Розповсюдження зброї під час і після конфліктів має довготривалі наслідки для громадської безпеки, верховенства права та управління. У випадку України російсько-українська війна, яка триває, призвела до значного збільшення доступності вогнепальної зброї з наслідками, які, ймовірно, поширюватимуться далеко за межі припинення бойових дій. Тут ми розглядаємо фактори, що сприяли розповсюдженню зброї в Україні в цей воєнний період, потенціал зростання організованої злочинності, наслідки для європейської безпеки та заходи, які можна було б вжити для запобігання післявоєнного розповсюдження зброї за межами України.
Довоєнна доступність вогнепальної зброї та статистика насильства з використанням зброї
До ескалації війни в 2022 році в Україні було відносно м’яке законодавство про контроль над зброєю порівняно з багатьма європейськими країнами. Громадяни України могли легально отримати вогнепальну зброю, виконавши базові вимоги, наприклад, пройшовши перевірку та продемонструвавши необхідність індивідуального захисту або спортивної стрільби. За оцінками, перед конфліктом було приблизно 2 мільйони одиниць вогнепальної зброї, що належали цивільним особам, і ця цифра відображає лише зареєстровану зброю, оскільки значна кількість зброї залишалася зниклою безвісти. Насильство з використанням вогнепальної зброї, хоча й не на рівні деяких інших регіонів, все ж заслуговувало на увагу: до початку конфлікту щорічно реєструвалося понад 700 вбивств. Ця статистика підкреслює тривожну норму насильства зі зброєю, яка вже заслуговувала на увагу — як з точки зору уряду, так і з точки зору громадянського суспільства.
Організована злочинність в умовах війни
Ненадійне середовище, створене триваючою війною, посилило поширеність організованої злочинності в Україні. Оскільки поліція та сили безпеки в основному зосереджені на військових діях і підтримці національної оборони, нагляд і дотримання цивільного законодавства послабилися. Злочинні організації скористалися цим переломом, займаючись незаконною діяльністю, включаючи торгівлю зброєю. Хаос воєнного часу є ідеальним прикриттям для розповсюдження вогнепальної зброї, оскільки відчай може спонукати людей брати участь у кримінальних справах, що ще більше дестабілізує регіон.
Військовий персонал і доступність вогнепальної зброї
Військовослужбовці Збройних Сил України мають вільний доступ до військової зброї та боєприпасів, що робить їм відносно легким отримання вогнепальної зброї, призначеної для невійськового використання. Хоча існують протоколи, які регулюють військову зброю, триваючий конфлікт і безвихідні обставини, з якими стикаються солдати, можуть призвести до нехтування правозастосуванням. Ця ситуація створює ризик перенаправлення зброї військового класу на цивільний ринок, що ще більше посилить існуючі загрози з боку організованої злочинності та посилить насильство з використанням вогнепальної зброї в цивільному контексті.
Ризики проникності кордону та злочинної експлуатації
Величезна країна з традиційно поганою інфраструктурою, кордони України помітно пронизані, а триваючий конфлікт призвів до погіршення спроможності митниці та правоохоронних органів. Ця умова створює значний ризик розповсюдження вогнепальної зброї, що дозволяє торговцям зброєю відносно легко переправляти зброю наземними та морськими шляхами. Існує підвищене занепокоєння, що українська вогнепальна зброя може потрапити в європейські злочинні мережі, схоже на ситуацію на Балканах після конфліктів 1990-х років, де надлишок військової зброї призвів до хронічної нестабільності та широкого поширення насильства в регіоні. Історичний прецедент ілюструє легкість, з якою зброя може надходити із зон конфлікту в країни з уже вкоріненим кримінальним середовищем, підкреслюючи термінові вимоги міжнародної безпеки.
Запобіжні заходи післявоєнного розповсюдження зброї
Оскільки Україна розглядає питання про своє післявоєнне відновлення, вкрай важливо вжити рішучих заходів для пом’якшення ризиків, пов’язаних із розповсюдженням вогнепальної зброї. По-перше, створення комплексного реєстру вогнепальної зброї та обов’язкові програми викупу незареєстрованої зброї можуть допомогти зменшити кількість зброї, доступної цивільним особам. Крім того, міжнародне співробітництво буде життєво важливим; Україна повинна співпрацювати з європейськими партнерами для зміцнення безпеки кордону та посилення обміну розвідданими щодо мереж торгівлі зброєю.
Крім того, ініціативи з роззброєння на рівні громади можуть бути ефективними для заохочення добровільної здачі вогнепальної зброї серед цивільних осіб. Просвітницькі кампанії щодо небезпеки незахищеної вогнепальної зброї допоможуть підвищити обізнаність і сформувати культуру, яка надає пріоритет безпеці. Крім того, зміцнення правоохоронних органів, особливо в регіонах з високим рівнем злочинності, буде важливим для відновлення довіри до управління та громадської безпеки.
До безпечнішої повоєнної України
Розповсюдження вогнепальної зброї у військовій та післявоєнній Україні є складною проблемою, яка має далекосяжні наслідки для національної та регіональної стабільності. Розуміння факторів, які сприяють такому розповсюдженню — від довоєнної доступності зброї до нинішнього воєнного стану та викликів, пов’язаних з організованою злочинністю — є ключовим для подолання потенціалу насильства та відсутності безпеки. Проактивні заходи, які віддають пріоритет регулюванню, освіті та міжнародній співпраці, будуть важливими для протидії ризикам, пов’язаним з розповсюдженням зброї, забезпечуючи більш безпечне майбутнє для України та її сусідів.