Зміцнення внутрішнього фронту: цивільна готовність та стійкість суспільства в епоху гібридної війни

Оскільки Європа стикається з посиленням ландшафту гібридних загроз — від російських диверсійних мереж та кібератак до інформаційної війни та економічного тиску — характер національної безпеки зазнає глибоких змін. Лінія фронту більше не обмежується військовою сферою, а пролягає через залізничні термінали, оптоволоконні кабелі, виборчі системи та навіть уми пересічних громадян. У цьому середовищі цивільна готовність та стійкість суспільства стали стратегічними імперативами для виживання та цілісності демократичних держав.

Гібридна війна за своєю суттю є війною невизначеності. Вона процвітає в сірій зоні — нижче порогу відкритого збройного конфлікту — використовуючи тактику, що експлуатує відкритість, складність та плюралізм демократичних суспільств. Тому реагування також має бути багатовимірним: коренитися не лише в діях уряду, а й в залученому, поінформованому та згуртованому громадянському суспільстві.

Стовпи стійкості: визначення громадянського фронту

У цьому контексті стійкість стосується здатності суспільства передбачати, протистояти, адаптуватися та відновлюватися після збоїв, будь то фізичних (саботаж інфраструктури), цифрових (кібератаки), психологічних (дезінформація) чи політичних (спроби дестабілізації).

Ключові області, що потребують зміцнення, включають:

a. Цілісність інформації та ЗМІ

• Дезінформація процвітає там, де низька довіра до ЗМІ та інституцій.

  
  

• Розвиток критичної медіаграмотності серед громадян, особливо учнів шкільного віку, є життєво важливим.

  
  

• Незалежні організації з перевірки фактів, прозорість алгоритмів та проактивна урядова комунікація допомагають боротися з неправдивими наративами.

b. Кібербезпека цивільної інфраструктури

• Такі життєво важливі послуги, як енергетика, водопостачання, транспорт та охорона здоров'я, залежать від цифрових технологій.

  
  

• Протоколи кібербезпеки повинні поширюватися не лише на уряди, а й охоплювати приватний сектор та муніципальних постачальників.

  
  

• Регулярні «кібернавчання» та державно-приватне партнерство мають вирішальне значення для захисту критично важливої інфраструктури.

c. Громадянська довіра та інституційна впевненість

• Демократичні суспільства повинні будувати соціальну згуртованість та громадську довіру; стійка громадськість – це та, яка чинить опір розколу.

  
  

• Прозоре управління, підзвітність у сфері державних закупівель та деполяризований політичний дискурс підвищують імунітет до зловмисного іноземного впливу.

d. Планування готовності до надзвичайних ситуацій та забезпечення безперервності

• Гібридні загрози можуть спричиняти каскадні збої — наприклад, кібератака, яка виводить з ладу банківські системи під час виборів, може призвести до того, що люди не зможуть проголосувати, оскільки вони позбавлені доступу до коштів, необхідних для доступу до транспорту, щоб дістатися до виборчих дільниць.

  
  

• Національні та місцеві органи влади повинні підтримувати стійкі системи забезпечення безперервності управління, включаючи безпечні цифрові платформи та засоби зв'язку у разі надзвичайних ситуацій.

Скандинавська та балтійська моделі: уроки соціальної готовності

Кілька європейських держав стали взірцями цивільної готовності:

а. Фінляндія та Швеція

• Обидві країни мають комплексні національні стратегії готовності, розроблені під час холодної війни та оновлені для гібридної ери.

  
  

• Концепція «тотальної оборони» Фінляндії поєднує військову, економічну, цивільну та психологічну оборону.

  
  

• Громадяни отримують посібники з підготовки, зокрема інструкції щодо подолання відключень електроенергії, інформаційних збоїв та дезінформаційних кампаній.

b. Естонія та Цифровий фронт

• Естонія, піонер у сфері цифрового урядування, зробила значні інвестиції в кіберзахист та суспільну освіту.

  
  

• Електронна система реєстрації резидентів, система цифрової ідентифікації та сервіси, захищені блокчейном (блокчейн – це спосіб захисту даних шляхом їх децентралізації в багатьох системах, що введення даних неможливо ефективно скасувати), слугували буфером проти повторних російських кібератаок.

  
  

• В естонських школах з раннього віку викладають так звану «цифрову гігієну» (заохочення звичок, що забезпечують цифрову безпеку) та критичне мислення.

с. Латвія та Литва

• Ці держави створили структури цивільно-військової співпраці, включаючи добровольчі ліги оборони та «вихідні громадянської оборони».

  
  

• «Тижні медіаграмотності» та програми, що враховують особливості мови, протидіють іноземній пропаганді серед меншин.

Розбудова загальноєвропейської готовності: рамкові програми ЄС та НАТО

Як Європейський Союз, так і НАТО починають розглядати стійкість як наріжний камінь безпеки:

• Стратегічний компас ЄС чітко закликає до зміцнення стійкості суспільства та можливостей боротьби з гібридними змінами.

  
  

• Базові вимоги НАТО до національної стійкості (оновлені у 2023 році) закликають членів захищати цивільні комунікації, енергетичні мережі, ланцюги постачання та демократичні інституції.

  
  

• Центр гібридного об'єднання ЄС у Брюсселі координує аналіз гібридних загроз у державах-членах та підтримує механізми реагування.

  
  

• Транскордонні «навчання стійкості» та симуляції кіберкриз стають регулярними.

Однак впровадження залишається нерівномірним. Наприклад, деякі південноєвропейські держави стикаються з різним сприйняттям загроз і мають менш розвинені системи цивільної готовності.

Майбутні кроки: до розширеного громадянського суспільства

Гібридна стійкість не може бути досягнута лише урядами. Вона вимагає підходу, що охоплює все суспільство:

• Реформа освіти для прищеплення громадянської грамотності, критичного мислення та усвідомлення готовності.

  
  

• Національні агентства з питань стійкості координуватимуть політику цивільної оборони, кібербезпеки та комунікацій.

  
  

• Платформи залучення громадян, що дозволяють місцевим громадам повідомляти про підозрілу активність та брати участь у плануванні стійкості.

  
  

• Законодавчі рамки, що захищають громадянські свободи, одночасно протидіючи впливу ворожих держав, шпигунству та дезінформації.

  
  

• Залучення діаспори, особливо з України та Росії, для сприяння виявленню підривної діяльності та забезпечення чесного голосу в місцевих дебатах.

Психологічна стійкість: моральний дух як стратегічний ресурс

Гібридна війна спрямована на руйнування не лише інфраструктури, а й волі до опору. Забезпечення віри громадян у їхню систему, їхню ідентичність та їхню здатність вистояти є надзвичайно важливим.

Культурна стійкість, від літератури та музики до історичної пам'яті та оповіді, може служити протиотрутою від відчаю. Національні наративи, які об'єднують, а не розділяють, матимуть вирішальне значення для протистояння майбутнім бурям.

Висновок: Цивільний щит

У наступному десятилітті свобода Європи залежатиме не лише від військової могутності, а й від готовності її народу. У стійкі суспільства не тільки важче проникнути, їх ще важче зламати. Цивільна готовність — це вже не розкіш мирного часу, а необхідність мирного часу. Це нова лінія фронту, і кожен громадянин є учасником боротьби за суверенітет і правду.