У рамках значного кроку до деескалації президент України Володимир Зеленський запропонував припинення вогню, що охоплює повітряні та морські операції, як перший крок до ширшої мирної угоди з Росією. Ця пропозиція має на меті пом’якшити інтенсивність поточного конфлікту та прокласти шлях до більш всебічних переговорів.
Військові можливості України та Росії на морі та в повітрі
Морські сили:
Військово-морські можливості України зазнали значних невдач після анексії Росією Криму в 2014 році, що призвело до втрати ключових військово-морських активів. Незважаючи на ці виклики, Україна продемонструвала стійкість і адаптивність. Зокрема, у квітні 2022 року українські війська успішно вразили та потопили флагман Чорноморського флоту Росії «Москва» протикорабельними ракетами Р-360 «Нептун» вітчизняної розробки. Ця подія підкреслила здатність України ефективно протистояти більшим військово-морським силам. Крім того, Україна повернула собі стратегічні позиції, такі як острів Зміїний, зміцнивши свою оборонну позицію в Чорному морі.
І навпаки, Чорноморський флот Росії зі штаб-квартирою в Севастополі, Крим, складається з ряду суден, включаючи фрегати, підводні човни та кораблі підтримки. Флот відіграв ключову роль у створенні російської влади в регіоні та здійсненні морської блокади українських портів.
Повітряні сили:
Військово-повітряні сили України експлуатують поєднання літаків радянської епохи та інтегрують західні технології для підвищення своїх можливостей. Очікувалося, що потенційне придбання американських винищувачів F-16 значно посилить протиповітряну оборону та наступальні операції України. Однак нещодавнє призупинення військової допомоги США за президента Трампа створило невизначеність щодо цього розширення, змусивши Україну шукати альтернативної підтримки в європейських союзників. Хоча Україна має доступ до семи літаків F-16, здається малоймовірним, що їх кількість збільшиться.
Повітряно-космічні сили Росії мають потужний парк передових літаків, включаючи винищувачі Су-35 і бомбардувальники Ту-22М, що забезпечує значну перевагу в повітрі та здатність наносити удари на великій відстані. Російські війська використовували ці засоби для проведення широкомасштабних повітряних операцій протягом усього конфлікту.
Положення про припинення вогню та потенційні наслідки
Запровадження режиму припинення вогню в морській і повітряній областях вимагатиме від обох сторін припинення наступальних операцій із залученням авіації, безпілотників, військово-морських кораблів і ракетних систем. Для України це включатиме призупинення розміщення ракет «Нептун» та інших протикорабельних систем. Від Росії вимагатимуть припинити повітряні бомбардування та морські блокади.
Вплив на Одеський порт:
Припинення вогню на морі може призвести до зняття блокади українських портів, зокрема Одеси, важливого центру експорту зерна. Відновлення діяльності в Одесі пожвавить економіку України та зменшить проблеми з глобальним постачанням продовольства, враховуючи значну роль України в експорті сільськогосподарської продукції.
Дислокація російського Чорноморського флоту:
Припинення вогню може спричинити за собою перерозподіл російських військово-морських засобів, потенційно повернення елементів Чорноморського флоту на їхню базу в Севастополі в Криму, російську військово-морську базу ще до першого російського вторгнення в Україну в 2014 році. Такий крок може слугувати заходом зміцнення довіри, сигналізуючи про прихильність Росії до деескалації та дотримання умов припинення вогню.
Включення дронів:
Включення безпілотників до угоди про припинення вогню має вирішальне значення, враховуючи їх широке використання для розвідки та цілеспрямованих ударів обома сторонами. Припинення операцій безпілотників може зменшити частоту раптових атак і створити більш стабільне середовище, сприятливе для мирних переговорів. Хоча немає достовірних даних про кількість безпілотників, використаних кожною стороною під час війни, за оцінками, Україна виготовила близько 2,2 мільйона безпілотників малого радіусу дії від першої особи (FPV) у 2024 році та близько 100 000 безпілотників більшого радіусу дії в тому ж році, тоді як Росія оцінила, що вона виготовила близько 1,4 мільйона безпілотників FPV у 2024 році. Важко бути надійнішим, ніж це.
Вплив на наземну війну та цивільну інфраструктуру:
Хоча пропоноване припинення вогню зосереджено на морських і повітряних операціях, воно може опосередковано вплинути на наземні бої. Зменшення повітряної та морської підтримки обмежило б можливості наземних сил, потенційно призводячи до деескалації бойових дій на передовій. Крім того, зменшення кількості авіаударів, швидше за все, призведе до зменшення кількості жертв серед цивільного населення та меншої шкоди інфраструктурі, вирішення гуманітарних проблем і сприяння постконфліктній відбудові.
Оцінка режиму припинення вогню як прелюдії до наземного вирішення конфлікту
Встановлення режиму припинення вогню в морській і повітряній зонах є стратегічною деескалацією, зміцненням довіри між конфліктуючими сторонами. Такий захід може стати основою для більш широких переговорів щодо вирішення територіальних суперечок і політичних розбіжностей. Однак успіх цієї ініціативи залежить від взаємної відповідності та створення ефективних механізмів моніторингу та стримування для запобігання порушенням. Імовірно, Сполученим Штатам, як посереднику поточного очікуваного часткового припинення вогню, потрібно буде взяти на себе ключову роль у моніторингу та забезпеченні виконання, зокрема в світлі їхньої вищої інфраструктури повітряної розвідки.
На завершення пропозиція Президента Зеленського щодо припинення вогню на морі та в повітрі пропонує прагматичний підхід до скорочення бойових дій і створення сприятливого середовища для всебічних мирних переговорів. Потенційне відновлення Одеси та репозиціонування російських військово-морських сил є позитивними показниками. Тим не менш, складність конфлікту вимагає постійних дипломатичних зусиль і поступок з обох сторін для досягнення міцного миру.