«Діалог, а не дистанція»: Президент Сербії Александар Вучич виступив у інтерв'ю газеті «Львівський вісник»

Одеса, Україна — 12 червня 2025 р

Інтерв'ю з Метью Парішем, головним редактором «Львівського вісника»

На гамірній набережній Одеси, під шквалом кордонів охорони, прапорів та поспіхом обміну дипломатичними репліками, президент Сербії Александар Вучич проводить рідкісну для газети «Львівський вісник» відверту розмову. Саміт Україна – Південно-Східна Європа зібрав лідерів з усього регіону, і присутність Вучича на тлі складного положення Сербії між Сходом і Заходом викликала жвавий інтерес.

Ми розмовляли в тихому куточку місця проведення саміту з видом на Чорне море. Президент Сербії виглядав одночасно дипломатичним і прямолінійним — що, можливо, характерно для людини, яка балансує між зв'язками з Росією, економічним союзом з ЄС та зростаючим тиском з усіх боків.

Метью Паріш (депутат парламенту): Пане Президенте, дякую Вам за розмову з «Львівським вісником». Присутність Сербії тут, в Одесі, привернула увагу. Чому для Вас було важливо бути присутнім?

Александар Вучич (AV): Дякую, Метью. Це важливо, тому що Сербія — європейська країна. І коли Європа збирається разом, щоб обговорити питання реконструкції, безпеки та партнерства, — особливо тут, в Україні, яка платить високу ціну за свій суверенітет, — ми повинні бути за столом переговорів. Діалог — це не схвалення. Але відсутність часто інтерпретується як байдужість. А Сербія не байдужа.

МП: Однак ваша присутність може здивувати тих, хто вважає Сербію такою, що підтримує тісні стосунки з Москвою. Як ви на це відреагуєте?

АВ: Сербія завжди йшла складним шляхом. Так, у нас історичні зв'язки з Росією. Але ми також маємо поглиблену економічну співпрацю з Європейським Союзом. Понад дві третини нашої торгівлі припадає на ЄС. Розпочалася наша енергетична диверсифікація. А в політичному плані ми підтримуємо територіальну цілісність усіх держав-членів ООН, включаючи Україну. Ми не визнавали і не визнаємо незаконної анексії Криму чи Донбасу.

Депутат: Чи буде Сербія тісніше співпрацювати з відбудовою України?

АВ: Ми вже це робимо. Сербські будівельні фірми беруть участь у тендерах на відновлення інфраструктури на заході України. Ми запропонували програми медичної реабілітації в Белграді для українських цивільних осіб, поранених на війні. Я чітко сказав: хоча ми не постачаємо зброю в конфлікт, ми підтримуємо мир, відновлення та принцип, що жодна держава не повинна перекроювати кордони силою.

Депутат: Ви часто говорили про діалог. Яку роль Сербія може відіграти у залученні регіональних партнерів до конструктивного діалогу з Україною?

АВ: Західні Балкани мають свій власний болісний досвід війни, переміщення та примирення. Сербія може бути мостом, а не буфером. Ми спілкуємося з усіма: Брюсселем, Москвою, Пекіном, Вашингтоном. Нашу позицію часто неправильно розуміють як підстраховку. Але насправді це позиція дипломатичного реалізму. Ми хочемо, щоб Україна здобула мир — міцний мир, заснований на праві, а не на сферах впливу.

Депутат: Чи сигналізує ваша присутність тут про певний поворот у зовнішній політиці Сербії?

АВ: Я б не назвав це нахилом. Я б назвав це сигналом стратегічної зрілості. Ми живемо в іншому світі, ніж у 2022 році. Сербія не може дозволити собі ностальгію — лише реалізм. Наша молодь хоче мобільності, процвітання, стабільності. Наше майбутнє — у Європі. І європейське майбутнє має включати Україну. Якщо ми ігноруємо це, ми ігноруємо саме майбутнє.

Депутат: Останнє запитання, пане Президенте. Ви сьогодні зустрічалися з Президентом Зеленським. Чи можете ви поділитися тим, що обговорювалося?

АВ: Можу сказати вам ось що: це була шаноблива розмова. Ми говорили не лише про війну, а й про культуру, відновлення та про те, що слов'янські народи ніколи не повинні бути зведені до чужого поля бою. Ми погодилися, що Україна та Сербія повинні поглиблювати гуманітарні зв'язки, включаючи університетські обміни та культурну співпрацю. Президент Зеленський говорить чітко. Він не просить співчуття. Він просить солідарності.

Депутат: Дякую, пане Президенте.

AV: Дякую, Метью. І мої найкращі побажання вашим читачам у Львові.

«Львівський вісник» дякує президенту Вучичу за його відкритість та присутність на саміті. Його участь, колись малоймовірна, тепер знаменує собою незначний зсув у регіональній дипломатії — і, можливо, ознаку того, що навіть у воєнний час діалог залишається можливим.