Громадські організації у Львові

Субота, 7 лютого 2026 року

Львів часто називають тиловим містом, проте точніше було б назвати його шарніром. Він є воротами для людей, переміщених зі сходу та півдня, логістичним коридором для постачання, що рухається до фронту, та місцем, де відновлення, реабілітація та відбудова імпровізуються в режимі реального часу. У цьому шарнірному просторі неурядові організації стали другою громадською адміністрацією: вони надають житло, годують, консультують, транспортують, лікують, документують, консультують і, все частіше, планують післявоєнне соціальне врегулювання, яке настане після будь-якого припинення вогню.

Тут ми окреслюємо основні типи неурядових організацій, що діють у Львові, та основні форми міжнародної підтримки, які їх підтримують. Ми не намагаємося перерахувати кожну групу, оскільки волонтерський сектор Львова навмисно є пористим, де невеликі ініціативи формуються, об'єднуються та розпадаються в міру зміни потреб. Натомість ми визначаємо основні організаційні групи, а також фінансування, матеріальну допомогу та партнерства, які забезпечують їхнє функціонування.

Місто вузлів та коридорів

Волонтерський сектор Львова формується географічними та законодавчими умовами. Він розташований близько до кордонів ЄС, що робить транскордонне транспортування порівняно можливим. Він має щільну громадянську культуру, включаючи церкви, університети, професійні асоціації та активну муніципальну адміністрацію. Він також проводить національні та міжнародні координаційні функції, зокрема домовленості про координацію гуманітарної допомоги, пов'язані з системою Організації Об'єднаних Націй. Наприклад, УВКБ ООН описало національний координаційний офіс у Львові для координації захисту, що відображає роль міста в організації допомоги та стандартів по всій країні.

Результатом є ландшафт допомоги з трьома рівнями:

• Львівські місцеві ініціативи, часто керовані волонтерами, які зосереджені на практичному впровадженні.

  
  

• Українські національні організації з львівськими офісами, що пропонують правову допомогу, захисну роботу, соціальні послуги та розподіл допомоги.

  
  

• Міжнародні організації, включаючи міжнародні неурядові організації та агентства ООН, які надають фінансування, технічну експертизу, стандарти, можливості закупівель та політичний доступ, часто реалізуються через українських партнерів.

Ефективність Львова полягає в тому, як ці шари взаємопов'язані.

Основні організаційні родини у Львові

1. Релігійні та громадські благодійні організації

Найбільш помітними діячами у Львові часто є ті, чия легітимність існувала до війни: благодійні організації, пов’язані з церквою та громадою. «Карітас» є символом цієї моделі: вона вбудована в місцеві парафії та традиції соціального служіння, а також підключена до міжнародних католицьких мереж, які можуть збирати та переказувати кошти у великих масштабах. «Карітас України» описує масштабні програми грошової допомоги з 2022 року, що свідчить про те, як старі структури соціального забезпечення адаптувалися до сучасних гуманітарних методів.

На практиці, організації такого типу у Львові, як правило, надають:

• екстрена допомога та предмети першої необхідності

• грошова допомога або ваучери

• допомога з укриттям та підготовкою до зими

• психосоціальна допомога та направлення, часто через перевірені місцеві мережі

Їхні порівняльні переваги – це довіра, місцевий доступ та безперервність. Їхня вразливість полягає в тому, що кількість справ, які вони потребують, зростає швидше, ніж можуть забезпечити місцеві пожертви, що робить міжнародну підтримку вирішальною.

2. Захист, правова допомога та «інфраструктура прав»

Друга сім'я зосереджується на правовому статусі, документації та захисті: тихій роботі, яка запобігає перетворенню переміщення на злидні. Серед партнерів УВКБ ООН в Україні є «Право на захист» – український благодійний фонд, який надає правову допомогу та пов’язану з цим підтримку, зокрема через свої представництва на заході.

Ці організації зазвичай допомагають у:

• юридичні консультації для внутрішньо переміщених осіб та інших вразливих груп

• доступ до соціальних виплат та послуг

• питання документації та адміністративні процеси

• запобігання експлуатації та реагування на неї, включаючи направлення

Ця робота менш фотогенічна, ніж продуктові набори, але часто має більший вплив. Без документів люди не можуть отримати доступ до державної підтримки, працевлаштування чи ринку житла. У такому місті, як Львів, де багато переміщених осіб прагнуть стабілізуватися та знайти роботу, інфраструктура прав може бути вирішальним фактором між інтеграцією та залежністю.

3. Партнери-виконавці, пов'язані з ООН, у Львівській області

Деякі українські організації працюють як партнери-виконавці для агентств ООН, надаючи допомогу в рамках ООН, зберігаючи при цьому свою місцеву ідентичність. «Рокада» є давнім партнером-виконавцем УВКБ ООН і, як зазначається в УВКБ ООН, активно працює у Львові та інших місцях, зокрема через ініціативи підтримки громад.

