Шкода навколишньому середовищу в південно-західному регіоні Дніпра та в інших місцях: витрати на очищення

Руйнування дамби Нової Каховки в червні 2023 року мало глибокі екологічні наслідки для Дніпровського регіону та України в цілому. Тут ми розглядаємо історію дамби, обґрунтування її руйнування, вплив на навколишнє середовище, як детально описано в дослідженні Shumilova et al. опубліковано в Science 13 березня 2025 року , а також перспективи екологічного відновлення та реконструкції дамби на південному заході Дніпра, а також витрати на очищення навколишнього середовища в інших місцях України внаслідок другого російського вторгнення в Україну.

Історія та стратегічне значення дамби Нова Каховка

Побудована в 1956 році дамба Нова Каховка була ключовим інфраструктурним проектом на річці Дніпро на півдні України. Було створено Каховське водосховище, яке з об’ємом 18 кубічних кілометрів було найбільшим за об’ємом у Європі, займаючи площу 2092 квадратних кілометри. Дамба слугувала багатьом цілям: для виробництва гідроелектроенергії (велика гідроелектростанція була побудована там, яка припинила роботу в червні 2023 року), забезпечення зрошення сільськогосподарських угідь на півдні України та в північному Криму та постачання охолоджувальної води на Запорізьку атомну електростанцію, поточний статус якої залишається невизначеним і знаходиться під загрозою. Це також була головна дорожня артерія через річку Дніпро на південний захід від Запоріжжя, утворюючи частину головної дороги Р47 із північного Херсона, яка раніше йшла з Херсона на схід, потім на південь через дамбу в напрямку Криму. Р47 у свою чергу з’єднується з трасою М14 у Петропавлівці (нині в окупованій Росією Херсонській області), яка веде до окупованого Мелітополя та окупованого Донецька.

Враховуючи радянську непрозорість щодо обліку та витрат, неможливо навіть оцінити, скільки спочатку коштувало будівництво новокаховської греблі та пов’язаної з нею гідроелектростанції; але це були великі радянські інвестиції в інфраструктуру, щоб забезпечити економічний розвиток Херсонської області та Криму.

Іншою дорогою з міста Херсона до Криму та Донецька була сама траса М14, яка проходила через Антонівський міст, на схід від Херсона, і була знищена російськими збройними силами в листопаді 2022 року, коли росіяни евакуювали місто Херсон, приблизно з тієї ж причини, що й дамбу на Новій Поховці, а саме, щоб запобігти вторгненню українських збройних сил на окупований Росією район Херсонщини.

Таким чином, у листопаді 2022 року, після російської евакуації міста Херсона, дамба стала останньою дорогою через річку Дніпро, яка з’єднувала вільну територію України з окупованими Росією районами на південь від річки. Її знищення було стратегічно спрямоване на те, щоб українські сили не використали дамбу для просування та звільнення територій на південь від Дніпра.

Вплив руйнування дамби на навколишнє середовище

Обвал дамби Нова Каховка спровокував серйозну екологічну кризу. Вищезгадане дослідження Shumilova et al. вказано, що в результаті руйнування дамби було виявлено приблизно 83 000 тонн важких металів, включаючи свинець, кадмій і нікель, перетворивши територію на «токсичну бомбу уповільненої дії» (опис авторів). Спочатку, за їх оцінками, менше 1% цих забруднюючих речовин було викинуто в навколишнє середовище. Однак залишки токсинів становлять значну загрозу, оскільки очікується, що вони потраплять у річки разом із дощем, потенційно забруднюючи джерела води та завдаючи шкоди здоров’ю людей.

Екологічні наслідки виходять за рамки забруднення важкими металами. Руйнування дамби призвело до затоплення величезних територій, що призвело до руйнування середовища проживання, втрати біорізноманіття та довгострокових екологічних змін. Порушення роботи водосховища також вплинуло на іригаційні системи та водопостачання для громад і промислових підприємств нижче за течією.

Перспективи оздоровлення та реконструкції довкілля

Питання реконструкції дамби Нова Каховка є складним. Відновлення дамби може відновити її переваги, такі як виробництво гідроелектроенергії, зрошення та стабілізація водопостачання. Однак реконструкція буде дорогою та тривалою, вимагаючи значних міжнародних інвестицій та співпраці. Гребля у Новій Каховці виробила 357 мегават, що не робить її дуже великою за сучасними стандартами; але початкова оцінка будівництва такої дамби з нуля за сучасними мірками може становити понад 110 мільярдів доларів США. Однак це, ймовірно, дуже завищена оцінка, враховуючи, що з дамби довжиною 3,2 кілометра зруйнована частина становила лише 85 метрів, що означає, що частка дамби, яку потрібно було б реконструювати, становить менше 3%. Тож ми можемо розглядати витрати менше 3,5 мільярдів доларів США. Однак витрати можуть бути збільшені через віддалене розташування дамби та погану інфраструктуру в цьому районі, зокрема відсутність залізничної інфраструктури в регіоні.

