Коли Свобода стає синонімом для Великого Брата

Бувають моменти, коли сили влади вислизають з тіні своєї влади під яскраве світло громадської уваги. Вчорашній нечітко виправданий рейд ФБР на будинок колишнього радника США з національної безпеки Джона Болтона в Меріленді є саме таким моментом — суворим нагадуванням про те, що неконтрольована влада не поважає меж особистого життя, не кажучи вже про демократичні норми.

«Львівський вісник» було засновано, щоб пробиватися крізь пропаганду та самовдоволення. Ми не є прихильниками американських інтриг, але ми є вірними охоронцями свободи, де б не палали її вугілля. Тож, коли ФБР, агентство, покликане захищати конституційні гарантії, вдається до таємних обшуків — без жодних наведених підстав — це має викликати тривогу — у Києві, Львові, Вашингтоні та за його межами.

Колись правоохоронні органи були зобов'язані дотримуватися одного стандарту: прозорість, принаймні в процесі, якщо не в результаті. Навіть анонімність вимагала певної міри публічної підзвітності — «національна безпека» використовувалася лише вагомо та на словах. Однак тепер ми стикаємося зі світом, де шепіт «засекречених підстав» є зручним щитом від пильної уваги. І саме в цьому полягає проблема.

Хто може забути, як авторитарні режими приховують свої зловживання таємницею? Відлуння непрозорих розслідувань, прихованих виправдань та незаперечних наказів звучать надто знайомо для українців. Ми надто добре знаємо ціну мовчання та капітуляції. Тому ми не можемо стояти склавши руки, поки інституції за океаном дрейфують у тому ж напрямку.

Що шукали агенти в будинку Болтона? Секретні документи? Конфіденційні службові записки? Без прозорості чи навіть достовірного пояснення громадськість залишається лише для здогадок, і підозри щодо політичного зловживання зростають. Тільки демократія, що діє при денному світлі, може зберегти такі підозри правдивими або припинити їх.

В іншому випадку залишається підозра, що ФБР діяло за бажанням президента США Дональда Трампа, який має образу на свого радника з національної безпеки, який обіймав його перший термін, за публікацію книги, зміст якої раніше був затверджений судом і яка дала відверте та приголомшливе уявлення про діяльність першого Білого дому Трампа. Президент Трамп публічно погрожував помстою пану Болтону, і саме такими, схоже, є дії ФБР.

ФБР зобов'язане діяти незалежно, а не підкорятися примхам президента США.

Не будемо м’яко ставити слова під сумнів. Дії ФБР, яким би не було їхнє походження чи намір, підривають сам принцип, який вони нібито дотримуються: підзвітність. Демократичне суспільство не може захищати свої таємниці, приховуючи свої методи.

Перефразуючи дух місії «Львівського вісника»: ми повинні викрити ці дії на денному світлі. Надати розумне обґрунтування. Дозволити публічному обговоренню вирішити, чи було це виправдано, чи надмірно. До того часу наше занепокоєння — це не параноя, а розсудлива пильність.

Бо якщо влада залишається безконтрольною, мовчання стає співучастю. А свобода, колись заглушена, вмирає в тихих кімнатах за замкненими дверима.