Іноземні інвестиції в повоєнну Україну: ризики, можливості та правові реформи
- Matthew Parish
- 12 трав.
- Читати 6 хв
Війна в Україні не лише змінила геополітичну орієнтацію країни, але й переосмислила її економічну траєкторію. Оскільки конфлікт поступово переростає в затяжну фазу стабілізації в деяких частинах країни, увага звертається до післявоєнної відбудови. У цьому контексті прямі іноземні інвестиції (ПІІ) будуть вирішальним фактором відновлення, модернізації та європейської інтеграції України. Однак шлях до динамічного інвестиційного середовища пов'язаний з ризиками, від проблем безпеки до правової невизначеності. Проте можливості для інвесторів, особливо в енергетиці, інфраструктурі, сільському господарстві та цифровому секторах, є значними, особливо якщо правові реформи та міжнародні гарантії можуть пом'якшити ці бар'єри.
Можливості для іноземних інвестицій
1. Реконструкція та інфраструктура
За даними Світового банку, Україна має витратити на реконструкцію понад 486 мільярдів доларів (станом на 2024 рік). Це створює величезний попит на іноземний капітал у:
Транспорт (дороги, залізниці, порти та логістичні центри)
Житло та міський розвиток
Комунальні послуги (енергетика, водопостачання, управління відходами)
Урядовий «План відновлення України» визначає понад 850 проектів, придатних для іноземних державно-приватних партнерств (ДПП), з особливим акцентом на зелене будівництво та стандарти ЄС.
Залежність України від російських енергоносіїв поступилася місцем амбітному прагненню до енергетичної незалежності. Західні інвестори бачать можливості в:
Вітрові та сонячні електростанції в незаселених регіонах
Децентралізовані енергетичні системи для муніципалітетів
Зелений водень та біоенергетика, що підтримуються узгодженням із Зеленою угодою ЄС (набір політичних ініціатив Європейської комісії 2020 року)
Компанії з Німеччини, Данії та Канади вже виявили зацікавленість у пілотних проектах.
3. Агробізнес та лібералізація ринку землі
Як один із найродючіших регіонів світу, сільськогосподарський сектор України залишається основою її економіки. Зняття мораторію на продаж землі у 2021 році відкрило двері для інвестицій у сільське господарство. Як тільки безпекова ситуація стабілізується:
Іноземні фірми можуть створювати спільні підприємства з українськими агрохолдингами
Інвестиції в сільськогосподарські технології, логістику та виробництво продуктів харчування з доданою вартістю матимуть вирішальне значення
Роль України як світового постачальника зерна надає їй довгострокові важелі впливу
4. Технології та ІТ-послуги
Незважаючи на воєнні умови, технологічний сектор України продемонстрував надзвичайну стійкість. Іноземні інвестиції вже стимулюють:
Стартапи та аутсорсингові хаби у Львові, Києві та Дніпрі
Фірми з кібербезпеки, що використовують програми для бойових дій
Фінтех та інструменти електронного управління, часто розроблені спільно з міжнародними партнерами
Українська платформа цифрового урядування « Дія » , що підтримується USAID та ЄС та надає повний спектр державних послуг онлайн, демонструє її технологічну обізнаність та інвестиційний потенціал.
Ризики та перешкоди для інвестицій
1. Безпека та територіальна невизначеність
Найбільш нагальним занепокоєнням є триваюча війна. Інвестори побоюються, що:
Конфлікт може знову спалахнути у нещодавно відбудованих районах
Окуповані території можуть не повернутися під контроль Києва найближчим часом
Страхові премії та премії за політичний ризик залишаються непомірно високими
Доки не буде досягнуто тривалого припинення вогню або мирного врегулювання, інвестиції будуть обмежені західною та центральною частиною України, де умови стабільніші.
