Російська система бонусів та винагород для особового складу бойових дій

Коли Російська Федерація розпочала повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року, вона зіткнулася з викликом підтримки імпульсу на тлі зростання втрат та озброєння. У цьому контексті Москва запровадила низку фінансових бонусних та винагородних схем, розроблених для винагородження успіхів на полі бою, заохочення до вступу на службу та утримання військ, а також посилення оперативної агресії.

Одним із яскравих прикладів, про який повідомлялося, було оголошення Міністерства оборони у червні 2023 року про те, що російські війська, які знищили танки «Леопард» німецького виробництва або бронетехніку західного постачання, отримають виплати. Згідно зі звітом, до 10 000 військовослужбовців вже отримали винагороду за знищення понад 16 000 одиниць української та західної військової техніки. Бойова броньована машина була оцінена в 50 000 рублів, а танк — у 100 000 рублів.

Крім того, приватна російська компанія «Форес» (що базується на Уралі) пропонувала винагороду до 5 мільйонів рублів за першого солдата, який знищить або захопить танк західного виробництва, такий як американський M1 Abrams або німецький Leopard 2.

Механіка та застосування

Система складається з кількох компонентів:

• Фіксовані бонусні виплати за знищення певної ворожої техніки: наприклад, винагороди, що пропонуються Форесом за захоплення або знищення танків, поставлених Заходом.

• Паралельні винагороди приватному сектору: наприклад, у травні 2025 року та сама компанія виплатила 15 мільйонів рублів (близько 195 000 доларів США) дванадцятьом російським військовослужбовцям, яким приписують збиття українського винищувача F-16.

  
  

• Стимули для набору та утримання військовослужбовців: також повідомляється про грошові премії або списання боргів / стимули для вступу на службу для контрактників та добровольців.

Що стосується операцій, що стосуються безпосередньо безпілотників: хоча у відкритих джерелах є менше детального аналізу стимулів для операторів безпілотників у рамках російської системи, застосовується ширша логіка: успішні удари по дорогоцінному обладнанню західного постачання, включаючи те, яке було задіяно або виявлено безпілотниками, підпадають під режим винагороди. Наприклад, збиття F-16, ймовірно, за участю як засобів спостереження, так і ударних засобів, підпадає під дію цієї системи.

Тематичне дослідження: Виплата винагороди за F-16

У травні 2025 року Форес публічно повідомив, що дванадцять російських військовослужбовців отримали 15 мільйонів рублів (приблизно 195 000 доларів США) за знищення першого українського винищувача F-16 у зоні конфлікту. Нагороду було вручено на офіційній церемонії поблизу лінії фронту за участю російських військових чиновників.

Цей випадок висвітлює кілька особливостей системи: високу цінність «символічного» обладнання, що постачається із Заходу (у цьому випадку F-16), роль приватного сектору у стимулюванні дій на передовій та пропагандистський аспект виплат за публічні церемонії, спрямованих на підняття морального духу та формування наративу.

Стратегічне обґрунтування

Дизайн цієї архітектури стимулювання відображає кілька стратегічних та організаційних рушійних сил:

1. Мораль та мотивація: Зіткнувшись із високим рівнем виснаження, логістичним навантаженням та війною на виснаження, Росія використовує фінансові та символічні стимули для підвищення морального духу на передовій.

   
   

2. Пропагандистська цінність: акцент на знищенні систем, що постачаються Заходом (танків, літаків), служить як оперативним, так і наративним цілям — підриву морального духу українців та підтримки Заходу. Наприклад, у документах, що витікали, стратегія «фінансового стимулювання знищення іноземних танків, а потім поширення відео цих знищень» описувалася як засіб «підривання морального духу України та Заходу».

   
   

3. Пріоритетність ресурсів: Надаючи грошову цінність певним типам цілей, система заохочує знищення цінних ворожих активів (і, можливо, перенаправлення українських ресурсів для їх захисту).

   
   

4. Вербування та примноження сили: Система бонусів також служить інструментом вербування контрактників та добровольців, особливо у війні з великими втратами.

Переваги та сильні сторони

• Мотивація чітка та зрозуміла: знищити X, отримати Y.

  
  

• Публічний характер виплат та церемоній посилює їхній психологічний ефект як для російських солдатів, так і для внутрішньої аудиторії.

  
  

• Акцент на обладнанні західного виробництва пояснює підвищену стратегічну та символічну цінність такого обладнання.

  
  

• Це може знизити бар'єр для підрозділів передової діяти агресивно, знаючи, що на них чекає відчутна винагорода.

