Розкол фронту: регіональна динаміка та концентрація сил в Україні, 2025

У 2025 році російсько-українська лінія фронту простягається на понад 1000 кілометрів, від Куп'янських лісів на північному сході до дельти Дніпра на півдні. Хоча війна зберігає однорідний характер виснаження та окопних боїв з використанням безпілотників, регіональна динаміка, концентрація сил та оперативні цілі суттєво відрізняються залежно від театру бойових дій. У цій статті окреслено ключові зони бойових дій, досліджено зміну структури російських та українських сил, а також представлено аналіз розгортання та тактики на театрі бойових дій.

Огляд географії фронтової лінії

Лінія фронту поділена на кілька операційних секторів:

• Північно-східна вісь (Харківська область – Куп’янськ – Сватове)

  
  

• Східно-центральна вісь (Луганськ–Донецьк – Кремінна до Покровська/Авдіївки)

  
  

• Південно-Центральна Вісь (Запоріжжя – Велика Новосілка до Роботиного)

  
  

• Південна вісь (Херсонська область – лінія річки Дніпро)

Кожен із цих фронтів відрізняється рельєфом місцевості, розташуванням військ та оперативним темпом, що формує розгортання та функції українських та російських підрозділів.

Концентрація російських військ (2025)

Орієнтовна присутність російських військ по всьому театру військових дій: ~450 000–500 000

Бойові сили передової: ~200 000–250 000

Основні характеристики

• Глибина ротації: Росія здійснює ротацію підрозділів між передовими та тиловими ешелонами, часто використовуючи штрафні підрозділи (так званий "Шторм-З") як одноразові штурмові війська.

  
  

• Відродження структури корпусу: Російські військові, які колись вважалися занадто громіздкими та незграбними, відновили корпусні командування оперативного рівня в Луганську та Запоріжжі, кожне з яких має дві або більше дивізій чисельністю від 40 000 до 80 000 військовослужбовців під єдиним командуванням.

  
  

• Значна концентрація сил навколо напрямків Бахмут, Авдіївка та Куп'янськ.

За регіоном

• Куп'янськ–Сватове (Північно-Східний фронт):

  
  

  • 6-та загальновійськова армія, 1-ша гвардійська танкова армія (залишки), підрозділи повітряно-десантних військ ВДВ (елітних російських повітряно-десантних військ)

    
    

  • Мета: Відтягнути українські резерви на північ та створити загрозу прориву до Харкова.

    
    

  • Чисельність: ~50 000–60 000 військовослужбовців

  
  

• Донецька вісь (Бахмут–Авдіївка):

  
  

  • 2-й армійський корпус (війська ЛНР), 150-та мотострілецька дивізія, чеченські підрозділи та загони «Шторм-З»

    
    

  • Найактивніший наступальний напрямок Росії, з щоденними піхотними атаками, особливо поблизу Часового Яру та Покровська.

    
    

  • Чисельність: ~60 000–70 000 військовослужбовців

  
  

• Запорізький фронт (Роботине–Вербове):

  
  

  • Підрозділи 58-ї загальновійськової армії, 3-го армійського корпусу, бригади «Схід» та 76-ї дивізії ВДВ (Повітряно-десантних військ Росії)

    
    

  • Укріплена оборонна позиція з використанням багатошарових мінних полів, протитанкових зон та спостереження за допомогою безпілотників

    
    

  • Чисельність: ~40 000–50 000 військовослужбовців

  
  

• Херсонсько-Дніпровська річкова лінія:

  
  

  • Оборонна позиція, зосереджена на артилерійських дуелях та перехопленнях

    
    

  • Включає підрозділи морської піхоти та місцеві гарнізони Росгвардії (Національної гвардії Росії - військ, призначених для придушення внутрішніх надзвичайних ситуацій)

    
    

  • Чисельність: ~25 000–30 000 військовослужбовців

  
  

Концентрація українських військ (2025)

Орієнтовна кількість активних сил фронту: ~130 000–150 000

Загальна кількість мобілізованого особового складу: ~600 000–700 000 (включаючи логістику, резерв та навчання)

Основні характеристики

• Бригадна структура (зазвичай від 1000 до 5000 військовослужбовців) з незалежним командуванням у стилі НАТО та інтеграцією загальновійськових сил західного зразка (наприклад, забезпечення сумісності снарядів та куль з різною зброєю)

  
  

• Елітні механізовані та штурмові бригади (3-тя штурмова, 47-ма механізована, 82-га повітряно-штурмова) часто тримаються в резерві або використовуються для контратаки.

  
  

• Залежність від резервів та ротації через втому робочої сили

За регіоном

• Вісь Куп'янськ–Сватове:

  
  

  • 57-ма моторизована бригада, підрозділи 92-го механізованого підрозділу територіальної оборони (резервіс)

    
    

  • Оборонна позиція з лініями відступу та сильно укріпленими містами

    
    

  • Чисельність: ~25 000–30 000 військовослужбовців

  
  

• Вісь Бахмут–Авдіївка:

  
  

  • 5-та штурмова, 3-тя штурмова, 24-та механізована та 93-тя механізовані бригади

    
    

  • Експерти з міських боїв; активне використання дронів, снайперів та протитанкових засідок

    
    

  • Чисельність: ~35 000–40 000 військовослужбовців

  
  

• Запорізький фронт (Оріхів–Роботине):

  
  

  • 47-ма механізована бригада, 82-й десантно-штурмовий полк, 46-й аеромобільний полк, 116-й механізований полк