Альтернативний підхід може включати можливість природного відновлення території. Деякі експерти припускають, що відсутність відновлення дамби може дозволити екосистемі відновитися з часом, що потенційно призведе до збільшення біорізноманіття та відновлення природної динаміки річки. Такий підхід вимагатиме ретельного управління, щоб пом’якшити поточні ризики, пов’язані із залишковими забруднювачами, і підтримати адаптацію місцевих громад до нових умов навколишнього середовища.

Росіяни однозначно постраждають від реконструкції Антонівського мосту, враховуючи його близькість до міста Херсона, яке наразі є сильно мілітаризованим, якщо (що здається необхідним) Херсон та регіони на південь від нього не будуть поміщені в демілітаризовану зону, а над Херсоном буде встановлено якийсь міжнародний нагляд, щоб запобігти поновленню бойових дій. На момент написання статті відстань від значних російських позицій (на захід від Олешок, в окупованому Росією Херсону) становила близько 8 кілометрів (5 миль), а отже, в межах радіусу дії російських артилерійських систем «Краснопіль» (точна дальність: більше 25 кілометрів) і безпілотних літальних апаратів «Від першої особи» (FPV), що робить центр Херсона надзвичайно небезпечним.

Якби реконструювати дамбу в Новій Каховці, це, безсумнівно, потрібно було б здійснити відповідно до міжнародного мандату, можливо, з використанням внутрішнього механізму, такого як трастовий фонд Світового банку, протягом кількох років із забезпеченням міжнародного цивільного контролю над дамбою, посиленого невеликою міжнародною миротворчою присутністю, з демілітаризованою зоною по обидва боки дамби. Тоді він міг би стати цивільним пунктом пропуску між вільною та окупованою Україною (і тим часом можна було б побудувати проміжний міст, дамба була б дві милі завширшки). Реконструкція дамби могла б принести користь як вільній Україні, так і окупованим територіям, включаючи Крим, особливо в світлі того факту, що також у червні 2023 року Збройні сили Росії перекрили ще один головний автомобільний міст до Криму через розкол через Аранбіт, міст через Чонгарську протоку, що надзвичайно ускладнило автомобільне постачання до Криму з окупованої України. Схоже, росіяни зробили це, щоб запобігти українському вторгненню до Криму у випадку, якщо українські Збройні Сили звільнять територію на південь від річки Дніпро, чого вони в такому разі не змогли здійснити.

Місцезнаходження Чонгарського мосту в окупованому Росією Криму, зруйнованого ЗС РФ

Інші екологічні руйнування та збитки, спричинені російським вторгненням

Як зазначають автори в статті Shumilova et al. зауважте, що зони шкоди навколишньому середовищу, спричинені руйнуванням Росією дамб під час їхнього вторгнення в Україну, не обмежуються територією нижньої течії Дніпра, а наслідки та витрати на очищення цих інших регіонів наразі невідомі, і їх неможливо підрахувати в очікуванні подальших досліджень, які, імовірно, відбудуться після угоди про припинення вогню, особливо тому, що деякі з територій, які зазнали екологічної шкоди, знаходяться на повністю окупованих територіях Росії. Угода про припинення вогню повинна передбачати екологічну оцінку завданої шкоди та відповідні заходи для її усунення, і, знову ж таки, міжнародний трастовий фонд може бути найкращим способом оплати цих досліджень і витрат.

Висновки

Руйнування дамби Нова Каховка та інших дамб призвело до значної шкоди навколишньому середовищу з довгостроковими наслідками для Дніпровського регіону та України. Щоб подолати цю кризу, потрібна комплексна стратегія, яка включає відновлення навколишнього середовища, розгляд реконструкції проти природного відновлення та потужну міжнародну підтримку. Шлях вперед має збалансувати екологічне відновлення та соціально-економічні потреби постраждалих громад, забезпечуючи стале та стійке майбутнє для регіону.

Всеохоплююча угода про припинення вогню, безсумнівно, включатиме положення щодо майбутніх заходів для усунення цієї шкоди та відновлення принаймні однієї з головних артерій для цивільного руху між вільною Україною та окупованою Росією Україною. Усе це можна було б зробити без визнання Україною передбачуваної анексії Росією окупованих частин України, і така співпраця може призвести до остаточного вирішення українського конфлікту в майбутньому вздовж міжнародно визнаних кордонів України, чого легше досягти. Чим більше співробітництва між Україною та Росією може бути враховано в угоді про припинення вогню, тим більшими є перспективи довгострокового миру в регіоні.