Корупція та бойова готовність: реформування української армії для тривалої війни
- Matthew Parish
- 3 дні тому
- Читати 4 хв

Війна проти Росії триває вже четвертий рік, а Збройні Сили України перетворилися на одну з найбільш загартованих у боях та технологічно гнучких армій Європи. Однак під поверхнею успіху на полі бою криється затяжна структурна слабкість: корупція. Хоча з 2022 року було досягнуто багато чого для викорінення шахрайських закупівель, фаворитизму та нецільового використання коштів, продовжують виникати постійні випадки, що підривають моральний дух, марнують дорогоцінні ресурси та загрожують довгостроковій стратегічній перевазі України.
Це есе досліджує постійну проблему корупції в українській армії, інституційні реформи, що були впроваджені з початку повномасштабного вторгнення, та критичну важливість продовження антикорупційних зусиль, якщо Україна хоче зберегти не лише довіру своїх міжнародних партнерів, але й якісну перевагу над російськими збройними силами, які страждають від власної внутрішньої гнилі.
Історичний контекст: спадщина непрацюючої системи
Коли у лютому 2022 року розпочалася повномасштабна війна, українська армія, попри роки реформ, орієнтованих на НАТО, все ще мала наслідки радянських структур, включаючи централізовану ієрархію командування, непрозорі процеси закупівель та низький рівень інституційної підзвітності. Корупція була глибоко вкорінена як у Міністерстві оборони, так і в ширшому державному апараті.
У мирний час це проявлялося у завищених тендерах, відкатах за відрядження та крадіжках припасів. Умови воєнного часу посилювали ризики, оскільки масові екстрені закупівлі та міжнародна допомога надходили до системи з меншою ретельністю, ніж зазвичай. Тільки у 2023 році розслідування виявили порушення в контрактах на продукти харчування та одяг, непрозорі закупівлі палива та навіть сумнівне використання коштів, призначених для мобілізаційних зусиль.
Прогрес, досягнутий з 2022 року
Треба віддати їй належне, Україна зробила суттєві кроки щодо військової прозорості та підзвітності. До них належать:
Гучні звільнення: високопосадовців оборонної сфери, зокрема колишнього міністра оборони Олексія Резнікова, було звільнено після скандалів із державними закупівлями. Ці звільнення сигналізували про зміну напрямку відповідальності.
Платформи громадського нагляду: такі системи, як ProZorro (онлайн-платформа державних закупівель з відкритим доступом до тендерів), використовувалися для публікації даних про закупівлі навіть під час воєнного часу, що ускладнювало приховування порушень.
Залучення громадянського суспільства: українські неурядові організації, журналісти-розслідувачі та парламентські комітети відіграли ключову роль у викритті шахрайства та тиску на реформи.
Західні умови: Пакети військової допомоги від Сполучених Штатів, ЄС та інших донорів дедалі частіше включають вимоги щодо аудиту та дотримання вимог, що створює зовнішній тиск на зміни.
Реформи внутрішнього аудиту: Міністерство оборони розширило свої механізми внутрішнього аудиту та покращило захист викривачів, хоча ще багато роботи попереду.
Однак, попри ці зусилля, корупцію не було викорінено. Натомість вона еволюціонувала — переходячи до більш дискретних форм, залучаючи посередників, субпідрядників та сірі зони логістики, мобілізації та місцевих командних структур.
Тривалі проблеми у 2025 році
Кілька сфер залишаються особливо вразливими:
1. Закупівлі та логістика
Хоча закупівлі на стратегічному рівні є більш прозорими, закупівлі на місцевому рівні, такі як продукти харчування, уніформа, бронежилети та компоненти для безпілотників, все ще схильні до завищення цін, фаворитизму та неформальних відкатів. У деяких підрозділах солдати повідомляють про нерівність у якості обладнання, що простежується через маніпуляції постачальників.
2. Мобілізація та медичні звільнення
Продовжують з'являтися випадки ухилення від призову шляхом хабарництва, зокрема шляхом підробки медичних документів та виплат посадовцям у територіальних пунктах набору. Ці скандали не лише підривають моральний дух, а й підривають національну єдність.