    
    

  • Використання Бредлі, Леопардів та обладнання для розмінування; зосередження на невеликих рейдах

    
    

  • Чисельність: ~30 000–35 000 військовослужбовців

  
  

• Річка Дніпро (Херсонська ділянка):

  
  

  • Підрозділи морської піхоти (35-й, 36-й), елементи спеціальних сил

    
    

  • Проводити десантні операції, рейди безпілотників та розвідку

    
    

  • Чисельність: ~15 000–20 000 військовослужбовців

  
  

Знімок бойового порядку України (ORBAT) (2025)

Одиниця	Тип	Зона розгортання	Помітне обладнання
3-тя штурмова бригада	Напад	Часів Яр	FPV дрони, західна оптика
47-й механізований	Механіка	Запоріжжя	M2 Bradley, Leopard 2A6
82-й повітряно-десантний полк	Повітряний штурм	Запорізький заповідник	Челенджер 2, Страйкер
5-й штурм	Напад	Авдіївка / Покровськ	Фахівці з міського ближнього бою (CQB)
36-та бригада морської піхоти	Морська піхота	Херсон	Рейдові дії десантних безпілотників
92-й механізований	Механіка	Куп'янськ	Рейди вертольотів Мі-8, ПТУР

Знімок бойового порядку Росії (ORBAT) (2025)

76-та дивізія ВДВ	Повітряно-десантний	Запоріжжя	Елітний мобільний резерв
150-та мотострілецька дивізія.	Механізована піхота	Авдіївка	Російська ударна піхота
6-та загальновійськова армія	Багатоцільовий	Куп'янськ	Важка броня, підтримка радіоелектронної боротьби
Чеченські підрозділи «Ахмат»	Легка піхота	Бахмут	Роль у розчищенні міст та пропаганді
58-ма загальновійськова армія	Багатоцільовий	Токмак–Роботине	Багаторівневі захисні споруди
Морська піхота	Морська піхота	Херсон	Оборона річкових переправ

Логістика, ротація та стратегічна глибина

• Росія діє з глибокої логістичної бази, що простягається від Ростова-на-Дону до Бєлгорода. Передові частини отримують поповнення через залізничні станції та автомобільні конвої, хоча партизанська діяльність та далекобійні українські удари змусили до децентралізації.

  
  

• Україна значною мірою залежить від західних логістичних ланцюгів, що проходять через Польщу та Румунію. Артилерійські снаряди, запасні частини та паливо переміщуються на передові позиції під постійним спостереженням за допомогою дронів. «Останню милю» все частіше виконують дрони або легкі електромобілі, щоб уникнути виявлення.

  
  

• Ротація одиниць:

  
  

  Україна зараз проводить ротацію бригад, що знаходяться на лінії фронту, кожні 3–4 місяці, де це можливо. Росія проводить ротації більш хаотично, при цьому деякі підрозділи залишаються недоукомплектованими протягом тривалого часу через виснаження особового складу та відсутність ротації для їх заміни.

  
  

  Результатом є нерівномірна згуртованість з обох сторін, але краща виживаність військ для України.

Огляд передової в Україні (2025)

• Північний фронт (Харківська область):

  
  

  • Російські війська: зосереджені навколо Куп'янська та Сватового, прагнучи просування на захід.

    
    

  • Українські війська: вздовж річки Оскіл створені оборонні лінії з укріпленими позиціями в Куп'янську.

  
  

• Східний фронт (Донецька та Луганська області):

  
  

  • Російські війська: Значна присутність поблизу Бахмута, Авдіївки та вздовж Сіверсько-Лиманського напрямку.

    
    

  • Українські сили: оборонні опорні пункти в Часів Яр, Краматорську та Слов'янську.

  
  

• Південний фронт (Запорізька область):

  
  

  • Російські війська: укріплені позиції поблизу Токмака та Роботиного.

    
    

  • Українські війська: наступальні операції, спрямовані на Мелітопольський коридор.

  
  

• Південний фронт (Херсонська область):

  
  

  • Російські війська: оборонні позиції вздовж лівого берега Дніпра.

    
    

  • Українські сили: Контроль правого берега, операції через річку тривають.

  
  

Основні операційні показники за регіонами

• Харківська область: Українські війська укріпили позиції вздовж річки Оскіл, щоб запобігти просуванню росіян до міста Харків. Російські підрозділи намагаються створити плацдарми на захід від річки.

  
  

• Донецька область: Битва за Бахмут триває з інтенсивними міськими боями. Українські штурмові бригади вступають у ближні бої з російськими мотострілецькими дивізіями та чеченськими підрозділами.

  
  

• Запорізька область: українські механізовані та десантно-штурмові бригади проводять наступальні операції, спрямовані на прорив російських оборонних ліній поблизу Токмака з метою досягнення Мелітополя.

  
  

• Херсонська область: Українські бригади морської піхоти здійснюють операції через річки, щоб зірвати російські лінії постачання та закріпитися на лівому березі Дніпра.

Перспективи на 2025 рік

Стратегічна ситуація у 2025 році відображає тактичний глухий кут з регіональною мінливістю. Росія прагне поступових здобутків на Донбасі, тоді як Україна надає пріоритет далекобійним перешкодам та проникненню малих підрозділів. Жодна зі сторін поки що не має достатньої маси сил чи тактичної переваги для здійснення глибокого прориву. Вирішальною змінною може бути не бригада на передовій, а завод та логістичний ланцюг за нею.