янська як бази для значного глибшого просування до кінця 2026 року: помірне (~40–50%)
Відновлення міграції в Україну протягом наступних 12 місяців: від низького до помірного (~20–30%)
Оцінка: Покровськ
Поточна ситуація (станом на 5 листопада 2025 року)
Нещодавні повідомлення підкреслюють, що битва за Покровськ загострилася. Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Росія розгорнула близько 170 000 військовослужбовців у Донецькій області, зосереджених на Покровському напрямку. Тим часом, 2 листопада українські сили розгорнули підрозділи спеціального призначення в Покровську для посилення оборони, яка перебувала під дуже сильним тиском. Російська влада стверджує, що їхні сили «проникли в кілька частин» міста та очищають українські підрозділи. Українські джерела повідомляють, що 4 листопада українські захисники відбили 52 штурмові дії противника на Покровському напрямку в кількох населених пунктах.
Ситуація вкрай напружена: Росія докладає зусиль для інфільтрації та проникнення, Україна поки що підкріплюється та тримається, а логістика та постачання перебувають у напрузі.
Ключові детермінанти
Стратегічний тиск: Росія явно робить великий акцент на Покровському напрямку, використовуючи великі формування та прагнучи отримати значний виграш на полі бою.
Виснаження та людські ресурси: З приблизно 170 000 російських військовослужбовців, розгорнутих у цьому секторі, Україна стикається з кількісною нестачею в деяких секторах (деякі повідомлення вказують на співвідношення щільності піхоти до 1:10). Таким чином, Україна перебуває під підвищеним ризиком бути пригніченою в деяких місцевих секторах.
Рельєф місцевості та укріплення: забудована територія Покровська, шахти та міське середовище дещо сприяють захисникам, але тактика проникнення Росії та концентровані атаки підвищують ризик краху.
Шляхи постачання та автомагістралі: Повідомляється, що Росія прагне перерізати українські шляхи постачання до Покровська та його околиць. Україна стверджує, що підкріплення прибуває, але ризик оточення залишається.
Ймовірні результати та часові рамки
Короткостроковий (наступні 1–3 місяці: листопад 2025 р. – січень 2026 р.)
З огляду на інтенсивність, про яку повідомляється зараз, існує значний ризик того, що російські війська можуть захопити значну частину Покровська (наприклад, південні райони або ключові транспортні вузли) до січня 2026 року. Ми оцінюємо помірно-високу ймовірність (~55–65%) часткового контролю Росії над містом до цієї дати. Однак повне захоплення залишається менш імовірним у ці терміни, враховуючи підкріплення та оборонні приготування України.
Середньостроковий (3–9 місяців: лютий–серпень 2026 р.)
Якщо Росія збереже темпи, повне захоплення Покровська Росією до середини 2026 року (скажімо, червень-серпень) виглядає дедалі ймовірнішим. Ми оцінюємо вищу ймовірність, ~70% — російського контролю над містом до цього моменту. Після захоплення українська оборонна лінія в західному Донецьку буде значно напружена і може вимагати зміни позиції.
Довгостроковий (9–18 місяців: вересень 2026 р. – квітень 2027 р.)
Якщо Росія утримуватиме Покровськ, вона може спробувати використати цю перемогу, щоб просунутися далі на захід або південний захід до Донецька, хоча успіх такого наступу залежатиме від здатності Росії підтримувати імпульс, логістики та стійкості України. Для України втрата Покровська може означати стратегічний зсув в обороні Донецького сектору та мати значні моральні, економічні та дипломатичні наслідки. Повне повернення Покровська Україною протягом 12-18 місяців виглядає дедалі менш імовірним, якщо не виникне значної зовнішньої підтримки або можливостей.
Оцінка ймовірності
Захоплення Росією міста Покровськ до серпня 2026 року: помірно-високий (~70%)
Консолідація Росії та подальший оперативний прорив у Донецьку до кінця 2026 року: помірний (~50%)
Успішна контратака українців для утримання Покровська до 2027 року: низька (~30–35%)
Порівняльна оцінка та ширші наслідки
Оборона Куп'янська залишається дещо сприятливішою для України, ніж Покровська, завдяки рельєфу місцевості (річка Оскіл) та повільнішому просуванню росіян; проте тиск росіян залишається реальним та стійким.
Ситуація навколо Покровська для України погіршилася порівняно з попередніми прогнозами: концентрація російських військ, інтенсивність наступу та повідомлення про проникнення означають, що терміни його захоплення дещо скоротилися.
Падіння Покровська матиме глибший стратегічний вплив на оборону Донецька України та може створити матеріальну/логістичну кризу швидше, ніж падіння Куп'янська вплине на харківський напрямок.
Навіть якщо одне або обидва міста впадуть, це не гарантує рішучого оперативного прориву з боку Росії; радше ймовірна картина залишається виснажливою. Здатність України утримувати сусідні лінії, використовувати вогонь на великій відстані, безпілотники та укріплення означає, що бої можуть стати повільнішими та більш запеклими.
Дипломатично та морально успіх Росії під Покровськом дасть сильніший козирь у переговорах, ніж під Куп'янськом. Для України утримання або захоплення, або відтермінування їхнього захоплення має стратегічне та символічне значення.
Ключові невизначеності
Нещодавні події виявили кілька суттєвих невизначеностей, які можуть змінити ситуацію:
Обсяг та якість західної військової підтримки, яку Україна отримає найближчими місяцями (наприклад, важча артилерія, протиповітряна оборона, поповнення піхотного особового складу), залишаються критично важливими.
Резервні ресурси Росії, логістика та здатність утримувати 170 000 військовослужбовців на Покровському напрямку або велику кількість військ на Куп'янському напрямку можуть бути обмежені через виснаження особового складу та лінії постачання.
Зимова погода та сезонні особливості рельєфу (бруд, сніг – рекордні холоди прогнозуються на зимовий сезон 2025/26) можуть уповільнити операції, особливо переправи через річки поблизу Куп'янськ або рух населених пунктів поблизу Покровська.
Можливість початку Україною локальних контрнаступів (або диверсійних операцій в інших місцях), що могло б послабити тиск на одному з цих напрямків.
Моральний дух, виснаження людських ресурсів та евакуація цивільного населення (особливо навколо Куп'янська) можуть погіршити обороноздатність України; так само втрати з боку Росії можуть накласти обмеження.
Ширші стратегічні зрушення — наприклад, якщо Росія перенаправить сили на інший фронт або якщо Україна отримає новий великий пакет озброєнь — можуть перезавантажити динаміку.
Висновки
З огляду на останні дані за листопад 2025 року, наша найкраща оцінка така:
На Куп'янському напрямку: Росія, ймовірно, продовжить поступове захоплення, але ще не досягла значного прориву. Зараз ми оцінюємо ймовірність повного захоплення міста до березня 2026 року приблизно в 65–75%, при цьому глибше просування в Харківську область залишається невизначеним.
На Покровському напрямку: Росія має імпульс, велику концентрацію військ і наполегливо тисне. Зараз ми оцінюємо ~70% ймовірність того, що Росія захопить місто до серпня 2026 року, і ~50% ймовірність того, що вона використає це як основу для ширшого оперативного просування в Донецьку до кінця 2026 року.
Жоден з цих результатів не є негайним і не гарантованим; виснажлива війна, оборона України, зовнішня підтримка та логістика – все це відіграватиме вирішальну роль. Битви залишаються стратегічно важливими не лише з військової точки зору, а й з гуманітарної, моральної та дипломатичної точки зору.

