Позика Європейського Союзу Україні у розмірі 90 мільярдів євро: фінансові пріоритети

Середа, 22 квітня 2026 року

Тихе відновлення роботи нафтопроводу «Дружба» сьогодні та подальша згода Угорщини на виділення Україні кредиту Європейського Союзу в розмірі 90 мільярдів євро знаменують собою не просто дипломатичний компроміс, а й глибокий момент економічних змін. Кредит, який має бути підтверджений завтра, являє собою як військовий фонд, так і фонд реконструкції — суму, здатну змінити траєкторію розвитку економіки України як у воєнний час, так і в повоєнний період.

Масштаб фінансування повністю змінює питання. Йдеться вже не про закриття фіскальних прогалин, а про стратегічний розподіл по всій архітектурі української держави. Маючи такі ресурси, Україна має як можливість, так і ризик: можливість прискорити перехід до стійкої, інтегрованої в Європу економіки, а також ризик того, що неправильний розподіл або неефективність можуть розсіяти фінансовий рятівний круг, який трапляється раз на покоління.

Перш за все, макроекономічна стабілізація залишається основою, на якій мають спиратися всі інші пріоритети. Дефіцит бюджету України часів війни, зумовлений величезними витратами на оборону та скороченням податкових надходжень, підтримувався завдяки поєднанню зовнішньої допомоги та контрольованої монетарної експансії. Кредитна лінія у розмірі 90 мільярдів євро дозволяє Україні рішуче відмовитися від інфляційного фінансування. Покриваючи значну частину бюджетних потреб протягом кількох років, така позика може закріпити валютну стабільність, придушити інфляційний тиск та зміцнити довіру до гривні. Фактично, вона пропонує можливість макроекономічної нормалізації в умовах війни — рідкісне та стратегічно цінне досягнення.

Однак було б серйозною помилкою спрямовувати все це фінансування на поточні витрати. Масштаби суми вимагають двостороннього підходу: стабілізація з одного боку, структурна трансформація з іншого. Україна повинна розглядати цей механізм як каталізатор для відбудови — не просто відновлення зруйнованого, а побудови більш сучасної та стійкої економічної системи.

Енергетична інфраструктура знаходиться в центрі цієї трансформації. Відновлення роботи нафтопроводу «Дружба» підкреслює постійну заплутаність України в регіональних енергетичних мережах, сформованих географією радянських часів. Але 90 мільярдів євро забезпечують засоби для початку розплутування цієї спадщини. Масштабні інвестиції в модернізацію мережі, децентралізовану генерацію та потужності відновлюваної енергетики можуть зменшити вразливість до російських ударів та зменшити довгострокову залежність від зовнішніх поставок енергії. Розподілені енергетичні системи — сонячна, вітрова та дрібномасштабна газова генерація — підвищать стійкість на муніципальному рівні, гарантуючи, що жоден окремий удар не зможе паралізувати цілі регіони.

Тісно пов'язана з енергетикою ширша реконструкція критично важливої інфраструктури. Дороги, залізниці, порти та логістичні вузли були зруйновані війною, проте вони є важливими як для військової мобільності, так і для економічного відновлення. Маючи достатній капітал, Україна може відновити ці системи не просто до їх довоєнного стану, а й до європейських стандартів, повніше інтегруючись у трансконтинентальні ланцюги поставок. Це особливо важливо для експорту сільськогосподарської продукції, який залишається наріжним каменем економіки України. Ефективна логістика знижує витрати, підвищує конкурентоспроможність та генерує надходження в іноземній валюті, що зміцнює фіскальну стійкість.

Третій пріоритет полягає в розширенні оборонно-промислової бази України. За таких масштабів фінансування країна може вийти за рамки поступових удосконалень і перейти до справжньої промислової політики. Інвестиції у вітчизняне виробництво безпілотників, боєприпасів, броньованих систем та засобів радіоелектронної боротьби не лише підтримуватимуть військові зусилля, але й позиціонуватимуть Україну як довгострокового постачальника безпеки в Європі. Розвиток складного оборонного сектору створює побічні переваги в машинобудуванні, розробці програмного забезпечення та передовому виробництві — секторах, які визначатимуть економічну конкурентоспроможність у найближчі десятиліття.

