Судово-медична експертиза ГІС Арта

З моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року Збройні Сили України зазнали швидкої та надзвичайної трансформації. Центральним елементом сучасного військового відродження України стало впровадження та впровадження цифрових інструментів для координації бойових дій та ситуаційної обізнаності. Серед них ГІС Arta стала революційною системою координації артилерійського вогню, що працює в тандемі зі своїм більш публічно обговорюваним партнером Delta . Разом ці платформи лежать в основі здатності України завдавати високоточних ударів з високою ефективністю та мінімальною затримкою (час від введення даних про удар до його здійснення), навіть за умови переваги в традиційних матеріальних ресурсах.

Це есе пропонує судово-медичний аналіз ГІС Arta, простежуючи її походження, функціональність, операційні переваги та обмеження, а також досліджуючи її синергію з Delta та ширші наслідки для сучасної військової доктрини.

Витоки та контекст: Зростання ГІС Arta

ГІС «Арта» (Географічна інформаційна система для артилерії) була задумана на тлі досвіду України у гібридній війні на Донбасі з 2014 року. Ранні провали в командуванні та управлінні в поєднанні із застарілою радянською доктриною спонукали нове покоління українських офіцерів та цивільних технологів до співпраці над програмними рішеннями, які могли б забезпечити обізнаність про стан поля бою в режимі реального часу та децентралізовані можливості командування.

Спочатку розроблена українськими інженерами-програмістами, деякі з яких були волонтерами, ГІС Арта стала конфіденційним проектом, тісно пов'язаним з потребами Генерального штабу, що постійно змінюються. Хоча її повна архітектура залишається засекреченою, її розробка отримала непряму підтримку від союзників НАТО та технологічної спільноти діаспори. Вона являє собою українську адаптацію сучасних концепцій командування, управління, зв'язку, комп'ютерів, розвідки, спостереження та рекогносцювання (C4ISR) з особливим акцентом на координацію артилерії.

Функціональна архітектура ГІС Arta

По суті, GIS Arta — це цифрова мережа управління вогнем, призначена для швидкого, децентралізованого та високочутливого управління артилерійськими ударами та ударами безпілотників. Вона використовує численні джерела даних та передає їх у зашифровану хмарну систему, яка працює через розподілену мережу. Система виконує такі основні функції:

1. Інтеграція датчика зі зйомником

ГІС Arta пов'язує різні датчики поля бою — коректувальники, безпілотники, радари та супутникові знімки — з артилерійськими батареями та ракетними системами. Щойно ціль ідентифіковано (наприклад, російську бронетанкову колону або склад логістики), її координати можна завантажити та перевірити за лічені секунди.

Система визначає пріоритетність цілей на основі попередньо встановлених параметрів місії (таких як цінні підрозділи або рухомі цілі), розраховує оптимальні рішення для стрільби за допомогою моделювання місцевості, а потім передає дані про стрільбу безпосередньо артилерійським підрозділам.

2. Геолокація в режимі реального часу та відстеження Blue Force

На відміну від координації вогню радянської епохи, ГІС «Арта» гарантує, що українські артилерійські підрозділи знають місцезнаходження дружніх підрозділів («синіх сил») та уникають братовбивства. Вона використовує GPS, ГЛОНАСС (російську версію GPS, яка охоплює всю Росію) та комерційні супутникові дані, а там, де GPS глушиться, компенсує це за допомогою радіотріангуляції та резервних цифрових карт.

3. Автоматизація пожежної місії

Командири батарей отримують інтерфейси на основі планшетів або ноутбуків, які відображають накази щодо виконання завдань з розрахованими азимутами (напрямки за допомогою градусів на компасі), відстанями, налаштуваннями детонаторів та очікуваним часом досягнення цілі. GIS Arta також керує усуненням конфліктів одночасних завдань (тобто запобіганням подвійному обстрілу однієї й тієї ж цілі) та інтегрує доктрину «стріляй і тікай», пропонуючи негайне переміщення після удару, щоб уникнути контр-вогню російських батарей.

З'єднання Дельта: операційна синергія

«Дельта» – це ширша система ситуаційної обізнаності, що використовується Україною, сумісна з НАТО платформа управління бойовими діями, що пропонує спільну оперативну картину. Розроблена у партнерстві з українськими компаніями оборонних технологій та міжнародними спонсорами, «Дельта» призначена для набагато ширшого спектру функцій: від переміщення військ та відстеження ворога до логістики та координації цивільної оборони.

У той час як Delta виконує функції командування високого рівня на театрі бойових дій та інтерфейсу C2 (командування та управління), GIS Arta спеціалізується на тактичній точності. Їхня інтеграція є безперебійною:

• Delta надає стратегічне уявлення, агрегуючи супутникові знімки, розвідувальні дані SIGINT, записи з дронів та дані людської розвідки (HUMINT).

