Мовчазні перемоги: нещодавні досягнення служб безпеки та розвідки України

У той час, як Україна продовжує тривалу повномасштабну війну, протистоячи спробам Російської Федерації окупувати частини країни, розвідувальні та безпекові служби країни, які довго ігнорувалися в міжнародних оцінках, стали одними з найефективніших та найінноваційніших у Європі. Хоча події на полі бою домінують у світових заголовках, паралельна війна в тіні схилила стратегічні терези на користь України. Від ударів глибоко всередині російської території до контррозвідувальних операцій всередині країни, апарат безпеки України здобув низку вражаючих успіхів, що відображає трансформацію можливостей, доктрини та міжнародної співпраці.

Оновлена архітектура розвідки

Два головні розвідувальні органи України, Служба безпеки України (СБУ) та Головне управління розвідки (ГУР), зазнали метаморфози з 2014 року. Після Євромайдану та анексії Криму Росією обидві установи зіткнулися з гострою кризою лояльності, спроможності та інфільтрації. Протягом останнього десятиліття, завдяки значній західній підготовці та реструктуризації, вони перетворилися з пострадянської бюрократії на гнучкі, децентралізовані та технологічно орієнтовані агентства.

Зокрема, ГУР відігравала надзвичайно важливу роль у воєнних операціях, часто діючи автономно та наступально, що рідко трапляється в європейських розвідувальних службах. СБУ одночасно посилила свою внутрішню роль, протидіючи російським мережам саботажу, шпигунства та дезінформації по всій країні.

Глибокий удар на російській території

Серед найпомітніших досягнень української розвідки – вражаючі транскордонні диверсії та атаки дронів. Хоча Україна рідко бере на себе відповідальність, міжнародні спостерігачі широко пояснюють зростаючу кількість глибоких ударів по російській інфраструктурі операціями ГУР. До них належать:

• Вибухи на Кримському мосту (2022, 2023, 2025), ймовірно, результат поєднання диверсій та атак морських безпілотників, що спричинили місяці логістичних збоїв.

  
  

• Атаки дронів на Москву, зокрема ті, що вразили фінансовий район міста та тимчасово закрили основні аеропорти, змусили Кремль перемістити засоби протиповітряної оборони ближче до столиці.

  
  

• Диверсії нафтопереробних заводів та паливних складів по всьому півдню Росії, включаючи нещодавні удари в Татарстані (1000 кілометрів на схід від Москви) та Краснодарському краї (на півдні Росії), що порушило ланцюги постачання військового палива.

  
  

• Вибухи на залізничних коліях, що забезпечують російські військові зусилля в окупованій Україні, широко поширена думка, що стали результатом спеціальних операцій, що проводилися зсередини спецпідрозділів ГУР або за підтримки місцевих партизанів.

Ці дії служать як тактичним, так і стратегічним цілям. Вони зменшують військовий потенціал Росії, збільшують внутрішні витрати на війну та слугують потужними символами українського впливу та стійкості.

Морські та кіберрубежі

Українські розвідувальні служби також продемонстрували помітні інновації у двох менш помітних театрах бойових дій: морській та кібервійні.

• Операції ВМС з використанням безпілотників, часто під керівництвом військової розвідки та українських спецпідрозділів, перетворили Чорне море на спірний простір. Атака на російський десантний корабель «Новочеркаськ» в окупованому Криму 26 грудня 2023 року та неодноразові пошкодження патрульних суден поблизу Чорноморських вод біля Криму підірвали військово-морське панування Росії в регіоні, оскільки Україна не має традиційного військово-морського флоту. Дійсно, відомо, що Кремль перемістив багато своїх військово-морських активів у російські річки через Азовське море, щоб уникнути вразливості до цих атак.

  
  

• Кібероперації, координовані Департаментом кібербезпеки СБУ та Міністерством цифрової трансформації, забезпечили ефективні контрзаходи проти російської дезінформації, викрили прокремлівські онлайн-мережі та навіть провели наступальні операції. Нещодавні витоки інформації про російське військове планування та порушення зв'язку групи Вагнера пояснюються кібершпигунськими зусиллями України або її союзників.

Більше того, Україна стала піонером у використанні комерційних технологій у розвідувальних операціях, включаючи перепрофільовані пристрої Starlink, цивільні безпілотники та розвідувальні платформи з відкритим кодом, інтегруючи їх у процес прийняття тактичних та стратегічних рішень у режимі реального часу.

Успіхи у сфері внутрішньої безпеки

У внутрішній сфері СБУ провела тиху, але глибоку кампанію контррозвідки та внутрішньої безпеки. Це включає:

• Знищення проросійських мереж, включаючи арешт колишніх промосковських політиків, журналістів та релігійних діячів, підозрюваних у колабораціонізмі або шпигунстві.

  
  

• Розслідування корупції, спрямовані на спекуляцію у воєнний час у державних структурах та структурах військових закупівель, зокрема на початку 2023 року та знову в середині 2024 року.

  
  

• Захист критично важливої інфраструктури від саботажу, включаючи електростанції, логістичні вузли та транспортні системи, навіть під час безперервного ракетного та безпілотного бомбардування.

Робота СБУ також допомогла пом'якшити дестабілізуючий вплив воєнного стану, зберегти соціальну згуртованість та обмежити проникнення в чутливі сектори оборони та енергетики.

Західне розвідувальне партнерство

Відродження розвідки в Україні не відбулося ізольовано. Глибока та послідовна співпраця із західними агентствами, включаючи ЦРУ, британську Секретну розвідувальну службу (МІ6) та партнерів по НАТО, значно покращила стратегічну обізнаність України. Супутникові знімки, радіоелектронна розвідка та транскордонне спостереження створили безпрецедентний рівень інтеграції.

Однак українські розвідувальні служби не просто отримали зовнішню підтримку — вони стали цінними учасниками. Українська бойова розвідка, оцінки пересування російських військ та звіти з місць подій вплинули на прийняття рішень на Заході від Вашингтона до Брюсселя. Продемонстрована Україною здатність нейтралізувати російських інформаторів та передбачати хвилі ракетних атак спонукала НАТО включити українську розвідку про загрози до свого ширшого планування.

Ризики та майбутні виклики

Зростання значення розвідувального співтовариства України не позбавлене ризиків. Надмірний акцент на прихованій відплаті може призвести до ескалації, особливо якщо удари зачеплять російські цивільні цілі (чого здебільшого досі вдавалося уникнути завдяки українській розвідці та досвіду в цілеспрямуванні). Тим часом проблема узгодження розширених повноважень воєнного часу з демократичною підзвітністю зростатиме гостріше в міру продовження війни.

Українські служби безпеки також повинні уникнути пастки політизації після конфлікту. Їхня довіра ґрунтується не лише на успіхах на полі бою, а й на постійному професіоналізмі, прозорості та захисті громадянських свобод. Західні партнери, хоча й вражені, очікутимуть реформ у мирний час.

Тиха революція в тіні

Успіх України на полі бою дедалі більше переплітається з її розвідувальною майстерністю. Тиха війна країни з інфільтрацією, саботажем, стеженням та дезорганізацією завдала значної шкоди більшому та краще забезпеченому ресурсами ворогу. СБУ та Головне управління внутрішніх справ, колись символи пострадянської стагнації, тепер є агентами трансформації. У процесі вони змінили глобальне розуміння того, чого може досягти європейська розвідувальна служба середнього розміру, особливо коли від цього залежить саме виживання нації.