Однак успіх таких промислових інвестицій залежить від людського капіталу. Робоча сила України зазнала глибоких потрясінь через переміщення, мобілізацію та еміграцію. Тому частина цього фінансування має бути спрямована на освіту, професійну підготовку та реінтеграцію ветеранів у цивільну зайнятість. Без кваліфікованої та стабільної робочої сили навіть найамбітніші промислові стратегії зазнають невдачі. Інвестиції в університети, технічні інститути та програми навчання – це не просто соціальна політика; це економічна стратегія найвищого порядку.

Не можна нехтувати соціальним виміром фіскальної політики. Фонд у розмірі 90 мільярдів євро забезпечує засоби для підтримки пенсій, заробітної плати в державному секторі та основних послуг протягом тривалого періоду. Це має вирішальне значення для підтримки соціальної згуртованості. Війна створює надзвичайний тягар для населення, а надійність державної підтримки є основою як морального духу, так і легітимності. Однак і тут потрібна дисципліна. Соціальні витрати мають бути ефективними, цілеспрямованими та прозорими, уникаючи створення нестійких довгострокових зобов'язань, які можуть обтяжувати державу після зменшення зовнішнього фінансування.

З такими масштабами ресурсів управління стає вирішальною змінною. Ризик неефективності, корупції чи простого адміністративного перевантаження зростає експоненціально зі збільшенням фінансування. Тому Україна повинна надати пріоритет інституційному потенціалу поряд з фінансовим розподілом. Зміцнення систем закупівель, вдосконалення механізмів аудиту та розширення цифровізації державного управління — спираючись на такі платформи, як «Дія». Прозорість — це не просто моральний імператив; це стратегічна необхідність для підтримки довіри міжнародних партнерів, чия політична підтримка забезпечує таке фінансування.

Також діє делікатний геополітичний розрахунок. Зв'язок між нафтопровід «Дружба» та схваленням Угорщиною кредиту ілюструє умовний характер європейської солідарності. Україна повинна використовувати ці кошти таким чином, щоб продемонструвати надійність, ефективність та відповідність європейським нормам. Кожен успішно завершений проект, кожен прозорий тендер, кожен вимірюваний результат служить зміцненню політичної коаліції, яка забезпечує доступ України до зовнішнього фінансування.

Зрештою, 90 мільярдів євро пропонують Україні можливість пришвидшити свою конвергенцію з Європейським Союзом. Гармонізація нормативно-правових актів ЄС, інвестиції в адміністративну спроможність та впровадження європейських стандартів в інфраструктурі та промисловості більше не є далекими прагненнями. Їх можна реалізувати масштабно та швидко. Отже, позика є не лише фінансовим інструментом, а й механізмом інтеграції, що наближає Україну до повноцінного членства в європейському економічному та політичному порядку.

Відновлення роботи трубопроводу радянських часів відкрило не просто потік нафти, а й потік капіталу в трансформаційних масштабах. Завдання для України полягає в тому, щоб перетворити цей капітал на стійкість, модернізацію та суверенітет.

На війні ресурси завжди обмежені. Але в рідкісних випадках історія надає нації суму, достатньо велику, щоб змінити її долю. Це один із таких моментів, і його результат залежатиме не від щедрості партнерів України, а від точності, з якою вона розпорядиться тим, що їй дано.

А як повертається кредит? Відповідь криється у виконанні рішень Міжнародної комісії з відшкодування збитків Україні. Цей новий трибунал, створений у грудні 2025 року, оцінюватиме позови про збитки проти Росії, подані Україною. Серед підписантів є майже кожна європейська країна, включаючи Велику Британію та Швейцарію. Рішення цього трибуналу, безсумнівно, будуть виконані щодо заморожених російських активів, що знаходяться в Європі, в обхід попередніх юридичних дебатів щодо того, чи можуть бути вилучені санкціоновані та заморожені російські активи, що знаходяться в Європі, для підтримки воєнних зусиль України.