Стратегія мирних переговорів щодо України, яку очолює спеціальний посланник США Кіт Келлог, стикається зі значними проблемами, які можуть поставити під загрозу її успіх. Хоча точні деталі стратегії залишаються конфіденційними, її загальна структура передбачає човникову дипломатію, економічні стимули та потенційні гарантії безпеки. Однак останні події свідчать про те, що підхід може бути невдалим.
Човникова дипломатія та економічні стимули
Стратегія Kellogg використовує човникову дипломатію, окремо взаємодіючи з російськими та українськими офіційними особами через їхнє небажання взаємодіяти безпосередньо. Економічні стимули є наріжним каменем цього підходу: Україні пропонують допомогу в розробці мінеральних ресурсів через американські технологічні інвестиції, тоді як Росію спокушають перспективою послаблення санкцій і потенційними інвестиціями США в її галузі.
Однак ефективність цих стимулів викликає сумніви. Історично Росія віддала перевагу територіальній експансії над економічним зростанням, і це почуття глибоко вкорінене в її національній психіці. Це свідчить про те, що лише економічні стимули можуть бути недостатніми для зміни стратегічних цілей Росії в Україні.
Гарантії безпеки: критичний компонент
Для України гарантії безпеки є найважливішими. Президент Володимир Зеленський наголосив на необхідності «надійних і чітких» гарантій безпеки, щоб конфлікт не розгорівся знову. Без потужної присутності безпеки вздовж будь-якої встановленої лінії перемир’я існує законне занепокоєння, що Росія може перегрупуватися та відновити бойові дії в майбутньому.
Незважаючи на це, США висловили небажання направляти війська до миротворчої місії в Україні. Міністр оборони Піт Хегсет заявив, що, незважаючи на те, що міцний мир вимагає «надійних гарантій безпеки», війська США не братимуть участі в миротворчих заходах, припускаючи, що європейські та неєвропейські сили повинні взяти на себе цю роль. Така позиція може підірвати довіру України до запропонованої миротворчої системи та послабити її позицію на переговорах, не в останню чергу тому, що Європа наразі не має у своєму розпорядженні 100 000 миротворців, яких вона потребує; і Україні бракувало б довіри до неєвропейських миротворців на її території.
Дипломатична напруга та європейське залучення
Дипломатичні відносини між США та Україною загострилися. Запланована спільна прес-конференція між представником США Келлоггом і президентом Зеленським була раптово скасована після суперечливих зауважень президента Трампа, який назвав Зеленського «диктатором». Така напруженість ускладнює переговорний процес і може перешкодити розробці цілісної мирної стратегії.
У відповідь на передбачуване розмежування США європейські країни активно формують плани підтримки України. Такі країни, як Великобританія та Франція, розглядають можливість розгортання військ для забезпечення будь-якого майбутнього мирного врегулювання, що відображає зростаючу відданість Європи безпеці України. Ця зміна вказує на те, що Європа може відігравати більш помітну роль у мирному процесі, потенційно відводячи зусилля США на другий план.
Досягнення миру
Поточна стратегія мирних переговорів США щодо України, організована спеціальним посланником Кітом Келлогом, виглядає під загрозою. Покладання на економічні стимули може недостатньо відповідати територіальним амбіціям Росії, а відсутність конкретних гарантій безпеки для України викликає занепокоєння щодо довговічності будь-якого запропонованого врегулювання. Крім того, дипломатична напруженість і дедалі активніше залучення європейських країн свідчать про необхідність переоцінити та потенційно переналаштувати підхід США для ефективного сприяння тривалому миру в регіоні.