Ризики, обмеження та критика

• Вартість та сталий розвиток: Грошові виплати створюють зростаючий тягар для воєнної економіки, яка вже перебуває під санкціями та має високий рівень втрати персоналу; підтримка великих виплат може стати складною.

  
  

• Ризик верифікації та шахрайства: Якщо система не буде суворою, вона може стимулювати завищені заяви, неправильну ідентифікацію або навіть «помилкові вбивства». Дані з відкритих джерел свідчать про те, що верифікація слабша, ніж в українській системі.

  
  

• Спотворення поведінки: оператори та підрозділи можуть переслідувати високопомітні цілі з високим рівнем бонусу (наприклад, західні танки), навіть коли операційний пріоритет лежить в іншому місці (наприклад, порушення логістики, командні пункти).

  
  

• Рівність та справедливість: Підрозділи, розгорнуті в менш «багатих на винагороду» секторах, можуть бути у невигідному становищі; бонуси можуть зосереджуватися на одному типі діяльності (знищення танків/літаків) на шкоду ширшим бойовим завданням.

  
  

• Етичні/гуманітарні проблеми: Фінансове стимулювання знищення ворожої техніки та особового складу викликає питання пропорційності, спотворення вибору цілей та врахування шкоди, завданої цивільному населенню.

  
  

• Ризик адаптації: у міру розвитку характеру ведення війни (наприклад, більше безпілотників, менше великих танкових з'єднань), набір цілей, що мають право на великі бонуси, може скорочуватися або змінюватися, що ставить під сумнів збереження актуальності системи.

Тематичне дослідження: Бонус, запропонований за західні танки

На початку 2023 року Форес запропонував до 5 мільйонів рублів (близько 72 000 доларів США) першому солдату, який знищить або захопить танк західного виробництва (Leopard 2 або Abrams), поставлений в Україну. Наступні танки отримали по 500 000 рублів кожен.

Цей випадок ілюструє, як російська система стимулювання явно прагнула перешкодити Заходу підтримувати Україну, встановлюючи високі винагороди за західну техніку. Танк став не лише тактичною ціллю, а й стратегічним символом. Розрив між великим початковим бонусом за «перше» захоплення/знищення та меншими наступними виплатами також свідчить про те, що система прагнула драми та пропаганди так само, як і стабільної винагороди.

Однак пропозиція також порушує питання щодо сталості: бонус за «першу» ціль може стати нестійким, оскільки надходить більше західного обладнання; а оскільки Україна адаптує тактику (наприклад, розосередження, зменшення кількості активів), акцент на танках може застаріти.

Впровадження в сфері дронів та спостережувані тенденції

Хоча дані з відкритих джерел не надають повної детальної розбивки вартості винагород за використання дронів у рамках російської системи, ми можемо зробити наступні висновки:

• Знищення цінних цілей (західного обладнання, літаків) створює побічну вигоду для ударних груп безпілотників, які, ймовірно, беруть участь у спостереженні або завданні удару.

  
  

• Оголошена винагорода за знищення F-16 свідчить про те, що вона, ймовірно, охоплює функції, що включають виявлення, відстеження та удари за допомогою дронів (або контрзброю).

  
  

• Ширший перехід російських операцій до спеціалізованих підрозділів безпілотників (наприклад, Центр передових безпілотних технологій «Рубікон», створений у серпні 2024 року) підтверджує логіку того, що оператори безпілотників стають критично важливими, а отже, мають право на бонуси.

  
  

• Залишається ризик того, що з поширенням бойових дій за допомогою безпілотників та втратою актуальності цілей (піхота, вантажівки з постачанням), традиційні бонусні категорії (танки, літаки) можуть втратити актуальність.

Операційний та гуманітарний вплив

Наявність системи грошових бонусів має кілька операційних наслідків:

• Стимулювання агресивної поведінки: підрозділи можуть бути більш готові ризикувати або наполягати на страйках проти цінних об'єктів у надії на виплату.

  
  

• Упередженість до цілей: можливо, підвищена увага до танків/літаків, а не до інших цінних цілей (наприклад, логістика, невеликі підрозділи).

  
  

• Затримка перевірки та завищення заяв: без ретельної перевірки стимул може заохочувати перебільшені заяви.

  
  

• Наслідки для морального духу: для успішних підрозділів виплати премій можуть підвищити моральний дух; для інших уявлення про несправедливість може деморалізувати.

  
  

• Гуманітарний ризик: Оскільки фінансова винагорода прив'язана до знищення, існує ризик зниження порогів для атак або менш суворої перевірки цілей, що збільшує небезпеку шкоди для цивільного населення або порушення права збройного конфлікту.

