Російська економіка: ще одне похмуре оновлення, червень 2025 року

Станом на червень 2025 року російська економіка та її керівні інституції демонструють картину стійкості під тиском, яка все більше визначається внутрішніми суперечностями та зростаючими довгостроковими викликами. Хоча початкові прогнози щодо повного краху через західні санкції не справдилися, економіка демонструє чіткі ознаки напруги, глибоко переорієнтовуючись на воєнний лад. Водночас російські інституції, зберігаючи видимість стабільності, зазнають тихої трансформації, стаючи більш централізованими, мілітаризованими та менш прозорими, водночас придушуючи будь-яку справжню незгоду чи незалежний аналіз.

В економічному плані Росії вдалося значною мірою адаптуватися, значною мірою завдяки переорієнтуванню на незахідні ринки та масовому перерозподілу ресурсів у бік свого військово-промислового комплексу. Однак останні звіти малюють складнішу картину на середину 2025 року. У самій Росії зростає занепокоєння щодо сповзання економіки до «стагфляції» – небезпечного поєднання уповільнення зростання та високої інфляції. Зростання ВВП у першому кварталі 2025 року значно сповільнилося до 1,4% у річному обчисленні, що є різким падінням порівняно з попередніми кварталами. Це уповільнення пояснюється падінням споживчого попиту, скороченням інвестицій у ключові невійськові сектори, такі як будівництво, та постійною нестачею робочої сили. Інфляція залишається вперто високою, деякі прогнози свідчать про те, що вона може досягти 15-21% на рік, що серйозно вплине на реальні доходи та купівельну спроможність пересічних росіян.

Залежність від доходів від нафти і газу, хоча й забезпечує важливу життєдайну артерію, також виявляється нестабільною. Незважаючи на зусилля щодо переорієнтації експорту, російський нафтовий сектор повідомив про значні втрати у першому кварталі 2025 року, при цьому великі компанії, такі як «Сургутнефтегаз» та «Газпромнефть», зазнали значного зниження прибутку. Це пов'язано з санкціями, коливаннями світового попиту та зростанням виробничих витрат. Федеральний бюджет перебуває під величезним тиском, зі значним дефіцитом за перші чотири місяці 2025 року, значною мірою через скорочення доходів від нафти і газу та стрімке зростання військових витрат, які зараз становлять вражаючі 40% державних витрат. Нездатність Росії позичати кошти на міжнародних ринках через санкції ще більше посилює її фінансове навантаження.

Наратив про «санкції не працюють», який часто підтримує Кремль, дедалі частіше піддається сумніву внаслідок внутрішнього та зовнішнього аналізу. Хоча Росія знайшла обхідні шляхи та розвинула певну стійкість, ці заходи обходу часто є дорогими та неефективними. Технологічна залежність країни від іноземних компонентів, особливо для її військово-промислового комплексу, залишається значною вразливістю, незважаючи на зусилля щодо стимулювання місцевого виробництва.

Що стосується інституцій, російський уряд міцно тримає владу, а прийняття рішень дедалі більше зосереджується в Кремлі. Війна в Україні ще більше прискорила тенденцію до авторитаризму, коли будь-які форми незалежних ЗМІ, громадянського суспільства чи політичної опозиції систематично придушуються. Інституційний ландшафт переформовується, щоб задовольнити потреби воєнних зусиль. Наприклад, є повідомлення про те, що Кремль проводить чистки серед чиновників та бізнесменів, які не узгоджуються з його провоєнними цілями, замінюючи їх ветеранами або тими, кого вважають більш лояльними. Правоохоронні органи та служби безпеки відіграють центральну роль у підтримці внутрішньої стабільності та забезпеченні дотримання офіційного наративу.

Центральний банк Росії, очолюваний Ельвірою Набіулліною, стикається з величезним тиском щодо балансування економічної стабільності з фіскальними вимогами уряду, що часто призводить до суперечливих сигналів. Хоча Центральний банк нещодавно знизив свою ключову процентну ставку, деякі аналітики попереджають, що цей крок може бути радше політично мотивованим, ніж економічно обґрунтованим, з потенціалом для майбутньої девальвації рубля та відновлення інфляційного тиску. Відсутність прозорих економічних даних та маніпуляції офіційною статистикою ускладнюють визначення справжньої глибини економічних проблем Росії, але незалежні оцінки загалом малюють більш песимістичну картину, ніж офіційна лінія.

По суті, економіка Росії в червні 2025 року є воєнною економікою, сильно спотвореною військовими витратами та залежною від невизначених зовнішніх доходів. Хоча вона не на межі колапсу, вона переживає значне уповільнення, зростання інфляції та посилення фіскального тиску. Російські інституції, далеко не будучи надійними та прозорими, стають дедалі централізованішими, мілітаризованими та спрямованими на підтримку військових зусиль, за рахунок добробуту цивільного населення та довгострокового економічного розвитку. Фасад стабільності приховує значні структурні слабкості та зростаючі внутрішні дебати щодо справжньої ціни та сталості нинішньої траєкторії розвитку Росії.