Тайвань, БРІКС та російсько-українська війна: перетин ліній розлому у світовому порядку
- Matthew Parish
- 15 трав.
- Читати 5 хв

Російське вторгнення в Україну спричинило тектонічні зрушення у світовому геополітичному ландшафті. Серед складніших перетинів є ті, що пов'язані з конфліктом у Східній Європі, статусом Тайваню у Східній Азії та появою БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай та Південна Африка, а тепер БРІКС+) як блоку, що прагне кинути виклик ліберальному порядку, очолюваному Заходом. Хоча ці питання здаються розрізненими, вони глибоко переплетені з питаннями суверенітету, багатополярності та легітимності проекції сили. Тут ми розглядаємо, як війна в Україні відбивається через Тайванську протоку та платформу БРІКС, виявляючи розломи та переорієнтації у світовій політиці.
Тайвань: Спостерігаючи за Україною з тривогою
Війна в Україні глибоко вплинула на стратегічне мислення Тайваню, особливо на його побоювання щодо потенційної китайської агресії. Як тайванське суспільство, так і міжнародна спільнота проводять паралелі між Україною та Тайванем як меншими демократіями, що стикаються з екзистенційними загрозами з боку більших, авторитарних сусідів з реваншистськими амбіціями. Хоча аналогія не є ідеальною, враховуючи стратегічне розташування Тайваню, зобов'язання США у сфері безпеки та глобальне домінування у сфері напівпровідників, вона загострила дебати щодо стримування та стійкості.
Ключові паралелі
Модернізація військ: Тайвань прискорив оборонні реформи, закупивши асиметричні системи озброєння, переглянувши закони про військовий обов'язок та підготувавшись до потенційної оборони острова в рамках стратегії «дикобраза», натхненної Україною.
Громадська обізнаність: Війна стала сигналом тривоги для громадян Тайваню, загостривши громадську думку щодо національної оборони та важливості союзів.
Глобальні наслідки: Пекін уважно стежить за реакцією Заходу на Україну, включаючи санкції, постачання зброї та дипломатичну ізоляцію, щоб оцінити, як до неї можуть ставитися у разі вторгнення на Тайвань.
Посил чіткий: доля України впливає на безпекову позицію Тайваню, так само як амбіції Китаю щодо Тайваню формуються витривалістю та рішучістю Заходу в Україні.
БРІКС та багатополярний виклик
Війна в Україні також активізувала БРІКС як противагу західним інституціям. Однак внутрішні суперечності БРІКС, особливо щодо України та Тайваню, підкреслюють як його амбіції, так і обмеження.
а. Росія та Китай: Стратегічне зближення
Росія та Китай розглядають БРІКС як платформу для ослаблення західної гегемонії. Для них:
Україна символізує виклик НАТО та безпековому порядку, очолюваному США.
Тайвань є незавершеною справою в епоху після холодної війни та лакмусовим папірцем для норм суверенітету.
Обидві держави висловлюють свої претензії в антиколоніальній, антизахідній риториці, намагаючись виправдати свої дії як опір американському імперіалізму.
b. Індія, Бразилія, Південна Африка: Стратегічне хеджування
Інші члени БРІКС діють обережно:
Індія відмовилася засуджувати Росію, але з побоюванням ставиться до амбіцій Китаю, особливо щодо кордону Ладакху та питань Індо-Тихоокеанського регіону.
Бразилія за президента Лули да Сілви виступає за неприєднання, закликаючи до переговорів в Україні, зберігаючи при цьому нейтралітет щодо Тайваню.
Південна Африка проводила військово-морські навчання разом з Росією та Китаєм, але наполягає, що не займає жодної сторони.
Ці розбіжності свідчать про напруженість усередині БРІКС: хоча група є єдина в критиці домінування Заходу, їй бракує консенсусу щодо суверенітету, територіальної цілісності та нормативних цінностей.
c. Розширення та момент БРІКС+
У 2023–2024 роках до складу БРІКС увійшли нові члени, зокрема Іран, Саудівська Аравія, Єгипет, Аргентина, Ефіопія та ОАЕ. Це розширення свідчить про його зростаючу актуальність, але також послаблює єдність. Щодо України та Тайваню, більшість держав БРІКС+ воліють уникати відкритої конфронтації, наголошуючи на розвитку, невтручанні та економічних зв'язках як із Заходом, так і зі Сходом.
Ширша стратегічна картина
Збіг цих трьох тем — України, Тайваню та БРІКС — відображає глобальну систему на роздоріжжі:
Нормативна ерозія: Захист територіального суверенітету в Україні суперечить мовчанню (або співучасті) багатьох держав БРІКС, що підриває універсальні норми та надає перевагу силі над правом.