Системи стимулювання Росії проти України

• Російська система використовує прямі грошові виплати/винагороди за знищення ворожого обладнання (особливо активів, поставлених Заходом) та, можливо, пов'язаних з цим знищень; винагорода є фінансовою.

  
  

• Український еквівалент використовує систему нарахування балів (іноді її називають гейміфікованою), за якою підтверджені удари приносять «бали», які можна обміняти на обладнання (наприклад, дрони, комплекти радіоелектронної боротьби), а не на негайні гроші.

Верифікація та прозорість

• Українська модель робить акцент на верифікації шляхом завантаження відео на захищену платформу Delta, системах оцінювання та ринку обладнання.

  
  

• Російська модель має менш прозору верифікацію, публічно задокументовану; хоча документи свідчать про планування розповсюдження відео знищених західних танків, точний ланцюг верифікації менш зрозумілий.

Стимули, пов'язані з придбанням можливостей

• В українській системі винагородою є придбання обладнання, а не грошей. Наприклад, зароблені бали можна обміняти через платформу Brave1 Market на придбання дронів, комплектів радіоелектронної боротьби тощо.

  
  

• У російській системі винагорода полягає у грошовій формі з менш чітким зв'язком із подальшим придбанням нового обладнання для підрозділу.

Стратегічна орієнтація цілей

• Українська система дозволяє гнучко адаптувати вагові коефіцієнти цільової вартості: наприклад, подвоїти бальну вартість вбивств особового складу у вересні 2025 року у відповідь на реалії поля бою.

  
  

• Російська система значною мірою зосереджена на високосимволічних цілях (наприклад, західних танках, літаках), які служать як пропагандистським, так і оперативним цілям. Така зосередженість може обмежувати гнучкість до змінних реалій поля бою.

Вартість та сталий розвиток

• Українська модель може бути більш стійкою для країни, яка переживає економічні труднощі, оскільки винагородою є закупівля спорядження (якою можна керувати), а не великі грошові виплати.

  
  

• Російська модель створює періодичне грошове навантаження на воєнну економіку, яка вже й так перебуває під тиском; підтримка великих бонусів з часом може виявитися складною (і аналітики попереджають про проблеми з довгостроковою доступністю).

Етичні, гуманітарні та психологічні наслідки

• Обидві системи викликають етичні питання: системи винагороди за війну, засновані на знищенні або ліквідації окремих осіб чи активів, можуть спотворювати вибір цілей, знижувати поріг для дій та збільшувати ризик шкоди для цивільного населення.

  
  

• Українська гейміфікована система є інноваційною та керованою даними, але спостерігачі попереджають про небезпеку «перетворення війни на гру» за допомогою очок та таблиць лідерів.

  
  

• Російська система грошових бонусів може посилити комерціалізацію вбивств і руйнувань, а пряма фінансова винагорода буде пов'язана з ліквідацією поля бою.

Операційні наслідки

• Українська модель посилює цикл зворотного зв'язку: продуктивність оператора → бали → обладнання → покращені можливості. Це може пришвидшити інновації та ефективність.

  
  

• Російська модель може стимулювати успіх, але їй бракує циклу прямого реінвестування; грошова винагорода не призводить автоматично до підвищення потенціалу конкретного підрозділу. З часом модель може сприяти короткостроковим знищенням, а не сталому зростанню потенціалу.

Висновки

Як Росія, так і Україна розробили системи стимулювання для мотивації бойового складу, підвищення морального духу та спрямування зусиль на передовій. Російська система є простою, фінансово керованою та орієнтованою на знищення обладнання, поставленого Заходом, з сильною символічною та пропагандистською цінністю. Українська система набагато більше технологічно орієнтована, пов'язуючи ефективність бойових дій на передовій за допомогою безпілотників з моделлю «точки та обладнання», що підкріплюється цифровою верифікацією та зворотним зв'язком.

Українська система, схоже, краще адаптована до сучасної війни з інтенсивним використанням безпілотних систем, з акцентом на швидкому реагуванні, даних та оновленні можливостей. Російська система, хоча й потужна у звичайній війні знищення, може бути менш гнучкою в адаптації до безпілотників, розосереджених операцій та відновлення можливостей.

Тематичні дослідження підтверджують ці висновки: винагорода за російський F-16 демонструє переваги символічних знищень; українська програма «Армія дронів: бонус» демонструє зв’язок даних у режимі реального часу та винагороду за обладнання. У міру розвитку війни стійкість обох моделей матиме значення: Україна повинна забезпечити справедливий розподіл, уникнути спотворення вибору цілей та підтримувати суворість перевірки; Росія повинна подолати витрати на грошові виплати, перевірити заяви та адаптувати архітектуру стимулів у міру зміни характеру ведення війни.