Системи винагород для українських операторів дронів

У затяжній боротьбі проти російського вторгнення на Донбасі Збройні Сили України були змушені впроваджувати інновації не лише тактично, а й організаційно. Одним із найвражаючих подій стало запровадження так званої «системи балів» або режиму винагород для підрозділів безпілотників. У цій системі команди, що атакують безпілотники на передовій, накопичують «електронні бали» за підтверджені атаки на російську живу силу або матеріали; ці бали можна обміняти на нові безпілотники або іншу військову техніку. На перший погляд, ця схема нагадує гейміфіковану бойову систему. Але вона також відображає глибші структурні проблеми: асиметрію позиції України, необхідність стимулювання роботи в умовах напруги, необхідність оптимізації закупівель та труднощі підтримки морального духу з часом. Ми розглядаємо, як працює система, чому вона була запроваджена, які переваги вона отримала, яку критику вона зазнала та ширші наслідки для воєнного та гуманітарного середовища в Україні.

Механіка системи

Програму часто називають «Армія дронів: Бонус» (іноді скорочено «е-пойнти» або «є-бали» — українська гра слів), запущену Міністерством цифрової трансформації у співпраці з іншими видами державної оборони.

Команди дронів фіксують удари по ворожих цілях і завантажують відеодокази атаки через мережу ситуаційної обізнаності міністерства Delta. Після перевірки підрозділу призначається певна кількість балів залежно від типу цілі. Наприклад, згідно з численними звітами з відкритих джерел на ранніх етапах війни:

• Ліквідація ворожого солдата: 6 балів.

• Пошкодження танка: 20 балів.

• Знищення танка: 40 балів.

• Знищення мобільної ракетної системи: до 50 балів (залежно від калібру).

Однак критерії оцінювання змінилися в міру розвитку конфлікту. Станом на середину 2025 року цінність за вбивство одного солдата подвоїлася (до 12 балів), тоді як цінність за знищення танка знизилася приблизно до 8 балів. Аналогічно, знищення російського пілота безпілотника тепер приносить 25 балів; пошкодження одного — 15.

Обмін балів

Після накопичення балів їх можна обміняти через онлайн-платформу під назвою Brave1 Market, яку описують як сайт «в стилі Amazon» для бойових підрозділів. Підрозділи можуть вибирати зі списку: дрони (включаючи ударні дрони з видом від першої особи [FPV] або важчі дрони-«бомбардувальники», такі як так званий «Vampire»), комплекти радіоелектронної боротьби, роботизовані платформи, засоби зв'язку та інше обладнання. Один опублікований приклад свідчить, що дрон Vampire коштує 43 бали.

Мета та пріоритети

Режим стимулювання чітко розроблений для того, щоб спрямувати дефіцитне високотехнологічне обладнання до найефективніших підрозділів. Як підсумував один чиновник: «Знищуйте, заробляйте бали, купуйте безпілотники за бали». Система також надає керівникам поля бою потік перевірених даних (через завантаження відео) про те, які цілі уражаються, які підрозділи працюють ефективно, а отже, на чому слід зосередитися на закупівлях, навчанні та оперативній діяльності.

Стратегічне обґрунтування

Чому Збройні Сили України запровадили таку систему? Обґрунтування можна згрупувати за кількома напрямками: обмеженість ресурсів, децентралізація закупівель, моральний дух та стимулювання, а також цільове призначення на основі даних.

Обмеженість ресурсів та терміновість

Україна бореться з чисельно більшою силою, маючи значну матеріальну перевагу. У цьому контексті здатність невеликих команд безпілотників завдавати непропорційної шкоди стала критично важливою. Замість того, щоб покладатися виключно на розподіл обладнання «зверху вниз», система балів дозволяє підрозділам самим «заробляти» додаткове обладнання завдяки своїм результатам, що робить ланцюг поставок чутливим до результатів на полі бою.

Децентралізовані закупівлі та швидкість

Дозволяючи польовим підрозділам обмінювати бали безпосередньо на обладнання, схема обходить деякі бюрократичні затримки, типові для оборонних закупівель. Згідно з відкритими джерелами, доставка замовлених товарів може тривати всього тиждень. Така швидкість є життєво важливою в умовах високотемпного та мінливого конфлікту.

Мотивація, конкуренція та ефективність

Система балів вводить елемент змагання серед підрозділів безпілотників. Таблиці лідерів, рейтинги та видимість підрозділів допомагають генерувати ініціативу, покращувати продуктивність та посилювати відповідальність. Як зазначив один аналітик, чим краще підрозділ виконує свою роботу, тим більше вогневої потужності він отримує: «Результати відкривають доступ до більших руйнувань».

