Довоєнне політичне та економічне середовище Херсона
До війни Херсон був економічним центром області з населенням близько 280 тис. жителів. Місто функціонувало як важливий порт на річці Дніпро та відігравало вирішальну роль у сільськогосподарській та морській промисловості України. У політичному плані Херсон історично був пов’язаний з Україною, але в ньому була частина населення з проросійськими симпатіями, особливо після російської анексії Криму в 2014 році. Проте ширші настрої в місті були переважно на користь українського суверенітету, про що свідчать рухи опору під час російської окупації.
Зменшення чисельності населення та фактори, що цьому сприяють
З початком війни населення Херсона значно скоротилося. Російська окупація міста, яка тривала з березня по листопад 2022 року, призвела до масових порушень прав людини, включаючи насильницькі зникнення, тортури та придушення проукраїнських настроїв. Місто було відвойоване українськими військами в листопаді 2022 року, але відтоді воно зазнавало невпинних артилерійських і безпілотних атак з боку російських сил, розташованих на південному березі річки Дніпро.
Крім того, руйнування Росією цивільної інфраструктури в поєднанні з психологічними наслідками постійних бомбардувань змусили десятки тисяч жителів тікати. Поточні оцінки свідчать, що в Херсоні залишилося менше 100 000 людей, решта або переміщені всередині України, або шукають притулку в сусідніх європейських країнах.
Спроби російських військових повторно форсувати Дніпро
Росія неодноразово намагалася повторно перетнути річку Дніпро в Херсонській області, незважаючи на те, що ці місії здавалися операціями самогубства для залучених солдатів. Українські війська послідовно відбивали ці атаки, і численні звіти свідчать про те, що російські командири мало зважають на життя своїх військ, посилаючи їх у ситуації, де їм загрожує майже вірна смерть або полон. Це демонструє постійний стратегічний інтерес Росії до Херсона та підкреслює триваючу загрозу безпеці міста, навіть в умовах після перемир’я.
Руйнування дамби Нова Каховка та його наслідки
6 червня 2023 року російські війська навмисно зруйнували дамбу Нової Каховки, спричинивши катастрофічні повені на величезних територіях Херсонської області, зокрема на північному березі річки Дніпро. Цей акт багато хто сприйняв як спробу перешкодити українським військам перейти на окуповану Росією територію на південному березі. Крім військових наслідків, руйнування дамби спустошило сільське господарство, перемістило тисячі жителів і завдало довгострокової екологічної шкоди. Наслідки цього руйнування також вимагають структурованих зусиль з відновлення під наглядом міжнародного співтовариства.
Близькість російських військ і необхідність сильної миротворчої присутності
Російська артилерія залишається в радіусі удару по Херсону, що дозволяє продовжувати бомбардування. Навіть за умови припинення вогню історична модель порушення Росією угод свідчить про необхідність військового стримування. Потужні міжнародні миротворчі сили, ідеально складаються з НАТО та інших країн-союзників, необхідні для запобігання поновленню агресії. Ці сили мали б не лише захистити місто від військової загрози, а й забезпечити безпечні умови для мирних жителів, які повертаються до своїх домівок.
Пошкодження цивільній інфраструктурі та психологічний вплив на мешканців
Російські атаки непропорційно націлені на будівлі, пов’язані з українською адміністрацією, залишаючи недоторканими інші, особливо ті, в яких, як вважають, проживають симпатики Росії. Це створило атмосферу параної та підозри серед решти мешканців. Якщо ці розбіжності залишити без уваги, вони можуть перерости у громадянські заворушення, що ще більше ускладнить зусилля з післявоєнної відбудови.
Роль тимчасової міжнародної цивільної присутності
Тимчасова міжнародна цивільна присутність під керівництвом європейської влади за підтримки західних збройних сил може допомогти стабілізувати Херсон після перемир’я. Така місія:
Контролювати відновлення зруйнованої інфраструктури, включаючи житло, школи та лікарні.
Сприяти поверненню переміщених осіб шляхом забезпечення безпеки та розгляду скарг.
Впровадити реформи управління, щоб відновити довіру до місцевих установ і зменшити корупцію.
Виступайте посередником у суперечках між різними фракціями всередині спільноти, щоб запобігти локальному насильству.
Працювати з міжнародними організаціями для забезпечення справедливого розподілу гуманітарної допомоги.
Історичні прецеденти інтернаціоналізованих територій
Існує кілька історичних прецедентів тимчасової міжнародної адміністрації постконфліктних зон. Приклади включають адміністрацію ООН у Косово (UNMIK), міжнародний нагляд за Східним Тимором після виходу Індонезії та зусилля з післявоєнної реконструкції в Боснії та Герцеговині згідно з Дейтонською угодою. Хоча ці моделі мали неоднозначний успіх, вони демонструють потенціал міжнародної цивільної місії для забезпечення вкрай необхідної стабільності в Херсоні.
Аргументи «за» та «проти» міжнародної цивільної присутності
Аргументи за:
Забезпечує нейтральний нагляд, зменшуючи ризик корупції та політичної відплати.
Сприяє безпечному поверненню цивільних осіб і зусиллям з відновлення.
Підвищує довіру до угоди про перемир'я, гарантуючи, що міжнародні актори притягають обидві сторони до відповідальності.
Стримує подальшу російську агресію в Херсоні через видиму та надійну міжнародну присутність.
Аргументи проти:
Ризик того, що міжнародна місія затягнеться та перетвориться на довгострокову окупацію.
Потенційний опір українських націоналістів, які бачать у цьому посягання на суверенітет.
Логістичні труднощі в координації між різними міжнародними зацікавленими сторонами.
До безпечної та надійної реконструкції Херсона
Враховуючи стратегічне значення Херсона та руйнування, яких він зазнав, міжнародна цивільна присутність має вирішальне значення для післявоєнної стабілізації. Поєднання цілеспрямованого знищення, переміщення населення та триваючих російських військових загроз створює нестабільне середовище, яке не виправиться без зовнішньої допомоги.
Структурована міжнародна місія, очолювана європейськими акторами за військової підтримки Заходу, могла б допомогти відновити нормальну обстановку, заохотити переміщених осіб повернутися та закласти основу для довгострокових реформ управління. Така місія не тільки сприяла б відбудові, але й служила б фактором стримування від відновлення бойових дій, гарантуючи, що Херсон не залишиться точкою спалаху майбутнього конфлікту.