Польовий огляд у Покровську, 31 жовтня 2025 року

Покровськ розташований на вузлі автомобільних доріг, що з'єднує західний Донецький сектор з Краматорськом та тиловими складами по всій Дніпропетровській області. З кінця 2024 року російські війська наступали з кількох напрямків — спочатку через Очеретине та підходи Курахове-Мирноград, потім розширюючи виступи на схід та південь від міста. Протягом 2025 року вони поєднували методичні артилерійські та авіаційні удари з проникненням невеликих штурмових груп, прагнучи перерізати коридор H-32 від Покровська на північ до Костянтинівки та перехопити ширший виступ навколо Покровська. Останніми днями кілька авторитетних ЗМІ повідомляють про російські елементи, які діють на околиці міста та проникають всередині нього, поки зовні нього формується кліщі. Позиція України є оспорюваною, але не втраченою; обидві сторони зазнали важких втрат, і ситуація нестабільна квартал за кварталом.

Українська артилерія, безпілотники та невеликі мобільні загони завдали значних витрат, і Київ цього року періодично заявляв про повернення територій та значні втрати з боку Росії, хоча ці здобутки ще не стабілізували міцної лінії. Схема знайома: Росія наступає з масованими керованими бомбами та бронетехнікою під прикриттям радіоелектронної боротьби; Україна виснажується групами FPV, артилерійськими засідками та контррейдами. Тактичний баланс у Покровську та навколо нього все ще залежить від постачання боєприпасів, щільності протиповітряної оборони проти бомбоносних літаків та швидкості, з якою може бути сформована та ротована свіжа українська піхота.

З огляду на цей контекст, найкращою оборонною стратегією є багаторівнева схема «місто-приміська», яка жертвує відстанню заради часу, водночас завдаючи кумулятивних втрат. Мета полягає не лише в тому, щоб утримувати позиції, а й у тому, щоб забезпечити постачання міста та зберегти можливості маневру на заході та північному заході.

1. Зовнішній пояс руйнування

   
   

   Встановити гнучкий екран на відстані 5–10 км від населеного пункту, де це дозволяє місцевість. Завдання: безперервне дистанційне мінування під'їзних доріг та узбіч; нічне полювання за артилерійськими спостерігачами з першого погляду; миттєві засідки на логістичні машини, а не на бронетранспортери; швидке запобігання прориву шляхом попереднього підриву водопропускних труб, залізничних відгалужень та другорядних мостів. Надавати пріоритет дистанційно розсіюваним мінам типу RAAM/ADAM або вітчизняним еквівалентам для повторного засіву прогалин після механічного прориву російськими військами. Використовувати дуже невеликі протитанкові групи з чотирьох-шести осіб з тепловізійними прицілами, щоб витіснити російські колони з доріг у підготовлені зони ураження. Мета смуги полягає в уповільненні, каналізації та виснаженні, а не в перетворенні на статичну лінію.

   
   

2. Пом'якшення впливу протиплануючих бомб

   
   

   Покровськ не витримає щоденного бомбардування ФАБ/УМПК без адаптації. Вирішальними є три заходи: розпорошення критично важливих запасів на мікросклади; використання приманок та тепловізійних обманних пристроїв на кожному видимому сервісному майданчику, підстанції та залізничному вузлі; а також точкове забезпечення черги протиповітряної оборони. Там, де неможливо виділити ракети Patriot або SAMP/T, інтегрувати середні системи та гармати з доктриною, яка враховує час випромінювання до вікна скидання бомб та використовує пасивний прийом від спостерігачів з безпілотників. Камуфляж та швидко зведене верхнє укриття — залізничні шпали, транспортні контейнери та шаруваті шини, заповнені землею — зменшують руйнування конструкцій від майже промахів по штабах та складах боєприпасів.

   
   

3. Міська опорна решітка

   
   

   Усередині міста побудувати шахівницю з взаємодопоміжних опорних пунктів кожні 400–600 метрів, закріплених на залізобетонних будівлях, вугільному шахтному комплексі, школах з підвалами та залізничних насипах. Кожному вузлу потрібно: дві кулеметні позиції, один автоматичний гранатомет на тринозі, дві протитанкові групи, осередок з чотирьох дронів для керування віддаленим льотним складом та резервна вогнева група з комплектом для прориву. З'єднати вузли за допомогою проходів через стіни та позначених димових шляхів. Попередньо облаштувати сходові клітки скиданням зарядів; не закрити дахи для російських снайперів дронями. Усі кути, що прикривають головні проспекти, повинні мати попередньо прицільні артилерійські вогні та готовність до дії віддаленого льотного складу, щоб будь-який російський наступ зустрічався вчасним поєднанням прямого вогню, атакуючих зверху дронів та заздалегідь спланованих загороджувальних вогнів. Така решітка перетворює кожне просування на виснаження на близькій відстані, де досягають успіху невеликі українські групи.