Таргетинг та адаптація на основі даних

Оскільки кожен удар має бути зафіксований та перевірений, система генерує великий обсяг оперативних даних високої роздільної здатності. Це дозволяє планувальникам вищого рівня коригувати пріоритетність цілей (наприклад, перехід від танків до піхоти) шляхом коригування значень очок. Наприклад, у середині 2025 року спостерігався зсув ваги у бік вбивств особового складу, посилаючись на побоювання щодо нарощування російської піхоти та зменшення використання російських танків.

Гуманітарні, етичні та доктринальні наслідки

Хоча система балів має чіткі тактичні та стратегічні переваги в контексті оборони України, вона також порушує значні етичні та гуманітарні питання, а також має доктринальні наслідки.

Представлення руйнувань на полі бою в структурі накопичення балів нагадує мову комп'ютерних ігор. Дійсно, деякі критики назвали цю систему «гейміфікацією війни». Хоча Збройні сили США здійснюють законні права на оборону, нарахування балів за «ліквідованих ворожих солдатів» може призвести до зниження порогу для рішень щодо цілей або посилення безособового розрахунку вбивств. Програма може посилити тиск на операторів безпілотників, щоб вони шукали цілі з високим балом, що потенційно суперечить ще більш тонким цілям, таким як мінімізація шкоди для цивільного населення або збереження звільнених районів.

Крім того, оскільки система використовує відеодокази для перевірки, виникають занепокоєння щодо операційної безпеки, конфіденційності відеозаписів та потенційної неправильної ідентифікації цілей під тиском або на складній місцевості.

Зміна пріоритетів оцінювання (наприклад, надання більшої ваги знищенню особового складу, а не нападам на важку техніку) розкриває серйозний розрахунок: швидше скорочення чисельності ворожих військ, щоб зняти тиск з українських захисників. Але гуманітарна ціна нападів на особовий склад вища з точки зору вбивства або поранення комбатантів, травм на полі бою, наслідків для місцевого населення та довгострокового тягаря військових травм та втрати близьких. Системні стимули можуть прискорити руйнування, але, можливо, за рахунок більш стратегічних або стабілізуючих операцій (наприклад, захоплення логістичних вузлів або забезпечення гуманітарних коридорів).

Доктринально, система переосмислює ударні групи на передовій як учасників бойових дій, так і переможців внутрішніх змагань. Зв'язок із закупівлями означає, що високопродуктивні підрозділи можуть отримувати дедалі досконаліші системи, тим самим концентруючи можливості. З одного боку, це ефективно. З іншого боку, це може створювати диспропорції між підрозділами та порушувати питання рівності та узгодженості — наприклад, чи будуть низькооцінені, але стійкі підрозділи в тихіших секторах позбавлені спорядження? Деякі коментатори попереджають, що військова логістика не може просто функціонувати як аркада винагород.

Це також формує поведінку щодо вибору цілей. Якщо знищення танка дає менше очок, а ліквідація солдата — більше (як свідчать дані середини 2025 року), підрозділи можуть відповідно змінити тактику, не завжди узгоджуючи це з ширшими оперативними пріоритетами.

Практичні результати та що показують дані

До середини 2025 року система балів, схоже, отримала широке поширення. Згідно з повідомленнями, у ній беруть участь понад 420 підрозділів дронів, що охоплює до 90% військових сил безпілотних літальних апаратів (БПЛА) України. Один елітний підрозділ, заснований волонтерами «Magyar Birds», як повідомляється, накопичив понад 16 298 балів — достатньо для придбання 1000 денних дронів FPV, 100 дронів Vampire та 40 розвідувальних дронів.

Система також, схоже, вплинула на поведінку на полі бою та навіть на реакцію російського противника: російські військові блогери відзначили підвищену втрату персоналу серед екіпажів безпілотників та посилення акценту на заходах протидії безпілотникам.

З точки зору закупівлі обладнання, система допомагає Україні направляти обладнання до найефективніших підрозділів та відстежувати, де інвестиції дають результати. Як зазначається в одному з аналізів: «Тепер ми бачимо в режимі реального часу, що працює, а що ні».

Ризики, обмеження та критика

Незважаючи на свої переваги, схема не позбавлена недоліків.

Будь-яка система стимулювання може призвести до «ігрової» поведінки. Якщо підрозділи надають пріоритет високоточковим цілям, а не стратегічно оптимальним, це може постраждати в ширшому оперативному плані. Наприклад, якщо знищення піхоти приносить більше очок, ніж зенітно-ракетні системи (які можуть мати вищу стратегічну цінність), то підрозділи можуть перенаправити зусилля з нейтралізації ворожих можливостей на «легкі» піхотні цілі.

