Майбутня зустріч європейських лідерів із президентом України Володимиром Зеленським у неділю, 2 березня 2025 року, має важливе значення, особливо у світлі нещодавньої напруженості між Україною та Сполученими Штатами. Спірна зустріч між президентом Зеленським і президентом США Дональдом Трампом 28 лютого 2025 року завершилася гарячою прес-конференцією та раптовим провалом підписання довгоочікуваної угоди щодо корисних копалин. (Було навіть підготовлено зал для підписання та столи.) Ця подія спонукала європейські країни терміново переоцінити свої стратегії щодо України та ширшу політику оборони та безпеки – буквально миттєво.
Учасники та їхня позиція
Очікується, що зустріч у Лондоні збере ключових європейських лідерів. Точний список учасників лондонської зустрічі ще не затверджений і зараз обговорюється, але наразі підтверджені:
• Сер Кейр Стармер, прем’єр-міністр Сполученого Королівства: нещодавно зміцнивши дипломатичні відносини з президентом Трампом, Стармер готовий зіграти ключову роль у посередництві між США та Україною. Його адміністрація висловила непохитну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України.
• Дональд Туск, прем’єр-міністр Польщі: Туск був активним прихильником потужної підтримки України, наголошуючи на необхідності колективних європейських оборонних ініціатив. Він також наголосив на терміновості лондонського саміту для вирішення спільних оборонних стратегій.
• Урсула фон дер Ляєн, Президент Європейської Комісії: Під її керівництвом Європейський Союз підтвердив свою непохитну підтримку України, надавши значні пакети фінансової та військової допомоги.
• Антоніу Коста, Президент Європейської Ради: Коста постійно наголошував на важливості єдиної європейської позиції проти російської агресії та підтримки України.
• Віктор Орбан, прем’єр-міністр Угорщини: На відміну від інших європейських лідерів, Орбан продемонстрував прихильність до поглядів президента Трампа, виступаючи за більш примирливий підхід до Росії.
Очікувані питання порядку денного
1. Угода між Європою та Україною щодо корисних копалин: у світлі зриву американсько-української угоди щодо корисних копалин європейські лідери можуть вивчити можливості співпраці з Україною у розробці її багатих мінеральних ресурсів. Така угода могла б зміцнити економіку України та зменшити її залежність від зовнішніх сил.
2. Планування на випадок можливого відкликання військової підтримки США: враховуючи напружені відносини між США та Україною, Європа має підготуватися до сценаріїв, коли військова допомога США зменшиться. Ймовірно, дискусії будуть зосереджені на посиленні обороноздатності Європи та забезпеченні сталої підтримки України.
3. Збільшення європейського оборонного виробництва: щоб компенсувати потенційну нестачу військових поставок США, європейські країни можуть розглянути питання про збільшення виробництва зброї та боєприпасів, спеціально розроблених для українських сил. Цей крок забезпечить належне оснащення України для її оборонних зусиль.
4. Розгортання європейських збройних сил в Україні: на саміті можуть обговорити умови, за яких європейські війська можуть бути розміщені в Україні, визначити їх розташування та правила ведення бойових дій. Таке розгортання слугувало б фактором стримування подальшої російської агресії та продемонструвало б відданість Європи суверенітету України.
5. Дипломатичні відносини зі Сполученими Штатами: після конфлікту між Трампом і Зеленським Європа може розглянути можливість використання зміцнених відносин Великобританії зі США для сприяння діалогу та налагодження відносин між Вашингтоном і Києвом. Взаємовідносини прем’єр-міністра Стармера з президентом Трампом можуть стати вагомою роль у цьому.
6. Стимулювання подальшої співпраці США: європейські лідери можуть обдумати стратегії, щоб заохотити США підтримувати Україну, можливо, через економічні стимули, спільні оборонні проекти або дипломатичні зобов’язання, які відповідають інтересам США.
7. Тривалість посиленої підтримки: визнаючи потенціал для тривалого розмежування США, Європа може взяти на себе зобов’язання щодо тривалого періоду посиленої підтримки України, потенційно охоплюючи весь поточний термін президента Трампа.
8. Посилені санкції та фінансові заходи: на саміті можуть обговорити запровадження суворіших банківських санкцій проти Росії, націлювання на тіньові флоти та перерозподіл заморожених російських активів у Європі для фінансування оборони України. Крім того, обговорення може включати використання доходів, отриманих від взаємних мит на американські товари у відповідь на американські мита на європейські товари, знову ж таки для підтримки української оборони.
9. Вивчення альтернативних механізмів підтримки. Лідери можуть розглянути інші шляхи зміцнення України, такі як співпраця в сфері кіберзахисту, обмін розвідданими та гуманітарна допомога для вирішення поточної кризи.
Висновок
Незважаючи на нещодавній дипломатичний розрив між Україною та Сполученими Штатами, майбутній європейський саміт означає тверду та єдину відданість суверенітету та безпеці України. Активно вирішуючи ці важливі питання, європейські лідери прагнуть зміцнити свою позицію колективної оборони, забезпечити постійну підтримку України та орієнтуватися в складнощах міжнародної дипломатії в геополітичному ландшафті, що швидко змінюється.
Це така невідкладна ситуація, що порядок денний, безсумнівно, пишеться разом із цими словами, і це може бути можливістю для Європи пограти своїми військовими м’язами як єдине ціле за відсутності Сполучених Штатів, змушених робити це без звичайних складок європейської бюрократії через критичний характер ситуації, яка постала перед Європою.