2. Корупція та правова невизначеність
Незважаючи на помітні антикорупційні реформи, іноземні інвестори залишаються з побоюванням щодо:
Непрозорі судові системи та політизовані рішення
Довільне застосування регуляторних заходів
Бюрократичні затримки з дозволами та закупівлями
Міжнародні інвестори часто шукають механізми захисту інвестицій , такі як міжнародні арбітражні застереження або гарантії Світового банку.
3. Відтік людського капіталу та проблеми робочої сили
Понад 6 мільйонів українців, переважно жінок та кваліфікованих працівників, залишаються за кордоном. Цей відтік спричинив:
Дефіцит робочої сили в кваліфікованих професіях та технологічних галузях
Порушення ланцюгів поставок та проблеми з безперервністю бізнесу
Тиск на перекваліфікацію населення, що повертається
Якщо це не буде виправлено за допомогою економічних стимулів та програм зайнятості, це може зменшити порівняльну перевагу України в кількох секторах.
Правові реформи та інституційний розвиток
Україна розпочала суттєві правові реформи, багато з яких узгоджені з вимогами вступу до ЄС, для залучення та захисту іноземного капіталу:
1. Інвестиційні гарантії та воєнне страхування
У 2023 році Україна запустила державний фонд військового страхування для іноземних інвесторів, який підтримується Міжнародною корпорацією з фінансування розвитку США (DFC) – урядовою установою, що фінансує приватні інвестиції в політично чи економічно нестабільні країни. Найновіша угода між США та Україною щодо корисних копалин передбачає збільшення участі DFC в інвестиціях у сектори видобутку та переробки природних ресурсів.
МІГА (філія Групи Світового банку, яка страхує інвестиції в політично або економічно нестабільні юрисдикції) вивчає можливості розширення страхових продуктів для післявоєнних інвестиційних проектів. Однак операції Світового банку мають репутацію бюрократичних та затримкових.
Інші країни зі значним сектором приватних іноземних інвестицій повинні наслідувати приклад Комісії з фінансових питань (DFC), щоб сприяти інвестиціям інвесторів зі своїх юрисдикцій у повоєнну Україну (і, за необхідності, у західну та центральну Україну, навіть поки війна триває, якщо швидкого припинення вогню не вдається досягти на даний момент).
2. Судова реформа та верховенство права
Вищу раду юстиції, яка відповідає за призначення суддів та регулювання їхньої діяльності, було реформовано для забезпечення незалежності судової влади під наглядом ЄС та США.
Розглядається питання про створення нового Господарського суду України для розгляду комерційних спорів, створеного за зразком норм міжнародного арбітражу.
3. Цифрове управління та прозорість
Платформа Diia дозволяє повністю цифрову реєстрацію бізнесу, подання податкової декларації та заявки на ліцензії.
Уряд пілотує земельні реєстри на основі блокчейну (метод електронного забезпечення змін власності на землю без ручного маніпуляцій з боку окремих посадовців) та системи електронних закупівель (які використовують прозорі алгоритмічні методи для оцінки заявок на проекти державного сектору) для зменшення корупції.
4. Вільна торгівля та інтеграція з ЄС
Україна вже користується перевагами Угоди про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі (ПВЗВТ) між ЄС та Україною, угоди 2014 року, яка поступово впроваджується та яка знижує тарифи між Україною та ЄС, спрощує митні процедури на кордонах України з державами-членами ЄС, а також прагне гармонізації українського законодавства зі стандартами ЄС щодо митниці, прикордонного контролю та управління тарифами. Однак з 2022 року прогрес у багатьох важливих аспектах гальмується, оскільки державні ресурси були перенаправлені на зусилля воєнного часу.
Майбутні переговори про вступ до ЄС сигналізують про глибшу інтеграцію ринку та узгодження нормативно-правового регулювання, що підвищує довіру інвесторів.