Підрозділи, розгорнуті в тихіших секторах, або чий рельєф місцевості, тип місії чи логістика ускладнюють досягнення високих результатів, можуть бути опосередковано покарані. Це може призвести до дисбалансу в розподілі спорядження та проблем з моральним духом.

Система спирається на відеоверифікацію через Delta. Якщо відео маніпулюють, спотворюють або втручають зусилля суперника, це підриває цілісність системи. Більше того, підрозділи можуть витрачати дорогоцінні польоти безпілотників на документування знищень, а не на охорону більш несуттєвих цілей (розвідка, заборона доступу до території, логістичне блокування).

Фразування підрахунку втрат може знизити чутливість операторів та суспільства загалом до людської ціни війни. Це особливо актуально у війні, що передбачає значний вплив на цивільне населення, гібридні операції та суперечливі питання щодо приписування ударів. Існує тонка грань між стимулюванням ефективності та комерціалізацією смерті.

Зі зміною характеру війни — якщо, наприклад, Росія переходить до розосереджених піхотних атак, придушення радіоелектронної боротьби або глибоких ударів — категорії оцінювання можуть потребувати постійного коригування. Система повинна залишатися гнучкою, але постійне перекалібрування може створити плутанину або ненавмисні коливання стимулів (як це сталося зі зміною цінностей у середині 2025 року).

Довгострокові наслідки та стратегічні уроки

З ширшої точки зору, українська модель бальної системи виявляє важливі уроки для сучасної війни, особливо в асиметричних контекстах.

Україна продемонструвала, що в умовах високодинамічного конфлікту децентралізовані та орієнтовані на результат закупівлі можуть підвищити гнучкість. Модель ринку Brave1 може слугувати прикладом того, як малі держави можуть обійти тривалі затримки в ланцюжку поставок.

Вимога щодо записів з безпілотників та їх цифрової верифікації забезпечує аналітику поля бою, надаючи командуванню точнішу картину успіхів і невдач на передовій. Фактично, кожен удар стає точкою даних. Це може допомогти з майбутнім цілеутворенням, плануванням інвестицій та розробкою доктрини.

Пов'язуючи результативність з винагородою, система впроваджує нову культурну динаміку серед підрозділів безпілотників. Відчуття конкуренції, вимірювані досягнення та відчутна винагорода можуть підвищити моральний дух. У війні, яка вимагає високого темпу та постійних зусиль, це може бути значним.

Однак ця схема також змушує зважати на те, як війна зображується для внутрішньої та міжнародної аудиторії. Система, яка розглядається як «точки для вбивств», може бути використана як зброя ворожої пропаганди. Україна повинна підтримувати прозорість, забезпечувати дотримання міжнародного гуманітарного права (МГП) та гарантувати, що модель стимулювання не відхиляє рішення щодо цільових дій від законної поведінки та пропорційності.

Для інших держав, які спостерігають за війною в Україні, ця модель викликає питання: чи можуть подібні схеми стимулювання стати стандартними в майбутніх конфліктах з інтенсивним використанням дронів? Якщо так, то як вони можуть змінити навчання, доктрину, командне управління та підзвітність? Український експеримент можна розглядати як лабораторію майбутнього управління безпілотними війнами.

Висновок

Система винагородження за використання дронів на основі балів, запроваджена Збройними Силами України, являє собою сміливу адаптацію до реалій війни з обмеженими ресурсами та високою інтенсивністю проти більшого ворога. Поєднавши ефективність роботи на передовій із придбанням обладнання, Україна фактично гейміфікувала сегмент своєї війни з використанням дронів, проте гра є грою виживання та національної оборони, а не просто розвагою. Ініціатива має чіткі тактичні, логістичні та мотиваційні переваги, але також несе в собі приховані ризики: перекошена поведінка при цільовому вогні, нерівність між підрозділами, етичні проблеми та комерціалізація руйнувань.

У контексті триваючого конфлікту цю систему найкраще розглядати як прагматичне нововведення, а не нормативну модель. Вона відображає необхідність України використовувати сучасні технології, децентралізувати закупівлі, збирати дані в режимі реального часу та мотивувати своїх захисників. Однак, з розвитком війни, модель стимулювання також повинна розвиватися: значення балів повинні адаптуватися; перевірка має залишатися надійною; справедливість має контролюватися; а людський вимір бою ніколи не повинен втрачатися в гонитві за очками.

Для України викликом буде збереження гідності та законності своєї поведінки, навіть одночасно впроваджуючи високотехнологічні інновації, засновані на даних. Зброя та дрони можуть змінюватися, алгоритми можуть розвиватися, але незмінна мета залишається: захищати країну, захищати цивільне населення та відновлювати мир, коли настане цей день. Система балів може підтримувати цю мету, але вона не може замінити глибший моральний та стратегічний фундамент боротьби.