Чи має НАТО відповісти на ядерні сигнали Росії нарощуванням власної ядерної зброї?

Оновлена ядерна риторика Росії та передове розміщення елементів, пов'язаних з її нестратегічним арсеналом, зокрема через Білорусь, мають на меті залякати, фрагментувати процес прийняття рішень союзниками та створити відчуття, що тільки Москва контролює ескалаційні сходи. З 2024 року Росія репетирувала нестратегічне використання ядерної зброї та рекламувала базування ядерних систем та пов'язаної з ними інфраструктури в Білорусі; офіційні особи в Мінську та Москві тепер представляють спільні навчання як такі, що включають планування використання ядерної зброї. Чи зберігаються боєголовки постійно в Білорусі, залишається непрозорим, але політичний сигнал чіткий.

Водночас, оборонна архітектура НАТО поглибилася. Об'єкт Aegis Ashore в Редзіково (Польща) перейшов з-під оперативного контролю США до структур НАТО та оголошений готовим до виконання завдань — частиною мережі протиракетної оборони, яка явно не є ядерною та не загрожує стратегічним силам стримування Росії. Окремо, Сполучені Штати модернізують гравітаційні бомби, призначені Альянсу, до стандарту B61-12 та інтегрують літаки подвійної здатності, такі як F-35.

На цьому тлі деякі польські лідери відкрито розглядали можливість участі в спільному ядерному співробітництві НАТО або навіть розміщенні американської ядерної зброї; Парижу та Лондону було запропоновано пояснити, як їхні незалежні сили забезпечують стримування Європи. Ці дискусії відображають загострене сприйняття загрози на східному фланзі, а не усталений союзницький консенсус щодо переміщення ядерних баз на схід.

Стратегічне питання

Чи посилить «ядерна гонка озброєнь» НАТО та розгортання додаткових систем доставки ядерної зброї на східному кордоні стримування, чи зробить Європу менш безпечною?

1. Довіра до стримування

   
   

   Стримування ґрунтується на можливостях, комунікації та згуртованості. НАТО вже має переважний стратегічний ядерний потенціал завдяки силам США, Великої Британії та Франції. Проблеми довіри сьогодні стосуються не фізики, а політики: чи вважаються союзники єдиними, своєчасними та передбачуваними у відповіді на обмежені розслідування? Перебазування ядерної зброї на схід додасть видимих символів, але ціною нової вразливості та політичних тертя всередині Альянсу. Існуюче спільне використання ядерної зброї в поєднанні зі швидкою інтеграцією F-35 та демонстративною готовністю може донести той самий сигнал стримування з меншими ризиками.

   
   

2. Ескалація та вразливість

   
   

   Переміщення ядерних активів ближче до Росії скорочує час прийняття рішень та наражає місця зберігання та доставки на ризик звичайних та гібридних загроз. Близькість Калінінграда вже стискає цикли попередження та реагування; повторення цього стиснення на території НАТО збільшить ризики аварій та помилок, не змінюючи центрального балансу терору. Більш стабілізуючим кроком є посилення живучості та розосередження існуючих літаків подвійної здатності та посилення командування та управління, а не додавання нових ядерних цілей на кордоні. (Ця логіка широко відображається в оцінках союзників та експертів російських нестратегічних навчань та позицій.)

   
   

3. Політика Альянсу та важелі контролю над озброєннями

   
   

   Помітне нарощування ядерної зброї на сході, ймовірно, розколе союзників і дасть Москві перемогу пропаганді, що «НАТО — це ескалатор». Натомість стабільна позиція, яка посилює звичайну протиповітряну та протиракетну оборону, прискорює виробництво боєприпасів і уточнює наслідки транскордонних інцидентів, зберігає єдність і залишає двері відкритими для майбутніх переговорів щодо зменшення ризиків з позиції сили. Нещодавня передача польської стратегічної ядерної бази Редзіково до структур НАТО є взірцем: оборонною, законною та зобов'язуючою до альянсу.

Що робити замість перегонів ядерних озброєнь

Суттєва неядерна ескалація — у поєднанні з твердими, але не провокаційними ядерними сигналами — найкраще служить стримуванні:

• Зміцнити ядерну довіру без нового базування. Завершити інтеграцію B61-12 на європейських базах; сертифікувати більше ескадрилей союзних F-35 як такі, що мають подвійний потенціал; більш прозоро використовувати механізм консультацій та прийняття рішень у ядерній сфері як для громадськості, так і для супротивників. Це підкреслює готовність без переміщення боєголовок на схід.

  
  

• Посилити східний фланг за допомогою протиракетної оборони та протидії безпілотним літальних апаратам (БПЛА). Розвинути активацію Редзіково додатковими датчиками, сигнальними та перехоплюючими можливостями проти крилатих ракет і безпілотників, інтегрованими з оповіщенням цивільної оборони. Це притуплює ті самі інструменти, які Росія використовує для примусового поширення ядерної зброї, залишаючись при цьому без'ядерною.

  
  

• Зміцнити сили швидкого реагування та їх запаси. Розпочати передове розміщення далекобійних конвенційних вогнів, протиповітряної оборони та попередньо розміщеного обладнання в Польщі та країнах Балтії; розширити склади союзних ракет-перехоплювачів та високоточних боєприпасів, щоб на будь-яку обмежену атаку можна було відповісти негайно — без застосування ядерних стратегій. (Російські навчання, що поєднують конвенційний маневр з нестратегічною ядерною сигналізацією, саме спрямовані на використання уявних недоліків НАТО в цьому напрямку.)

  
  

• Уточнити шляхи розширеного стримування для Польщі та країн Північної Європи. Якщо Варшава прагне посилення ядерних гарантій, пріоритетом має бути швидка інтеграція польських F-35 у ядерну місію та формалізувати консультативні зв'язки з Великою Британією та Францією, за винятком розміщення боєголовок у Польщі. Це дає політичну впевненість без ескалації перспектив нових ядерних сховищ на кордоні.

  
  

• Підтримувати грамотність у сфері контролю над озброєннями та сигналізацію. Публічно вказувати на дії Росії, пов'язані з ядерною програмою (наприклад, розгортання та навчання в Білорусі), одночасно зазначаючи порогові значення та відповіді союзників; залишати канали для врегулювання конфліктів та майбутніх пропозицій щодо зниження ризиків відкритими, навіть якщо Москва продовжує суттєво порушувати численні міжнародно-правові режими.

Протистояння Росії

Російські ядерні виступи спрямовані на те, щоб змусити Європу сумніватися в собі. Розумна відповідь — це не гонка за розміщення більшої кількості ядерних систем на східному кордоні НАТО, а рішучий пакет заходів, який зміцнює фланг, прискорює конвенційне реагування, завершує вже розпочату ядерну модернізацію та поглиблює політичну впевненість союзників на передовій, особливо Польщі, без створення нових ядерних зобов'язань. Такий підхід позбавляє Москву важелів примусу, підтримує єдність союзників і робить стратегічні ядерні сходи якомога вищими — і якомога менш невикористаними.