Роль діаспори та стратегічних партнерів
Очікується, що велика та кваліфікована діаспора України, зокрема в Канаді, Сполучених Штатах та Німеччині, відіграватиме ключову роль у післявоєнних інвестиціях:
Діаспорний капітал часто супроводжується культурним та мовним володінням
Багато репатріантів виступатимуть мостами між західними інвесторами та місцевими громадами
Мережі діаспори також можуть мобілізувати досвід та благодійні інвестиції для зусиль з відбудови
Висновок: Розрахована, але трансформаційна ставка
Іноземні інвестиції в повоєнну Україну – це одночасно стратегічна можливість і продуманий ризик. Для України залучення капіталу є важливим не лише для відбудови міст і промисловості, а й для побудови майбутнього, повноцінно інтегрованого в європейську та світову економіку. Для інвесторів закінчення війни відкриє доступ до ринку з природними ресурсами, талановитою робочою силою, перспективами інтеграції в ЄС та прагненням до інновацій.
Однак, для розкриття цього потенціалу потрібні гарантії безпеки, правова надійність та стійкі реформи. Майбутнє України — і готовність світової спільноти підтримувати її — може визначатися не лише тим, що буде відбудовано, а й тим, як це буде відбудовано: прозоро, справедливо та інклюзивно.
---
Список літератури: Іноземні інвестиції в повоєнну Україну
Загальний та стратегічний огляд
Світовий банк та Уряд України (2023).
Експрес-оцінка збитків та потреб в Україні: лютий 2022 – грудень 2023.
[Портал звітів Світового банку]
[Основне джерело інформації для інвестиційних секторів, оцінки вартості реконструкції та планування.]
Європейська Комісія (2024).
Платформа реконструкції ЄС-Україна: інвестиційні потреби та пріоритети правової реформи.
[Описує шляхи інвестування, що відповідають інтеграції України в ЄС.]
Маккінсі та компанія (2023).
Відбудова України: Розкриття можливостей державно-приватного партнерства.
[Зосереджено увагу на структурах ДПП, особливо у сфері транспорту та енергетики.]
Правова реформа та захист інвесторів
ОЕСР (2024).
Огляд інвестиційної політики: Україна 2024.
[ https://www.oecd.org/investment ]
[Детальний огляд регуляторної реформи, верховенства права та тенденцій прямих іноземних інвестицій.]
USAID та Міністерство економіки України (2023).
Правова база для відновлення бізнесу: Посібник для міжнародних інвесторів.
[Через USAID Україна]
[Практичний огляд реформ та прав інвесторів.]
МІГА (Група Світового банку, 2023).
Розширення страхування політичних ризиків у державах, що постраждали від конфлікту: українська модель.
Аналізи за секторами
Міжнародне агентство з відновлюваної енергетики (IRENA) та Міністерство енергетики України (2024).
Відновлювані джерела енергії для відновлення: шляхи енергетичної трансформації України.
[Окреслює зелені інвестиційні зони та потреби в інфраструктурі.]
ФАО (2023).
Відновлення сільського господарства України: земельна реформа, експортні коридори та інвестиційні потреби.
[Розглядає реформи агробізнесу, логістики та торгівлі.]
Асоціація ІТ України (2023).
Стійкість цифрового сектору та можливості післявоєнного розширення.
[Звіти про стійкість технологічного сектору, інтерес іноземних венчурних інвестицій та утримання робочої сили.]
Безпека та зменшення ризиків
Атлантична рада (2023).
Зменшення ризиків для України: як залучити приватний капітал у воєнний час і після нього.
[ https://www.atlanticcouncil.org ]
[Досліджує страхування, суверенні гарантії та багатосторонні інструменти.]
Центр стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS, 2024).
Warzone Capital: Як відповідально інвестувати у відновлення України.
[Етичні та управлінські рамки для реконструкції.]
Чатем-Хаус (2023).
Спостереження за реконструкцією України: правові, економічні та політичні тенденції.
[ https://www.chathamhouse.org ]
[Поточні серії відстеження реформ та настроїв міжнародних інвесторів.]
