Перспектива розгортання миротворчих сил під керівництвом НАТО в Україні без участі США може бути реальною необхідністю, якщо Сполучені Штати досягнуть перемир’я між Україною та Росією, але потім вимагатимуть, щоб Європа відповідала за миротворчу діяльність.
Щоб зрозуміти масштаб миротворчих навчань НАТО в Україні – гарантії безпеки, на якій наполягає Україна – необхідна комплексна оцінка необхідних військових ресурсів і фінансових зобов’язань європейських держав-членів. У цьому аналізі розглядаються історичні прецеденти миротворчих місій НАТО, поточні тенденції витрат на оборону серед європейських союзників, а також конкретні виклики, пов’язані з українським контекстом, для оцінки додаткового фінансування, кількості військ і бронетехніки, необхідних для такої операції.
Історичний контекст миротворчих місій НАТО
Участь НАТО в підтримці миру розвивалася протягом десятиліть, причому ключовою точкою відліку стали значні операції на Балканах у 1990-х роках. Стабілізаційні сили (СФОР) у Боснії та Герцеговині, наприклад, спочатку налічували приблизно 32 000 військовослужбовців, які пізніше були скорочені приблизно до 19 000, коли ситуація стабілізувалася. Подібним чином Сили для Косово (KFOR) були розгорнуті для підтримки миру та безпеки в регіоні. Ці місії підкреслюють здатність НАТО мобілізувати значні сили для миротворчих цілей.
Поточні витрати на оборону та військовий потенціал європейських членів НАТО
За останні роки європейські члени НАТО поступово збільшили свої витрати на оборону. До 2023 року одинадцять країн виконали або перевищили вказівку альянсу щодо виділення щонайменше 2% свого валового внутрішнього продукту (ВВП) на витрати на оборону. Примітно, що Польща лідирувала з оборонним бюджетом у 4,12% ВВП, випередивши навіть США, які виділяли 3,38%. Ця тенденція до зростання інвестицій в оборону відображає дедалі більше усвідомлення Європою необхідності зміцнення свого військового потенціалу, особливо в світлі нових викликів безпеці.
Оцінка вимог до української миротворчої операції
1. Розміщення військ
Масштаби миротворчої місії в Україні, ймовірно, перевищать попередні операції НАТО, враховуючи величезну територію країни та інтенсивність конфлікту. Виходячи з історичних прецедентів, сили чисельністю понад 50 000 військовослужбовців можуть знадобитися для ефективного моніторингу та забезпечення дотримання режиму припинення вогню на кількох фронтах. Ця цифра узгоджується з оцінкою, згідно з якою наразі НАТО відчуває нестачу 49 бригад — приблизно 245 000 солдатів — щоб задовольнити мінімальні потреби для таких широкомасштабних операцій.
2. Бронетанкова техніка та обладнання
Надійне розгортання бронетехніки, у тому числі танків і транспортних засобів, було б важливим для забезпечення безпеки та мобільності миротворчих сил. Точна кількість залежатиме від мандата місії та операційного середовища, але може коливатися до сотень, враховуючи потребу в наступальних і оборонних можливостях у нестабільних регіонах.
3. Фінансові наслідки
Фінансовий тягар такої операції буде значним. Окрім прямих витрат на розгортання та утримання військ, знадобляться значні інвестиції для закупівлі обладнання, логістики та розвитку інфраструктури. З огляду на те, що Міністерство оборони США нещодавно зосередилося на внутрішній безпеці та стримуванні Китаю, європейським країнам доведеться взяти на себе більшу частину цих витрат.
Виклики та міркування
• Логістична координація
Координація багатонаціональних сил такого масштабу призведе до серйозних матеріально-технічних проблем, включаючи управління ланцюгом поставок, комунікаційну сумісність та інтеграцію командної структури.
• Політична воля та громадська підтримка
Забезпечення консенсусу серед членів НАТО щодо такої місії вимагало б значних дипломатичних зусиль, особливо за відсутності керівництва США. Громадська підтримка в країнах, що надають свій внесок, також матиме вирішальне значення, що вимагає прозорого інформування про цілі та ризики місії.
• Правила участі та чіткість мандату
Чітке визначення правил застосування бойових дій і мандата місії було б важливим для запобігання непорозумінь і забезпечення ефективності сил у підтримці миру та безпеки.
Виклики попереду
Розгортання миротворчих сил під керівництвом НАТО в Україні без участі США вимагатиме від європейських держав-членів безпрецедентних зобов’язань щодо фінансування, персоналу та обладнання. У той час як історичні прецеденти створюють основу, унікальні виклики українського конфлікту вимагають величезного та ретельно розробленого підходу з уважним розглядом оперативних, політичних та матеріально-технічних складнощів. Українська лінія фронту має довжину близько 1000 кілометрів, хоча місцевість легша, ніж у Боснії та Герцеговині (вона була дуже гориста).
Зрештою, знадобляться десятки тисяч військовослужбовців, які діятимуть під спільним командуванням і будуть повністю оснащені, щоб потенційно бути присутніми протягом кількох років. Ці багатонаціональні операції не є безпрецедентними, але це безпрецедентно, якщо операція НАТО триває без персоналу США на місці. Мирний план Келлога може передбачати перехідний період для присутності американського персоналу в Україні після перемир’я, але президент Трамп навряд чи захоче, щоб вони були там надовго, тому європейським членам НАТО потрібно підготуватися.