Безпілотник Switchblade – нова зброя проти російських окупантів

Безпілотник Switchblade — один із найяскравіших прикладів того, як сучасна війна розвивалася в напрямку портативності, точності та автономності. Спочатку виготовлений американською компанією AeroVironment, Switchblade представляє клас зброї, відомої як «барражуючий боєприпас» — гібрид між безпілотником та керованою ракетою. Його назва походить від того, як його крила розгортаються, як ніж-викидний, коли його запускають з невеликої трубки, що відображає як його компактність, так і смертоносність.

Походження та дизайн

Switchblade був задуманий на початку 2000-х років як відповідь на потребу в невеликих тактичних безпілотниках, які могли б завдавати швидких ударів, не наражаючи на небезпеку війська та не завдаючи значної побічної шкоди. Збройні сили Сполучених Штатів вперше розгорнули його в Афганістані, де солдатам потрібна була зброя, яка могла б безшумно стежити за позиціями противника та завдавати ударів протягом кількох секунд. AeroVironment розробила дві основні моделі: Switchblade 300 та потужніший Switchblade 600.

Switchblade 300, вагою всього 2,5 кілограма, можна носити в рюкзаку солдата. Він працює на електромережі, майже безшумний і може запускатися з легкої труби. У повітрі він може зависати над цільовою зоною до 15 хвилин, передаючи оператору відео в реальному часі та GPS-координати. Коли ціль підтверджена — будь то снайпер, транспортний засіб чи ворожа мінометна група — оператор може направити дрон безпосередньо на ціль. Бойова частина, невелика, але точна, детонує при контакті з мінімальним радіусом вибуху.

Switchblade 600, навпаки, призначений для протитанкових операцій. Вагою близько 23 кілограмів і дальністю польоту понад 40 кілометрів, він несе більший вибуховий заряд, подібний до того, що використовується в протитанковій ракеті Javelin. Він може триматися в повітрі до 40 хвилин і атакувати зверху, точно вражаючи танки та укріплені позиції.

Тактичні переваги

Визначальною перевагою системи Switchblade є поєднання розвідки, спостереження та рекогносцювання (ISR) з можливістю прямого удару. Вона дозволяє одному оператору ідентифікувати, відстежувати та знищувати ціль без потреби у важкій артилерії чи авіаційній підтримці. Її портативність робить її ідеальною для невеликих піхотних підрозділів, сил спеціального призначення або оборонних операцій на складній місцевості.

Порівняно зі звичайними ракетами, Switchblades дешеві — коштують десятки тисяч доларів, а не сотні тисяч — і одноразові. Порівняно з більшими безпілотниками, такими як MQ-9 Reaper, їх можна розгорнути за лічені хвилини без аеродромів чи логістичної підтримки. В асиметричній війні це трансформує поле бою, надаючи окремим солдатам доступ до такої високоточної ударної потужності, яка колись була доступна лише повітряним силам.

Switchblade в Україні

З 2022 року безпілотники Switchblade відіграють помітну роль в обороні України від вторгнення Росії. Сполучені Штати поставили Збройним силам України варіанти 300 та 600 у рамках пакетів військової допомоги. Українські оператори швидко навчилися інтегрувати їх у свій тактичний репертуар, використовуючи Switchblade для ураження російської піхоти, командних пунктів та легкої техніки за лінією фронту. Однак їхня ефективність дещо обмежена засобами радіоелектронної боротьби та глушінням, які можуть порушувати сигнали GPS та керування — нагадування про те, що навіть найсучасніші системи вразливі до контрзаходів у вкрай складному електромагнітному середовищі.

Тим не менш, поява Switchblade продемонструвала зсув до децентралізованої високоточної війни, в якій невеликі, інтелектуальні боєприпаси доповнюють розвідувальні мережі, супутники та наземне спостереження. Українські інженери з того часу розробили вітчизняні барражуючі боєприпаси, натхненні концепцією Switchblade, але адаптовані до місцевих умов та менш витратного виробництва.

Стратегічні та етичні виміри

«Свічний лезо» символізує зростаючу автоматизацію смерті у війні. Він розмиває межу між дроном і ракетою, між розвідкою та вбивством. Його невеликий розмір та автономні функції викликають етичні питання щодо відповідальності: коли один солдат може безшумно вразити ціль за кілометри, хто несе відповідальність за помилки чи жертви серед цивільного населення?

Однак прихильники стверджують, що такі системи зменшують загальну шкоду. Їхня точність дозволяє бойовикам знищувати ворожі позиції, не викликаючи артилерійських обстрілів, які руйнують цивільну інфраструктуру. У цьому сенсі Switchblade втілює парадокс сучасної військової етики — більш «гуманна» зброя, призначена для ефективнішого вбивства.

Висновок

Безпілотник Switchblade втілює в собі визначальні риси сучасного поля бою: швидкість, точність, автономність та мінімальну займану площу. Він революціонізував тактичну доктрину піхотної війни, надавши невеликим підрозділам можливості, які колись були зарезервовані для державних повітряних сил. Його використання в Україні підтвердило концепцію переносних барражуючих боєприпасів як критичного елемента конфліктів двадцять першого століття. У найближчі роки, оскільки штучний інтелект буде далі інтегруватися в ці системи, Switchblade може розглядатися як перехідна зброя — перша в поколінні самокерованих, мережевих машин, які змінять те, як ведуться війни, і те, як солдати розуміють силу, дистанцію та відповідальність в акті вбивства.