Санкції та економічна перебудова: Санкції проти Росії посилили торгівлю між Китаєм та Росією та призвели до посилення обговорень у країнах БРІКС щодо дедоларизації та альтернативних фінансових механізмів, таких як торгівля в юанях або місцевих валютах.
Авторитарна солідарність проти демократичної стійкості: війна в Україні та тайванське питання підкреслюють зростаючий розкол: авторитарні режими захищають ревізіонізм статус-кво, проти демократій, які будують нові коаліції.
Висновок: Лінії розлому та майбутнє
Війна в Україні — це не просто регіональний конфлікт, це лакмусовий папірець для майбутнього світового порядку. Тайвань, хоча й географічно віддалений, відчуває його наслідки, борючись із перспективою війни та міжнародної солідарності. Тим часом БРІКС постає як вільне, але дедалі впливовіше утворення, яке ставить під сумнів західні наративи, не пропонуючи послідовних альтернатив щодо миру, суверенітету чи справедливості.
Оскільки ці три нитки переплітаються, світ стикається з глибоким питанням: чи може глобальне управління враховувати плюралізм, не підриваючи принципів, що об'єднують міжнародне право та мир? Відповідь може критися не лише в резервах та договорах, а й у нормативному виборі, який держави роблять, стикаючись з наступною великою кризою.
---
Список для читання
БРІКС та багатополярний порядок
Академічні та політичні джерела
Штуенкель, Олівер. БРІКС та майбутнє глобального порядку . Lexington Books, 2015.
– Фундаментальна книга про ідеологічні та геополітичні мотиви співпраці БРІКС.
Рюланд, Юрген. «Глобальний Південь та БРІКС: роздуми про динаміку м’якого балансування». Міжнародна політика , 2021.
– Аналізує, як держави БРІКС намагаються збалансувати гегемонію США без формування військового блоку.
Швеллер, Рендалл. «Протистояння США, але поглиблення інтеграції? Китай, Росія та парадокс БРІКС». Аналіз зовнішньої політики , 2020.
Звіти аналітичних центрів
Фонд Карнегі за міжнародний мир – Розширення БРІКС та його стратегічні наслідки (2023)
Чатем-Хаус – Яке майбутнє БРІКС+? (2024)
– Обговорює внутрішню напруженість у БРІКС та геополітичну експансію.
МЕРІКС – Китай та наратив БРІКС: протидія Заходу?
Тайвань, Китай та стратегічні наслідки війни в Україні
Академічні та стратегічні перспективи
Буш, Річард К. Важкий вибір: прагнення Тайваню до безпеки та гарного життя. Видавництво Брукінгського інституту, 2021.
Свейн, Майкл Д. «Війна в Україні та Тайвань: уроки для стратегічної конкуренції між США та Китаєм». Інститут відповідального державного управління Квінсі , 2022.
Мастро, Оріана Скайлар. «Як Китай вчиться на війні в Україні». Foreign Affairs , 2023.
Ліфф, Адам П. «Тайвань, Україна та стримування: правильні уроки». Виживання , 2023.
Політичні та оборонні бриф-огляди
Корпорація RAND – Чи може Тайвань стати наступною Україною? (2023)
Центр стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS) – Стримування між двома країнами протоки у постукраїнському світі (оновлення 2022–2024 рр.)
Інститут Лоуї – Як Тайвань бачить Україну – і навпаки
Війна Росії в Україні та світова реакція
Академічні та аналітичні роботи
Снайдер, Тімоті. Шлях до несвободи: Росія, Європа, Америка . Видавництво Тіма Даггана, 2018.
– Далекоглядний аналіз авторитаризму та російського реваншизму.
Кричкович, Андрій. «Українська криза та майбутнє світового порядку: від кінця холодної війни до кінця «кінця історії»». Міжнародні відносини , 2022.
Менон, Раджан та Юджин Румер. Конфлікт в Україні: розпад порядку після холодної війни . MIT Press, 2015.
Ресурси аналітичних центрів та політики
Європейська рада з міжнародних відносин (ECFR) – Глобальні реакції на війну в Україні: фрагментація світового порядку
Інститут Брукінгса – Як країни глобального Півдня сприймають війну в Україні
– Порівняльний аналіз реакцій з Індії, Бразилії, Південної Африки тощо.
Міжнародна кризова група – Війна в Україні: глобальна перспектива
Додаткова рекомендована література
Книги та монографії
Джонс, Брюс та ін. Нова геополітика: Глобальні держави та мінливий світовий порядок. Брукінгс, 2023.
Кендалл-Тейлор, Андреа та Девід Шуллман. Піднесення до авторитарного виклику: стратегічна конкуренція у 21 столітті. CNAS, 2022.
Стратегічний коментар
Зовнішні справи – Спеціальний випуск «Війна та світовий порядок» (2023)
The Diplomat – Поточні статті про Тайвань , Китай та перспективи Глобального Півдня щодо України