Партнерства такого типу важливі, оскільки вони поєднують:

• Фінансування та стандарти ООН (включаючи правила закупівель, критерії цільового призначення та моніторинг)

• місцевий доступ та потенціал українського персоналу

• здатність швидко масштабуватися під час різких переміщень

УВКБ ООН також публічно згадувало про співпрацю з Львівською обласною державною адміністрацією та місцевими неурядовими партнерами у Львівській області, ілюструючи, як міжнародні агентства використовують місцеві партнерства як практичний аспект своїх програм.

4. Логістика волонтерів, виробництво продуктів харчування та «домашнє виробництво»

У Львові з'явилися самобутні волонтерські установи, які більше схожі на майстерні, ніж на благодійні організації. Львівську волонтерську кухню часто називають організованою волонтерською ініціативою, що виробляє дегідратовані страви для доставки на фронт, що працює за рахунок пожертвувань та волонтерської праці, а іноді й за участю міжнародних волонтерів. Аналогічним прикладом є Львівська веганська кухня, яка описує перехід від харчування біженців та солдатів до більш спеціалізованої місії підтримки солдатів-веганів.

Ці ініціативи розкривають важливу рису громадянського суспільства Львова: воно не лише розподіляє допомогу; воно її створює. Міжнародна підтримка таких зусиль часто є неформальною (гроші діаспори, волонтери, що приїжджають, пожертви в натуральній формі), але вона не менш реальна, ніж інституційні гранти.

5. Підтримка ветеранів, реабілітація та інклюзія людей з інвалідністю

Зі зростанням тривалості війни, львівський неурядовий сектор дедалі більше нагадує систему охорони здоров’я та соціальної реінтеграції. Деякі ініціативи безпосередньо пов’язані з абілітацією та допоміжним проживанням для ветеранів і жертв війни у Львові. Навіть там, де організації не спеціалізуються на ветеранській діяльності, багато хто з них розробив реабілітаційні направлення, психологічну підтримку та допомогу у працевлаштуванні, оскільки поранені солдати, сім’ї, що втратили близьких, та травмовані цивільні особи стали їх постійною аудиторією.

Цей комплекс робіт часто потребує довгострокового фінансування та кваліфікованого персоналу, що зміщує розмову про фінансування з надання екстреної допомоги на багаторічні програми.

6. Міжнародні неурядові організації, що діють через Львів

Міжнародні неурядові організації присутні в Україні та працюють через західні бази, зокрема для логістики та програмування. Норвезька рада у справах біженців, наприклад, описує програми в Україні, які включають багатоцільову грошову допомогу, підтримку житлом та зимову допомогу, з операціями по всій країні та співпрацею з національними партнерами. Організація «Людина в біді», яка активно працює в Україні з моменту ескалації конфлікту у 2022 році, описала роботу у Львові, а також публічно перерахувала низку інституційних та благодійних прихильників, включаючи інструменти ЄС та інших донорів.

Ці організації пропонують такі системи: платформи для доставки готівки, закупівлі, дотримання вимог, захист та моніторинг. Вони також мають вплив на уряди-донори та координаційні структури ООН. Їхнє обмеження полягає в тому, що вони ефективні лише настільки, наскільки ефективні їхні місцеві партнерства та їхня здатність залучати та утримувати український персонал.

Форми міжнародної підтримки, які отримують львівські громадські організації

Міжнародна підтримка — це не щось одне. Це набір різних інструментів, кожен з яких має свою політику та адміністративну логіку. У Львові видно щонайменше шість каналів.

1. Структури фінансування та координації діяльності агентств ООН

Агентства ООН рідко «роблять усе самі». Вони фінансують та координують, а потім здійснюють свою діяльність через партнерів. Публічні матеріали УВКБ ООН, включаючи інформацію про партнерів та оголошення про співпрацю у Львівській області , показують, як підтримка ООН перетворюється на місцеві проекти через українські організації та муніципальні відносини.

Ця підтримка зазвичай включає:

• гранти на проекти, пов'язані із захистом, житлом, зимовою підготовкою або грошовими коштами

• технічні стандарти та навчання

• координація через кластерні домовленості та шляхи направлення

• вимоги до моніторингу, оцінювання та підзвітності

Перевагою є масштабність та послідовність. Недоліком є бюрократія: менші львівські групи можуть мати труднощі з дотриманням правил звітності та закупівель, що може підштовхнути їх до неформального фінансування.