3. Купівля рангів та завдань
У деяких тилових частинах, за повідомленнями, посади відносної безпеки або впливу все ще продаються, особливо на адміністративних посадах. Така практика послаблює професіоналізм і породжує обурення серед військовослужбовців на передовій.
Вважається, що деякі військові товари, зокрема безпілотники, обладнання західних поставок та паливо, були перенаправлені на чорний ринок. Хоча ці випадки є поодинокими, вони являють собою серйозні порушення оперативної безпеки.
Стратегічні ризики військової корупції
Україна стикається з унікальним протиріччям. Її армія перемагає росіян тактично та технологічно, проте деякі з тих самих структурних проблем, що вражають російські Збройні сили – корупція, патронаж, непрозорість – все ще існують у її власних лавах. Ризик полягає в тому, що Україна втратить свою порівняльну моральну та стратегічну перевагу, якщо ці проблеми не будуть систематично вирішені.
Крім того, корупція:
Послаблює бойову готовність, оскільки неякісне спорядження або погана логістика знижують ефективність підрозділу;
Підриває міжнародну довіру, ризикуючи затримками або скороченням військової допомоги;
Виснажує національну стійкість, розчаровуючи громадян та посилюючи нерівність жертв;
Забезпечує пропагандистським матеріалом Кремль, який прагне зобразити Україну не кращою за Росію.
Реформи для тривалої війни
Україна повинна готуватися не до короткочасної перемоги, а до війни невизначеної тривалості. Це вимагає не лише нової зброї, а й реформованої інституційної бази. Ключові пріоритети включають:
1. Повна прозорість оборонного бюджетування
Навіть за умов воєнного стану бюджетні асигнування та контракти на закупівлі мають регулярно публікуватися — за винятком випадків, коли йдеться про секретність на передовій. Необхідно впровадити цифрові платформи та незалежних аудиторів.
2. Захист викривачів та військові омбудсмени
Формальний офіс військового омбудсмена, підзвітний Верховній Раді, міг би запропонувати солдатам та офіцерам захищений канал для повідомлення про зловживання або неналежне управління.
3. Меритократичне навчання та просування офіцерів
Корупція процвітає в довільних ієрархіях. Академії підготовки офіцерів повинні наголошувати на етиці, а просування по службі має базуватися на бойових досягненнях, лідерстві та експертній оцінці.
4. Міжнародні аудиторські партнерства
Західних донорів слід заохочувати до спільного аудиту великих потоків допомоги не лише для запобігання зловживанням, але й для розвитку місцевої інституційної компетентності.
5. Мобільні антикорупційні підрозділи
Збройні сили могли б створити мобільні інспекційні групи, уповноважені розслідувати діяльність підрозділів у різних регіонах, зокрема, командувань логістики та тилових зон.
Стратегічна зброя: чисте управління
Зрештою, боротьба з корупцією — це не просто моральне ведення домашнього господарства, це зброя війни. Російські збройні сили, як і раніше, страждають від глибоко вкоріненого хабарництва, застарілих мереж покровительства та культури безвідповідальності. Стратегічна перевага України полягає в тому, щоб досягати кращих результатів — стати більш гнучкою, дисциплінованою та більш надійною в очах свого народу та союзників.
Перемогу в цій війні здобуде не лише безпілотники чи снаряди, а система, яка заслужить легітимність завдяки чесності. Ця легітимність дає Україні згуртованість для опору, довіру для залучення союзників та моральний авторитет претендувати на лідерство на європейському рубежі демократії.
Перемога у внутрішній війні
Українські збройні сили продемонстрували надзвичайну стійкість та інновації у захисті суверенітету країни. Але корупція залишається критичною внутрішньою вразливістю . Щоб перемогти у затяжній війні проти більшого та безжального супротивника, Україна повинна усунути неефективність та несправедливість, які підривають її сили зсередини.
Реформування армії — це не лише підвищення ефективності війни, а й забезпечення того, щоб Україна вийшла з цього горнила не просто вільною, а й трансформованою . Чиста армія — це не лише краща бойова сила, це основа повоєнної республіки, гідна своїх жертв.