   
   

4. Захист від проникнення всередині периметра

   
   

   Російська практика навколо Покровська включала введення невеликих штурмових груп для захоплення перехресть та сіяння паніки. Протидіяти цьому можна за допомогою загальноміської сітки контрольно-пропускних пунктів кожні 800–1200 метрів, укомплектованих підрозділами територіальної оборони та поліцейських тактичних підрозділів, кожен з яких укомплектований двома квадрокоптерами для сканування дахів та спостереження за провулками. Вводити комендантську годину по кварталах, а не по всьому місту, щоб дружній рух продовжувався вздовж захищених коридорів. Підтримувати постійний склад швидкого реагування з двох рот з бронетехнікою та мобільністю, щоб стримувати будь-яке раптове проникнення та виграти час для перезавантаження решітки.

   
   

5. Вогні та контрбатарейний вогонь

   
   

   Оборона Покровська зазнає невдачі без агресивної контрбатарейної боротьби. Виділіть щонайменше одну батарею, еквівалентну виключно полюванню на російську артилерію та коректувальники авіаційних бомб. Об'єднайте кожен вогневий підрозділ з двома штатними розвідувальними безпілотниками та одним елементом радіоелектронної боротьби для наведення на російські лінії управління БПЛА. Використовуйте цикли "стріляй-бігай" менше 180 секунд, з гарматами-пастками, що передають хибні сигнатури дульних вибухів. Коли дозволяють запаси, направляйте високоточні снаряди проти російських логістичних вузлів на відстані 10–20 км, особливо польових пунктів боєприпасів та пунктів заправки, які забезпечують стабільний темп атаки.

   
   

6. Електронна боротьба та щільність дронів

   
   

   Збільшити щільність FPV та розвідувальних БПЛА до мінімум однієї команди БПЛА на взвод у міській смузі та одного на опорний пункт у місті. Розмістити спеціалізовані FPV-групи «мисливці-вбивці» для очищення територій від російських машин розмінування та штурмових груп до їх масового використання. РЕБ повинна надавати пріоритет блокуванню коридорів — глушникам на ймовірних напрямках підходу — а не повному охопленню, яке також погіршує роботу власних БПЛА. Де це можливо, розміщувати спостережні БПЛА над командними вузлами для отримання постійного зображення без залежності від GPS.

   
   

7. Медична та ротаційна дисципліна

   
   

   Міські бої зазнають невдачі, коли взводи виснажені. Забезпечте 72–96-годинні передові ротації, транспортування поранених гусеничною санітарною машиною там, де дороги розбиті кратерами, та передові хірургічні можливості у двох укріплених місцях на схід та захід від залізничної колії. Зберігайте резерви ротного рівня цілими; не витрачайте їх на лінію по частинах. Ці звички зберігають бойову міць довше, ніж імпровізований героїзм.

   
   

8. Цивільні заходи та безперервність логістики

   
   

   Забезпечте активну, але непомітну евакуацію цивільного населення, щоб уникнути сигналізації про відступ. Захистіть водопостачання, електропостачання та зв'язок за допомогою обхідних кілець та мобільних генераторів; розподіліть запаси продовольства та медикаментів по школах та церквах за допомогою заздалегідь узгоджених розподільчих комірок. Захищене місто, яке годує свій гарнізон та піклується про поранених, зберігає єдність.

   
   

9. Ширший маневр

   
   

   Якщо тиск у будь-якому секторі стане нестійким, заплануйте поетапне мікровідведення сил блокуванням до другорядних ліній на західних промислових зонах та вздовж залізничних насипів, прикриваючись дистанційним мінуванням та нічним переслідуванням за допомогою FPV. Мета полягає в тому, щоб обміняти простір на пізній, а не на ранній стадії, та запобігти оточенню міста, одночасно виснажуючи ворога.

Найбільше рівняння змінило б посилення прикриття ППО, щоб відсунути авіаносці з плануючими бомбами далі назад, а також безперервні поставки артилерійських боєприпасів та безпілотників з оглядом від першої особи. Паралельно, блокування Україною російських складів та мостів, що забезпечують постачання повітряних сил на Покровському напрямку, змусило б Москву платити більше за кожен день штурму. Без цього, вищезгадана модель ґратчастої засідки залишається найреалістичнішим способом перешкодити ворогу повністю захопити його та зберегти шляхи відкритими для підкріплення або, за наказом, організованої евакуації.