2. Двостороннє урядове фінансування

Значна частина великих коштів на гуманітарну роботу надходить від держав. Уряди-донори фінансують агентства ООН, міжнародні неурядові організації, а іноді й безпосередньо фінансують українське громадянське суспільство через посольства чи агентства розвитку. Уряд Нідерландів, наприклад, розробляє широкий пакет гуманітарної та пов'язаної з нею підтримки для України, що ілюструє той вид державного фінансування, яке може поширюватися на операції в таких містах, як Львів, через посередницькі організації.

Цей канал формує фінансування. Пріоритети донорів можуть зміщуватися з надання екстреної допомоги на стійкість, енергетичну підтримку, підготовку до зими або роботу з підзвітності, і мережа неурядових організацій відповідно адаптується.

3. Європейський Союз та багатосторонні об'єднані фонди

Інструменти ЄС та об’єднані гуманітарні фонди часто лежать в основі бюджетів як міжнародних, так і українських організацій. «Людина в біді» чітко згадує підтримку від інституційних донорів, зокрема Європейського Союзу та Гуманітарного фонду для України, серед інших, що ілюструє, як фінансування ЄС та об’єднане фінансування забезпечують роботу, яка може здійснюватися у Львові або координуватися звідти.

Об’єднані кошти можуть бути особливо корисними для українських організацій, оскільки вони призначені для підтримки місцевих служб реагування, хоча адміністративне навантаження залишається значним.

4. Приватна філантропія та фонди

Фонди, корпоративні благодійні організації та приватні донори є киснем багатьох львівських ініціатив. Деякі з них великі та структуровані, інші децентралізовані та орієнтовані на діаспору. Міжнародні благодійні звернення часто фінансують волонтерські кухні, машини швидкої допомоги, реабілітаційні проекти та дрібномасштабні розподіли, коли інституційні донори або не можуть діяти достатньо швидко, або взагалі не фінансують діяльність.

Ця підтримка, як правило, полягає в:

• швидше та менш бюрократично

• більша готовність фінансувати «нефінансовані» прогалини, включаючи обладнання та транспорт

• вразливі до втоми донорів та циклів роботи ЗМІ

5. Ненатуральна допомога та логістичні ланцюги

Відмінною рисою підтримки, що здійснюється через Львів, є перевезення товарів: медикаментів, генераторів, транспортних засобів, одягу та зимових речей. Деякі міжнародні організації описують транспортування допомоги в Україну, яке здійснюється спільно з організаціями-партнерами, за моделлю, яка часто використовує Львів як пункт розподілу або подальшої логістики, оскільки до нього можна дістатися з кордонів ЄС.

Негрошова допомога є політично привабливою та емоційно задовільною для донорів, але вона створює практичні проблеми: зберігання, митне оформлення, відповідність пропозиції попиту та уникнення дублювання. Найкращі організації Львова з часом стали кваліфікованими логістичними операторами.

6. Міжнародні волонтери та передача навичок

Львів приймав хвилі міжнародних волонтерів, деякі з яких були пов’язані з формальними організаціями, інші прибували через неформальні мережі. Низка організацій відкрито описує інфраструктуру та послуги для волонтерів, відображаючи те, як волонтерська праця та іноземний досвід були інтегровані у реагування міста.

Цінність полягає не лише в праці. Міжнародні волонтери часто приносять:

• мережі фандрейзингу за кордоном

• професійні навички, від медицини до управління ланцюгами поставок

• мовні навички для міжнародної звітності та зв'язків з донорами

Ризик полягає в координації: волонтери можуть перевантажити невеликі організації, якщо ними не керувати, а короткострокові візити можуть призвести до розриву роботи.

Що це означає для Львова та для донорів

Львівський неурядовий сектор фактично є паралельною державною службою в умовах воєнного часу. Найважливішим стратегічним питанням є не просто обсяг допомоги, а баланс її видів.

• Грошова допомога стала центральною, оскільки вона поважає гідність та підтримує місцеві ринки; але вона потребує надійного цільового призначення та моніторингу, які часто забезпечуються більшими організаціями.

• Юридичні та захисні послуги важливі, оскільки переміщення є адміністративною, а також гуманітарною кризою.

• Реабілітація та підтримка ветеранів більше не є нішевими питаннями, і вони вимагають багаторічного обмірковування, а не логіки надзвичайних ситуацій.

• Волонтерське виробництво та логістика є унікальними сильними сторонами Львова, але вони крихкі, якщо покладаються виключно на сезонну увагу іноземних компаній.

Для міжнародних прихильників урок полягає у фінансуванні сполучної тканини: координації, зарплат для українського персоналу, складського господарства, транспорту, юридичної допомоги та не надто привабливої моніторингової роботи, яка захищає довіру. Для львівських установ урок полягає в тому, щоб продовжувати партнерство, не відмовляючись від місцевої ініціативи. Місто, побудоване на громадському житті, відреагувало на вторгнення громадською адміністрацією.