• ГІС Arta виступає в ролі виконавчого рівня, перетворюючи розвідувальні дані Delta на інформацію про пожежі в режимі реального часу.

Наприклад, коли Delta отримує знімки з дрона російської системи С-300 у Запорізькій області, GIS Arta може призначити та розрахувати вогневе завдання для батареї HIMARS за лічені хвилини — часто до того, як ціль встигне змінити позицію.

Такий симбіоз дає Україні значну перевагу в циклі "OODA": здатність спостерігати, орієнтуватися, приймати рішення та діяти швидше, ніж супротивник.

Операційна ефективність: польові приклади

1. Херсонська битва (2022)

ГІС «Арта» відіграла ключову роль в українському контрнаступі, координуючи швидкий артилерійський вогонь через Дніпро, атакуючи понтонні переправи та російські логістичні маршрути з надзвичайною точністю. Українські артилеристи могли отримувати координати цілей від місцевих партизанів через систему «Дельта», перевіряти їх за допомогою дронів та вести точний вогонь протягом кількох хвилин.

2. Бахмут та Авдіївка (2023–2024)

Оскільки російські війська зосереджували масовані піхотні атаки на укріплені позиції, ГІС «Арта» дозволила українським підрозділам перекривати тилові колони поповнення запасів, вражати скупчення військ та обстрілювати артилерійські позиції з хірургічною ефективністю, компенсуючи чисельну перевагу Росії.

Безпека та кіберстійкість

GIS Arta працює на зашифрованій цивільній інфраструктурі з використанням комерційних супутників Starlink та надлишкових оптоволоконних ліній зв'язку (тобто резервних оптоволоконних ліній зв'язку, що не використовуються для звичайних цивільних цілей). Для боротьби з глушінням вона використовує радіопротоколи зі стрибкоподібною перебудовою частоти, mesh-мережі (мережі взаємопов'язаних комп'ютерів, що дозволяють передачу інформації в кількох напрямках) та адаптивну маршрутизацію сигналів (постійне коригування шляхів сигналів у мережі).

Архітектура системи побудована з урахуванням децентралізації. Навіть якщо один командний вузол скомпрометовано, місцеві підрозділи можуть продовжувати працювати з кешованими даними та резервними процедурами. Важливо, що GIS Arta є модульною, що дозволяє тестувати та розгортати оновлення та нові інтеграції (наприклад, алгоритми цільового націлювання на основі штучного інтелекту або зграї дронів) як спеціальні доповнення, а потім інтегрувати їх назавжди, якщо вони виявляться працездатними.

Російські війська неодноразово намагалися скомпрометувати ГІС «Арта» за допомогою кібератак та засобів радіоелектронної боротьби, але без тривалого успіху — через посилене шифрування та спритність української ІТ-армії у протидії загрозам.

Стратегічні наслідки: нова доктрина цифрової війни

ГІС Arta є прикладом нової парадигми алгоритмічної артилерії, де люди контролюють рішення, прийняті розподіленими системами даних. Це дозволяє:

• Швидше прийняття рішень на рівні батальйону та бригади.

• Збереження ресурсів, ураження цінних цілей з мінімальною кількістю боєприпасів.

• Стримування масованих атак, оскільки ГІС Arta може викликати негайний насичувальний вогонь у режимі реального часу.

Це кидає виклик традиційній російській доктрині, що спирається на повільні, централізовані командні структури. Це також задає тон війні 21-го століття, де вирішальним може стати програмне забезпечення, а не танки.

Обмеження та майбутнє ГІС Arta

Незважаючи на свої сильні сторони, ГІС Arta не всемогутня:

• Це спирається на цифрову грамотність на рівні взводу, що вимагає постійного навчання.

• Він вразливий до перебоїв у зв'язку, особливо в умовах глибоких боїв або інтенсивного глушіння.

• Це залежить від наявності точних даних датчиків, що робить його ефективність пропорційною покриттю дронів та супутників.

Забігаючи наперед, Україна планує інтегрувати машинне навчання, прогнозне моделювання ударів та автономні цикли зворотного зв'язку від дронів у ГІС Arta та Delta. Ці зміни можуть призвести до створення повністю мережевого «ланцюга знищення», здатного реагувати на події на полі бою майже з нульовою людською затримкою (латентністю).

ГІС Арта — це не просто платформа для координації вогню. Це символ того, як винахідливість України та інтеграція цивільних технологій у військові застосування зрівняли умови гри з чисельно переважаючим ворогом. Працюючи пліч-о-пліч з Дельтою, вона наділяє українські сили цифровою нервовою системою — динамічним, інтелектуальним та адаптивним набором систем, які перетворюють розвідувальні дані на вогневу міць у режимі реального часу.

Роблячи так, GIS Arta пропонує модель для майбутніх військових: де домінування на полі бою полягає не лише у сталі та порохові, а й у коді, даних та зв'язку.